Рішення № 27184916, 01.11.2012, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4464 Головуючий у 1 інстанції: Міщенко Т.М.

2012 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„22" жовтня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року ВАТ «Мелітопольгаз»звернулось до суду з позовом, який у березні 2012 року був уточнений, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У позові зазначало, що 22 лютого 2007 року між товариством та ОСОБА_2 був укладений договір № 68824 про надання споживачеві та членам його сім"ї послуг з газопостачання, згідно якого товариство прийняло на себе зобов'язання здійснювати постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1, а споживач своєчасно розраховуватися за надані послуги.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором не виконує належним чином, здійснює розрахунки за надані послуги з газопостачання несвоєчасно та за заниженим тарифом, станом на 01.08.2011 року склалася заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 929 грн. 88 коп..

Посилаючись на зазначені обставини, просило суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 929 грн. 88 коп. та судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп..

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Мелітопольгаз», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалдене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем того, що обсяг спожитого відповідачкою за 2010 рік природого газу перевищував 2500 м куб. та складав 3680 м куб., враховуючи, що контрольне зняття показань лічильника газу у споживачів не менше ніж один раз на шість місяців являлося обов"язком газопостачального підприємства, який протягом 2008-2009 років ним не виконувався, а щодо зняття показань лічильника споживачем у цей період, то це було його правом, а не обов"язком. Крім того, хоча послуги з газопостачання відповідачка сплачувала і несвоєчасно, однак заборгованість сплатила, проводячи розрахунки за авансовою формою оплати, як передбачено п.16 укладеного 22.02.2007 року договору.

З висновками суду повністю погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМ України № 2246 від 09.12.1999 року у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутості- за нормами споживання природного газу.

Застосування роздрбних цін, деференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу(зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача) у попередньому році.

Відповідно до вимог п.17 вказаних Правил, зняття показань лічильників газу проводиться споживачем щомісяця. Газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів.

При цьому, відповідно до п.29 Правил у редакції, що діяла до внесення змін згідно з Постановою КМ України № 165 від 17.02.2010 року, споживач зобов"язаний, зокрема, своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання, безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розтащовані газові прилади і присторої, лічильники газу, представників газопостачального (газорозподільного) підприємства після пред"явлення ним відповідних службових посвідчень для...перевірки показань лічильників газу, проводити на вимогу газопостачального підприємства у строки, передбачені п.10 цих Правил, звіряння фактично використаних у попередньому році та у першому півріччі поточного року обсягів природного газу з підписанням відповідного акту.

Відповідно до п. 32 Правил газопостачальне підприємство зобов"язане проводити не менше ніж один раз на шість місяців контрольне зняття показань лічильників газу у споживача відповідно до затверджених графіків, визначати на основі фактичних обсягів використання природного газу споживачем у попередньому році та першому півріччі поточного року величину роздрібної ціни на природний газ для споживача на поточний рік та відповідно друге півріччя поточного року відповідно до п. 10 цих Правил. Згідно ж п.30 вказаних Правил, правом газопостачального підприємства являється проведення щороку станом на 1 січня та 1 липня разом із споживачем звіряння фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу з підписанням відповідного акту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.07.2007 року між ВАТ „Мелітопольгаз" та ОСОБА_2 був укладений договір № 68824 про надання послуг з газопостачання у квартиру АДРЕСА_1(а.с.4-5), на ім"я відповідачки відкрито особовий рахунок, на якому фіксуються обсяги споживання газу за показниками лічильника(а.с.6)

13.03.2008 року на особовому рахунку ОСОБА_2 було зафіксовано показник споживання газу 200 м куб., в подальшому до 02.02.2010 року показники лічильника не фіксувалися. Наступний показник лічильника в результаті контрольної перевірки був зафіксований станом на 01.02.2010 року та складав 2393 м.куб., а при контрольній перевірці 10.12.2010 року показник споживання був зафіксований 3880 м куб.(а.с.83-84).

За даними оглянутих судом першої інстанції робочих книг контролерів служби обліку газу ВАТ „Мелітопольгаз", протягом 2008-2009 років вони неодноразово проводили обходи будинку АДРЕСА_1 для зняття показників лічильників газу, однак показники у квартирі № 24 у ході перевірок ними не знімалися у зв"язку з відсутністю доступу до зазначеної квартири.

За поясненнями ж відповідача у суді першої інстанції, протягом 2008-2009 років за станом здоров"я вона дійсно часто була відсутня за адресою проживання, оскільки знаходилася на лікуванні, зберігала вагітність, і оплату за спожитий газ у цей період не здійснювала.

Зазначеним обставинам, як причинам неможливості виконання контрольних перевірок показань лічильника контролерами ВАТ „Мелітопольгаз" протягом 2008-2009 років, суд ніякої оцінки не надав і, прийшовши до висновку про невиконання контролерами газопостачальної організації вимог п.32 Правил щодо проведення не менше ніж один раз на шість місяців контрольного зняття показань лічильників газу у споживача відповідно до затверджених графіків, не врахував вимоги п.29 зазнчених Правил щодо обов"язку споживача безперешкодно допускати у свої житлові приміщення представників газопостачального підприємства для перевірки показань лічильника та зміст положення п.17 про те, що щомісячне зняття показань лічильника має проводитися споживачем.

Висновок же суду про те, що протягом 2008-2009 років відповідачка проводила розрахунки за авансовою формою оплатина підставі п.16 договору, суперечить як поясненням самої ОСОБА_2, яка підтверджувала, що оплату за вказаний період не здійснювала, так і умовам договору, п.16 якого передбачено застосування системи помісячної оплати послуг, за якою платежі вносяться до 30(31 числа) поточного місяця.

Умови ж застосування авансової оплати послуг у договорі ніяким чином не оговорені і сторонами не погоджувались(а.с.4-5). Крім того, згідно наданим відповідачем квтанціям щодо здійснення оплати за газ, у тому числі за 2008-2009 роки(а.с.32-41) та за даними розрахунку заборгованості(а.с.83-84), вказані виплати стали здійснюватись нею лише з лютого 2010 року, за відсутності зафіксованих у особовому рахунку показників споживання у цей період.

Відповідно до п.п.29 та 30 Правил надання населенню послуг з газопостачання, звіряння фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу з підписанням відповідного акта є обов"язком споживача та правом газопостачального підприємства.

Прийшовши до висновку, що визначений у розрахунку позивача, здійсненого на підставі зафіксованих на особовому рахунку ОСОБА_2 показників фактичного спложивання газу, обсяг спожитого за 2010 рік газу становить 3680 м куб., не підтверджений належними доказами, суд послався на те, що складений 02.02.2011 року акт звірки обсягу спожитого за 2010 рік газу(а.с.24) був підписаний не самою ОСОБА_2, як споживачем , а її чоловіком ОСОБА_3

Між тим, за визначенням п.2 Правил надання населенню послуг з газопостачання у редакції, що діяла на час складання акту звірки від 02.02.2011 року, споживачем вважається фізична особа (населення), якій надаються послуги з газопостачання для побутових потреб(приготування їжі, підігріву води та опалення приміщень) відповідно до договору.

Згідно довідки виконавчого комітету Фруктовської сільської ради Мелітопольського району, ОСОБА_3 є чоловіком та членом її сім"ї ОСОБА_2, сі"мя якої проживає у АДРЕСА_1(а.с.24), а відповідно до умов п.1 укладеного 22.02.2007 року договору про надання послуг з газопостачання, зазначені послуги надаються споживачеві та членам його сім"ї, іншим особам, зареєстрованим у квартирі.

Таким чином, висновок суду про те, що підписаний 02.02.2011 року споживачем ОСОБА_3 акт звірки обсягів природного газу за 2010 рік не являється належним доказом, не є мотивованим, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

В обгрунтування позову про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий газ станом на 01.08.2011 року, оскільки обсяг газу, спожитого нею у попередньому 2010 році перевищував 2500 куб.м , позивач посилався на положення п.10 Правил про те, що розрахунок за надані послуги з застосуванням роздрібних цін, деференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу(зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.

Про цьому визначення річного обсягу використання природного газу здійснюється шляхом додавання обсягу використаного природного газу згідно з показниками лічильника з початку попереднього року до зняття показників лічильника у грудні попереднього року та розрахункового обсягу використання природного газу за необліковані дня грудня у разі незняття показників лічильника газу газопостачальним підприємством станом на 1 січня.

Враховуючи, що обсяг спожитого ОСОБА_2 у 2009 році природного газу в її особливому рахунку не фіксувався, а обсяг спожитого у 2010 році, зафіксованого у особовому рахунку, виходячи із показників, зафіксованих на 01.02.2010 року та 10.12.2010 року, становив 3680 куб.м, і це підтверджується актом звірки від 02.02.2011 року, висновок щодо відсутності підстав для задоволення позову суд зробив з порушенням вимог ст. 212 ЦПК України.

При ухваленні рішення суд відповідно до ст. 212 ЦПК України оцінює докази з урахуванням вимог ст.ст. 58 та 59 ЦПК України про їх належність та допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази фіксування на особовому рахунку інших показників споживання природного газу у 2010 році відповідачкою не надавались, а тому, прийнявши до уваги в обгрунтування відмови у позові її посилання на те, що обсяг спложитого у 2010 році газу не перевищив 2500 куб.м, суд фактично виходив з припущень.

За таких обставин оскаржуване рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

За вимогами ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесені ВАТ „Мелітопольгаз" судові витрати по сплаті судового збору у суді першої та апеляційних інстанцій, відповідно 214 гр. 60 коп. та 107 гр. 30 коп., підтверджені документально(а.с.3,138), а тому підлягають присудженню з ОСОБА_2, всього у сумі 321 гр. 48 коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз»задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2012 року по даній справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

„Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольгаз"( р/р № 26039301624000 в філії Мелітопольського відділення № 8024 ВАТ „Ощадбанк", МФО 373232, ЄДРПОУ 05535349) заборгованість у розмірі 929 (дев"ятсот двадцять девять) гр. 88 коп. та судові витрати у сумі 321 гр. 48 коп."

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: