Рішення № 27184905, 01.11.2012, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 -5303/12 Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24»жовтня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Спас О.В.

суддів: Каракуші К.В.

Маловічко С.В.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 серпня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ПАТ КБ «Надра»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові зазначалось, що 28 вересня 2006 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 05/2006/0497 Фка, згідно якого позивач надав ОСОБА_3 кредит у сумі 25876 доларів США на придбання автомобіля з кінцевим терміном повернення 20.09.2011 року. В цей же день в забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 05/2006/0497Фка, згідно з п.1.1, 1.2 якого відповідач ОСОБА_4 зобов'язався перед банком солідарно відповідати в повному обсязі за повне і своєчасне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором. Крім того, укладено договір застави № 05/2006/0497 Фка, відповідно до якого ОСОБА_3 передала у заставу автомобіль марки Opel, модель Vectra, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_4.

Посилаючись на те, що станом на 25.11.2011 року заборгованість відповідачів перед банком склала 26027 доларів США 43 центи, що еквівалентно 207951 грн. 36 коп., позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості та судові витрати.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2012 року позов задоволено.

Повторним заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 серпня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 05/2006/0497Фка від 28.09.2006 року в розмірі 23439 доларів США 83 центи, що еквівалентно 187277 грн. 20 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 7636,19 доларів США, що еквівалентно 61010 грн. 87 коп., заборгованості по сплаті відсотків -1088,55 доларів США, що еквівалентно 8697 грн. 18 коп., пені -14373,82 доларів США, що еквівалентно 114842 грн. 51 коп., комісії -341,27 доларів США, що еквівалентно 2726 грн. 64 коп., судовий збір у сумі 1872 грн. 80 коп. Всього 189150 грн.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, зокрема в частині стягнення неустойки в сумі 114842,51 грн. відмовити, застосувавши строки позовної давності та положення ч.3 ст. 551 ЦК України.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольнивши позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», суд першої інстанції вірно посилався на положення ст. ст. 526, 530 ЦК України, якими встановлено загальні умови виконання зобов'язання та строк (термін) виконання зобов'язання, на ст. 611 ЦК України -щодо правових наслідків порушення зобов'язання, та на ст. 554 ЦК України, якою встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, зокрема, за частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 28.09.2006 року уклала кредитний договір № 05/2006/0497/ Фка, на підставі якого отримала від банка кредит в розмірі 25 876 доларів США, в забезпечення повернення кредитних коштів між банком та відповідачем ОСОБА_4 того ж дня укладено договір поруки № 05/2006/0497 Фка, відповідно до якого ОСОБА_4 на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед банком по зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають саме з вищевказаного кредитного договору.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконувала боргові зобов'язання перед позивачем, станом на 25.11.2011 року у неї виникла заборгованість перед банком за договором кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 05/2006/0497/Фка з боржника та поручителя солідарно.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача частково, вірно не застосувавши стягнення з відповідачів штрафу, у зв'язку з тим, що банком не було вказано яке саме порушення стало підґрунтям для вжиття штрафних санкцій.

Задовольняючи вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів пені в розмірі 114842 грн. 51 коп., суд першої інстанції послався на пункт 5 кредитного договору, відповідно до якого за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 258, частини 1 статті 549, частини 3 статті 551 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені ) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.2 п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5, 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснено, що істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Апелянтом не наведено жодних обставин в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України для зменшення розміру неустойки, тому колегія суддів вважає, що доводи скарги в цій частині не можуть бути задоволені.

Проте заслуговують на увагу твердження апелянта про стягнення судом пені поза межами річного строку передбаченого ст. 258 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позов подано до суду у лютому 2012 року, отже, перебіг строку позовної давності почався з лютого 2011 року. Банком надано розрахунки пені за прострочену сплату платежів по кредиту, за період з 21.08.2010 року по 20.08.2011 року, тобто надано розрахунок більше, ніж за один рік. Розрахунок пені має починатися з лютого 2011 року, оскільки позов заявлено у лютому 2012 року. Тому підлягає стягненню пеня в межах річного строку, а саме за період з лютого 2011 року по останній місяць наведений у розрахунку, тобто по серпень 2011 року, у розмірі 1095,48 доларів США, що еквівалентно 8752 грн. 56 коп. (2257,80-1162,32=1095,48).

Доводи скарги про порушення норм процесуального права, а саме неналежне повідомлення ОСОБА_3 про судовий розгляд справи не спростовують правильності вирішення справи і тому у відповідності до ч.3 ст.309 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування рішення у справі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення по даній справі необхідно змінити в частині стягнення пені в межах річного строку позовної давності. В решті рішення відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307,309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 серпня 2012 року змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 12 березня 1996 року, ідентифікаційний номер -НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 29 листопада 1997 року, ідентифікаційний номер -НОМЕР_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», що знаходиться за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 27 (р/р 29090800002013, МФО 313968, код ЄДРПОУ 26530617) заборгованість за кредитним договором № 05/2006/0497Фка від 28.09.2006 року в розмірі 10 161, 48 доларів США, що еквівалентно 81 187грн.25 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 7636,19 доларів США, що еквівалентно 61010 грн. 87 коп., заборгованості по сплаті відсотків -1088,55 доларів США, що еквівалентно 8697 грн. 18 коп., пені -1095,48 доларів США, що еквівалентно 8752 грн. 56 коп.; комісії - 341,27 доларів США, що еквівалентно 2726 грн. 64 коп. та судового збору 811грн.87 коп. Всього підлягає стягненню 81 999грн.12 коп. (вісімдесят одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень.

В решті рішення залишити без змін.

Головуючий:

Судді: