Ухвала суду № 27186993, 16.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р.Справа № 1570/1048/2012

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

при секретарі -Журкіній І.І.,

за участі представника апелянта -Лупуленко О.П.,

представника позивача -Руденко М.О.,

представника третьої особи -Савенко О.О.,

представника прокуратури -Газієва А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Авкубі»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження», за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Авкубі»звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (з урахуванням уточнень позовних вимог) про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0000342350/0 від 20.08.2010 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року адміністративний позов Приватного підприємства «Авкубі»задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Сторони та третя особа були сповіщені належним чином про час і місце судового розгляду справи, представники до суду прибули та надали свої пояснення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.08.2010 року посадовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Авкубі»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за жовтень, листопад, грудень 2008 року, червень 2009 року.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт від 19.08.2010 року №56/23-310/35240920, яким встановлено порушення позивачем п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПП «Авкубі»завищено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, червень 2009 року на суму 3016767 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 року №0000342350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі - 3016767 грн., у тому числі: за жовтень 2008 року у сумі 736466 грн., за листопад 2008 року у сумі 367142 грн., за грудень 2008 року у сумі 865076 грн., за січень 2009 року у сумі 323916 грн., за червень 2009 року у сумі 724167 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно заявлено спірні суми до бюджетного відшкодування, а отже відсутні порушення податкового законодавства з питань регулювання податку на додану вартість з боку позивача, у зв'язку з чим, відповідно, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3016767 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0000342350/0 від 20.08.2010 року здійснено податковим органом неправомірно та безпідставно.

З апеляційної скарги вбачається, що встановлені порушення з боку позивача, які призвели до завищення суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, червень 2009 року на суму 3016767 грн., податковим органом пов'язуються з тим, що при відпрацюванні основного постачальника ПП «Авкубі»-ТОВ «Відродження», встановлені суб'єкти господарювання, які зняті з обліку як банкрути та по яким підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, які у подальшому було заявлено до відшкодування неможливо. Також, апелянт зазначає про неможливість відшкодування заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми у розмірі 3016767 грн. з підстав того, що згідно відомостей, отриманих з АІС «Контрагенти», протягом ІІ півріччя 2008 року підприємством ТОВ «Відродження»сплачено до бюджету лише 167001,66 грн., що значно менше, ніж заявлені суми до відшкодування по деклараціям за жовтень, листопад, грудень 2008 року та червень 2009 року. Як наслідок, апелянтом зазначено, що в порушення п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП «Авкубі»не має права на отримання бюджетного відшкодування по деклараціям: за жовтень 2008 року у сумі 736466 грн., за листопад 2008 року у сумі 367142 грн., за грудень 2008 року у сумі 865076 грн., за січень 2009 року у сумі 323916 грн., за червень 2009 року у сумі 724167 грн.

Проте, колегія суддів не приймає до уваги зазначені доводи апеляційної скарги, оскільки пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168-97/ВР від 03.04.1997 року (чинного на час формування податкового кредиту та заявлення спірних сум до бюджетного відшкодування), встановлено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. При цьому, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника (в даному випадку позивача) і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) від постачальників.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Авкубі»(покупець) та ТОВ «Відродження»(продавець) укладено ряд договорів купівлі-продажу нерафінованої олії з насіння ріпаку (рапсу), а саме: договір №45 від 07.08.2008 року (т.1,а.с.117-118), договір № 51 від 19.08.2008 року (т.1, а.с.133-134), договір № 56 від 17.10.2008 року та додаткова угода до нього (т.1, а.с.123-125). Згідно зазначених договорів продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити сиру нерафіновану олію з насіння рапсу врожаю 2008 року, українського походження, що використовується для промислової переробки (далі - товар).

На виконання договорів від 07.08.2008 року №45, від 19.08.2008 року №51 та від 17.10.2008 року №56 ПП «Авкубі»отримало від ТОВ «Відродження»товар у кількості: 1059,920 тонн на суму 7419440 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1236573,33 грн.; 1131,248 тонн на суму 8212860,48 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1368810,08 грн.; 1248,012 тонн на суму 9060567,12 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1510094,52 грн., що підтверджується актами приймання-передачі №1 від 27.08.2008 року, №1 від 19.09.2008 року, №1 від 17.10.2008 року та видатковими накладними від 27.08.2008 року № 1/08, від 19.09.2008р. № 2/09, від 20.10.2008 року № 2/10, від 20.10.2008 року № 3/10, від 20.10.2008 року №4/10.

З матеріалів справи вбачається, що транспортування вказаної продукції позивачу згідно умов зазначених вище договорів купівлі-продажу здійснювалось ТОВ «Відродження»за його рахунок, що підтверджується договором транспортного перевезення № 14/08/08-02 від 14.08.2008 року, укладеним між ТОВ «Відродження»та ТОВ «Транс-Сервіс-1»та додатком №1 до нього (а.с.199-202 т.2), договором №002-М від 03.01.2008 року, укладеним ТОВ «Відродження»з ПП ВТК «БЕЛТРАНС»та додатковою угодою до нього від 01.08.2008 року (а.с.213-216 т.2), рахунками-фактурами, виписаними згідно договору № 14/08/08-02 (а.с.204, 207, 210 т.2), актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.205, 208, 211, 217-221 т.2), товарно-транспортними накладними (а.с.223-250 т.2, а.с.1-75 т.3), податковими накладними (а.с.206, 209, 212, 222 т.2) та випискою по рахунку ТОВ «Відродження»щодо сплати послуг за перевезення олії згідно рахунків-фактур (а.с.203 т.2).

Також, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних: від 27.08.2008 року № 1/08 на суму 5740000 грн., в тому числі ПДВ - 956666,67 грн. та від 28.08.2008 року № 3/08 на суму 1679440 грн., в тому числі ПДВ - 279906,67 грн. (т.1, а.с.121-122), від 19.09.2008 року № 1/09 на суму 4292460,48 грн., в тому числі ПДВ -715410,08 грн., від 19.09.2008 року № 2/09 на суму 3920400 грн., в тому числі ПДВ - 653400 грн. (т.1, а.с.137-138), від 20.10.2008 року № 2/10 на суму 613411,92 грн., в тому числі ПДВ - 102235,32 грн., від 20.10.2008 року № 3/10 на суму 4210800 грн., в тому числі ПДВ - 701800 грн., від 20.10.2008 року №4/10 на суму 4236355,20 грн., в тому числі ПДВ - 706059,20 грн. (т.1, а.с.130-132), отриманих від постачальника товару - ТОВ «Відродження», які також підтверджують факт здійснення вищевказаної господарської операції з постачання олії ріпакової та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, 28.11.2008 року між ПП «Авкубі» та ТОВ «Відродження» укладено додаткову угоду № 1 до договору №56 від 17.10.2008 року (т.1,а.с.125) про повернення покупцем товару продавцю у кількості 29,563 тон на суму 214627,38 грн. відповідно до накладної на повернення №7/11 від 28.11.2008 року на суму 214627,38 грн. (т.1, а.с.209), в результаті чого підприємством було проведено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до вищезазначених податкових накладних, про свідчать: розрахунок № 8/4/10 від 28.11.2008 року до податкової накладної № 4/10 від 20.10.2008 року (т.1, а.с.152); розрахунок № 6/4/10 від 28.11.2008 року до податкової накладної № 4/10 від 20.10.2008 року (т.1, а.с.151); розрахунок № 7/3/10 від 28.11.2008 року до податкової накладної № 3/10 від 20.10.2008 року (т.1,а.с.150).

З матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість, визначені в зазначених податкових накладних, позивачем було віднесено до податкового кредиту, що знайшло своє відображення у деклараціях з податку на додану вартість від 19.09.2008 року за серпень 2008 року, від 20.10.2008 року за вересень 2008 року, від 20.11.2008 року за жовтень 2008 року, від 22.12.2008 року за листопад 2008 року, від 20.01.2009 року за грудень 2008 року, від 19.02.2009 року за січень 2009 року, від 17.07.2009 року за червень 2009 року (а.с.180-185, 194-199, 216-224, 228-234, 235-250 т.1, а.с.1-3 т.2).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Авкубі»здійснило оплату в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість, за отриманий від ТОВ «Відродження» товар - олію рапсову, що підтверджується засвідченими виписками АБ «Південний»по рахунку ПП «Авкубі»з 01.09.2008 по 27.05.2009 року (а.с.195-199 т.3).

Також, наявна в матеріалах справи первинна документація ТОВ «Відродження»по спірним господарським операціям із ПП «Авкубі», як то, договори купівлі-продажу товару, специфікації до договорів, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, виписки із банківських рахунків на підтвердження оплати за товар, податкові декларації, підтверджує їх реальність, сплату ТОВ «Відродження»сум податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету, а також правомірність включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Більш того, з наявних в матеріалах справи довідки та акту Голованівського відділення Гайворонської МДПІ відносно взаємовідносин ТОВ «Відродження»та ПП «Авкубі»вбачається, що за спірний період не встановлено жодних порушень з боку ТОВ «Відродження»при формуванні податкового кредиту та відображенні податкових зобов'язань, а також при нарахуванні податку на додану вартість, а також не встановлено порушень дотримання строків сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, що спростовує висновок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про неможливість відшкодування заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми у розмірі 3016767 грн. з підстав того, що при відпрацюванні основного постачальника ПП «Авкубі»-ТОВ «Відродження», встановлені суб'єкти господарювання, які зняті з обліку як банкрути та по яким підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, які у подальшому було заявлено до відшкодування неможливо, та з підстав того, що згідно відомостей, отриманих з АІС «Контрагенти», протягом ІІ півріччя 2008 року підприємством ТОВ «Відродження»сплачено до бюджету лише 167001,66 грн., що значно менше, ніж заявлені суми до відшкодування по деклараціям за жовтень, листопад, грудень 2008 року та червень 2009 року.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сума, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлена ним з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168-97/ВР від 03.04.1997 року (чинного на час формування податкового кредиту та заявлення спірних сум до бюджетного відшкодування) та, зокрема, вказана сума була сплачена в ціні отриманих товарів та віднесена на підставі належним чином оформленим податкових накладних до складу податкового кредиту.

На підставі викладеного, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Авкубі»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження», за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 19 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк /