Ухвала суду № 27188237, 25.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р. Справа № 140143/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. у справі № 2а-2572/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка для бізнесу» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивач в березні 2012р. звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оспорювана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, тому така підлягає скасуванню.

Зокрема вказує на те, що в ході проведення перевірки встановлено Позивачем до складу податкового кредиту у березні 2011р. віднесено суми ПДВ по операціях з ТОВ „Комп Плюс" та ПП « Ново-Ком», що призвело до заниження ПДВ.

Вважає, що фінансово-господарська діяльність TOB _Комп Плюс" та ПП „Ново-Ком" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності TOB „Комп Плюс" та ПП „Ново-Ком", отже фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ „Техніка для бізнесу" та TOB „Комп Плюс", ПП ..Ново-Ком" є фіктивним правочином, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Представник апелянта в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому суд розглянув справу у його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення аналогічні викладеному в письмових запереченнях.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір суд першої інстанції встановив наступне:

Основними видами діяльності TOB «Техніка для бізнесу »відповідно до довідки з управління статистики серії АА № 297862 від 27.01.201 1 року є оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням, діяльність у сфері інжинірингу, електромонтажні роботи, виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації, монтаж та установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації, діяльність автомобільного вантажного транспорту;.

TOB «Техніка для бізнесу»має у власності 32 вантажні та 13 легкових автомобілів, власні нежитлові приміщення площею 375,6 кв. м (м. Львів, вул. Дорошенка. 10-12) та 95,6 кв. м (м. Львів, вул. І.Франка, 79), а також орендує складські приміщення площею 1619,4 кв. м (м. Львів, вул. П'яснецького, 12), 100 кв. м (м. Донецьк, вул. Куйбишева, 143) та орендує офісні приміщення площею 256,7 кв. м (м. Львів, вул. Шептицьких, 26), 60 кв. м (м. Київ. вул. Вінкентія Хвойки, 21), 50 кв. м (м. Київ. вул. Еспланадна, 20 кім.903), 583,6 кв.м. (м. Львів, вул. Шептицьких, 26). свідченням чого є договори оренди, копії яких долучено до матеріалів справи;

У період з 25.01.2012 року по 31.01.2012 року ДІЙ у Галицькому районі м. Львова проводила позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Техніка для бізнесу»з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за березень 2011 року;

За наслідками перевірки складений Акт №349/23-209/22396671 від 07.02.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Техніка для бізнесу»з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за березень 2011 року;

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Техніка для бізнесу»п.1. п.2 ст. 215. ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України та п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.4 ст. 201 Податковою Кодексу України, а саме завищення податкового кредиту за березень 2011 року всього на суму 2200158.05 грн. по взаєморозрахунках з TOB «КОМП ПЛЮС»та ПП «Ново Ком», що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 2200158,05 грн.;

На підставі Акта перевірки. ДНІ у Галицькому районі м. Львова винесла податкове повідомлення-рішення № 0000482321 від 20.02.2012 року згідно якою збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Техніка для бізнесу» за платежем податок на додану вартість па загальну суму 2200159 грн., з яких за основним платежем 2200158 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 грн.;

Вищевказане апелянтом не оспорюється.

В матеріалах справи наявні копії первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій із ТзОВ «Комп Плюс»:

- договору поставки № 2502-1 від 25.02.2011 року . Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «КОМП ПЛЮС»зобов'язується поставити (передати у власність), а ТзОВ «Техніка для бізнесу»зобов'язується прийняти і оплатити комп'ютерні комплектуючі.

- видаткових накладних № 1 від 01.03.2011 року, № 2 від 01.03.2011 року, № 3 від 01.03.201 1 року, № 4 від 01.03.2011 року, № 5 від 03.03.2011 року, № 6 від 03.03.2011 року, № 7 від 03.03.2011 року, № 8 від 10.03.2011 року, № 9 від 10.03.2011 року, № 10 від 14.03.2011 року, № 11 від 14.03.2011 року, № 12 від 14.03.2011 року, № 13 від 14.03.2011 року, № 14 від 17.03.201 1 року, № 15 від 17.03.2011 року, № 16 від 17.03.2011 року, № 17 від 17.03.2011 року, № 18 від 17.03.2011 року, № 19 від 17.0.3.2011 року, 20 від 21.03.2011 року, № 21 від 21.03.2011 року, № 22 від 21.03.2011 року, № 23 від 24.03.2011 року, № 24 від 24.03.2011року, № 25 від 28.03.2011 року, № 26 від 31.03.2011 року.

- податкових накладних 1 від 01.03.2011 року, № 2 від 01.03.2011 року, № 3 від 01.03.2011 року, № 4 від 01.03.2011 року, № 5 від 03.03.2011 року, № 6 від 03.03.2011 року, № 7 від 03.03.2011 року, № 8 від 10.03.2011 року, № 9 від 10.03.2011 року, № 10 від 14.03.2011 року, № 11 від 14.03.2011 року, № 12 від 14.03.2011 року, № 13 від 14.03.2011 року, № 14 від 17.03.2011 року, № 15 від 17.03.2011 року, № 16 від 17.03.2011 року, № 17 від 17.03.2011 року, № 18 від 17.03.2011 року, № 19 від 17.03.2011 року, №20 від 21.03.2011 року, № 21 від 21.03.2011 року, № 22 від 21.03.2011 року, № 23 від 24.03.2011 року, № 24 від 24.03.2011 року, № 25 від 28.03.2011 року, № 26 від 31.03.2011 року.

- товарно-транспортних накладних від 01.03.2011 року: 03.03.2011 року; 10.03.2011 року; 14.03.2011 року, 17.03.2011 року, 21.03.2011 року, 24.03.2011 року, 28.03.2011 року, 31.03.2011 року;

- журнал реєстрації довіреностей:

- Акт прийому-передачі векселів від 15.06.2011 року;

- довідки з ЄДР по ТзОВ «КОМП ПЛЮС»серії АЖ № 377430;

- доказів подальшої реалізації придбаних у ТзОВ «КОМП ПЛЮС»товарів.

З пояснень представника позивача, вбачається, що транспортування товару здійснювалося власним транспортом Позивача, що в свою чергу підтверджується товарно-транспортними накладними. Приймання товару здійснювалося представником Позивача на підставі виданих довіреностей. Податковий кредит по вищеописаних взаємовідносинах з ТзОВ «КОМП ПЛЮС»формувався на підставі отриманих Позивачем податкових накладних, які належним чином оформлені.

Судом вірно встановлено, що розрахунки за отримані від ТзОВ «КОМП ПЛЮС»товари відбулися у вексельній формі шляхом виписування ТзОВ «Техніка для бізнесу»простих векселів на загальну суму 27098289.60 гри. Названі векселі передані ТзОВ «КОМІ ПЛЮС», про що складено акт приймання передачі векселів від 15.06.2011 року.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції, що у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податковою обліку, що підтверджує виконання договору з ТзОВ «КОМП ПЛЮС», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність правочину (безтоварність операції).

З Акту перевірки вбачається, що відповідач прийшов до висновку, що правочин укладений між ПП «Ново-Ком»та ТзОВ «Техніка для бізнесу»не спричинили реального настання юридичних наслідків. Такі висновки податкового орану ґрунтуються на Акті Алчевської ОДПІ Луганської області від 14.11.2011 року № 1811/231-36917481 «про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ново-КОМ»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.02.2011 по 30.09.2011 року»в якому прописано відсутність за місцезнаходженням ПП «Ново-КОМ», відсутність документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, техніки та інших засобів, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства.

Згідно наданих доказів наявних в матеріалах справи вбачається, що ПП «Ново-Ком» надавало послуги та роботи ТзОВ «Техніка для бізнесу », а саме: виготовлення та розміщення банерів, виготовлення постерів, аренда бордів біля магазину, виготовлення аудіо ролика, реклама на радіо Люкс, дизайн -послуги.

На підтвердження фактичності господарської операції ТзОВ «Техніка для бізнесу» надано рахунок фактуру № СФ-0001867 від 15.02.201 1 року, акт здачі-приймання робіт від 31.03.2011 року, податкову накладну № 790 від 28.02.2011 року та платіжні доручення, суми коштів згідноз якими відповідають визначеним в актах приймання-здачі виконаних робіт».

Суд першої інстанції правильно костантував, що згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 1 1.01.2012 року справа N»2а-11361/11/1270 (залишеної без змін згідно з ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2012 року) визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ново-Ком»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.02.2011 по 30.09.2011 року», за результатами якої складений Акт від 14.11.201 1 року № 1811/231-36917481.

Колегія суддів вважає, що відповідає матеріалам справи висновок суду першої інстанції про необхідність встановлення реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, обґрунтованість і правомірність включення до складу та податкового кредиту коштів, сплачених позивачем по взаємовідносинах з ПП «НОВО-КОМ»та ТзОВ «КОМП-ПЛЮС».

Придбаний товар був використаний позивачем у господарській діяльності шляхом продажу іншим підприємствам, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями накладних .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції вірно застосував норми матераільного та процессуального права, які регулюють вказані правовідносини.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ІІК України право на віднесення сум податку до податкового кредит) виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг:

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у том) числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонд) та або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності):

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України:

г) ввезення необоротних активів на митті) територію України за договорами оперативного або фінансового лізинг).

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку па віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку па оплату товарів/послуг:

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодекс), та складається зсум податків, нарахованих (сплачених) платником податку - за ставкою, встановленоюпунктом 193.1 статті 193 цього Кодекс) , протягом такого звітного періоду узв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарі»(у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку:

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податковою періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6, ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченою (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до склад) податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідає обставинам справи і висновок суду першої інстанції про те, що правочини із вказаними контрагенами не є нікчемними, з огляду на вимоги ст. 228 ЦК України, а саме встановлено докази про добросовісність дій позивача, які полягають у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право па податковий кредит за правочинами факт здійснення Товариством розрахунку за отримані послуги, в ціні якого включено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. у справі № 2а-2572/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.

Повний текст ухвали виготовлений 30.10.2012р.