Ухвала суду № 27186975, 24.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/5828/11

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Борол»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Борол»до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2011 року Дочірнє підприємство «Борол»звернулося до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000621502 від 11.04.2011 року, посилаючись на безпідставність нарахування відповідачем суми штрафних санкцій в розмірі 830 грн. 20 коп. (а.с. 3-4).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року в задоволенні позову було відмовлено повністю (а.с. 57-60).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Дочірнє підприємство «Борол» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області 11.03.2011 року проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Борол»з питань своєчасності сплати підприємством податку на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 393 та встановлено порушення ДП «Борол»п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, тобто підприємством сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 8302 грн. із затримкою у 15 днів (а.с. 14-15).

За результатами перевірки позивачу направлено податкове повідомлення-рішення № 0000621502 від 11.04.2011 року на суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 830 грн. 20 коп. (а.с. 6).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням. позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації Одеської області та до Державної податкової адміністрації України, однак скарги податкової адміністрації України, однак скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000621502 від 11.04.2011 року без змін (а.с. 7-13).

Ухвалюючи вищезазначене рішення суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до п. 57.1 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 -54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу, та у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, в даному випадку, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З облікової картки платника податку вбачається, що ДП «Борол»за жовтень 2010 року заявлено до відшкодування в рахунок податку на додану вартість 737379 грн., що 18 листопада 2010 року збільшило переплату на цю суму та враховуючи існуючу переплату 6 грн. загальна сума переплати склала 737385 грн. (а.с. 44-47).

В декларації за листопад 2010 року підприємством задекларовано 8308 грн. (а.с. 16-20), та враховуючи переплату в сумі 737385 грн., нараховане зобов'язання зменшило суму переплати та станом на 30.12.2010 року за ДП «Борол»рахувалась переплата у сумі 729077 грн.

Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області проведено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у жовтні 2010 року, за результатами якої складено акт №2448/23/31609774, яким не підтверджено відображене ДП «Борол»у декларації за жовтень 2010 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 737379 грн.

За результатами перевірки позивачу направлено податкове повідомлення-рішення №0005092300/0 від 31.12.2010 року, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на 737379 грн. за жовтень 2010 року (а.с. 48).

Зазначене податкове повідомлення-рішення ДП «Борол»отримало 6 січня 2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 48), а тому до 16 січня 2011 року позивач мав право оскаржити його в адміністративному порядку.

До Державної податкової адміністрації в Одеській області податкове повідомлення-рішення було оскаржено тільки 21.01.2011 року, тобто з пропуском 10 денного терміну на оскарження, тому, враховуючи відсутність скарги, 16 січня 2011 року податкове повідомлення-рішення № 0005092300/0 стало узгодженим.

Враховуючи зазначене, та те, що задеклароване та самостійно визначене зобов'язання в сумі 8308 грн. за листопад 2010 року було погашено за рахунок бюджетного відшкодування в сумі 737379 грн., після зменшення бюджетного відшкодування на цю суму стало не погашеним зобов'язання за листопад 2010 року, а тому воно повинно бути сплачено у визначений Податковим кодексом строк Позивачем 31.01.2011 року подано уточнюючий розрахунок за 01.11.2010 року, в якому відображено зменшення суми що підлягала сплаті на 8308 грн. (а.с. 21-23).

На час подання декларації за листопад 2010 року діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

При цьому, відповідно до п. 1.2, п. 1.3, п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору. Податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковий борг -податкове зобов'язання самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Крім того, згідно із п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.3 «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої 18.07.2005 року наказом Державної податкової адміністрації України № 276 та зареєстрованої 2 серпня 2005 року в Міністерстві юстиції України за № 843/11123 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.

Таким чином, враховуючи, що станом на 16 січня 2011 року сума податкового боргу за самостійно визначеними податковими зобов'язаннями по податковій декларації за листопад 2010 року в сумі 8308 грн. стала не сплаченою, оскільки була погашена за рахунок бюджетного відшкодування, яке було зменшено по податковому повідомленню-рішенню, яке в 10 -денний термін не було оскаржено, та стало узгодженим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач повинен був сплатити цю суму зобов'язання в день виникнення заборгованості після скасування податкового повідомлення-рішення (16 січня 2011 року), проте подав уточнюючий розрахунок за 01.11.2010 року, в якому відображено зменшення суми що підлягала сплаті на 8308 грн. лише 31.01.2011 року.

Також колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що постановою Одеського адміністративного суду від 10.06.2011 року, що набрало законної сили 17.10.2012 р., було визнано недійсним та скасовано ППР від 31.12.2010 р. № 00050922300/0 про зменшення ДП «Борол»бюджетного відшкодування ПДВ на суму 737379 грн., оскільки на час подання декларації за листопад 2010 року позивач був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, сума податкового боргу вважалася узгодженою, зазначене рішення суду від 10.06.2011 року було прийняте через значний період часу після фактичного вчинення позивачем бюджетно -фінансового правопорушення, яке по своєму складу є формальним, та за яке відповідачем був призначений штраф у розмірі 830 грн. відповідно до вимог закону.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ДП «Борол», оскільки оскаржуване рішення відповідача № 0000621502 від 11.04.2011 року ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував.

З огляду на викладене колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Борол»задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Борол»-залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя О.С. Золотніков

Суддя Ю.В. Осіпов