Справа № 2-4633/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2012 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого- судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до ОСОБА_3, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Сінко-Пак про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи про те, що 01 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», яке змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство "Сведбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю Сінко-Пак було укладено кредитний договір № 05.10/15-КЛ. Відповідно до умов останнього банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється на термін по 31.07.2009 р. включно з лімітом кредитної лінії 140 496,00 дол. США зі сплатою 12,50% річних за користуванням кредитом. В подальшому між позивачем та позичальником було укладено додаткові угоди: №1 від 18.11.2008р, № 2 від 01.03.2009р., № 3 від 30.04.2009р. та № 4 від 05.06.2009р. Згідно змін внесених вказаними додатковими угодами до Кредитного договору розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами склав 14,5 % річних з кінцевим строком користування по 31 липня 2010р.
Зобовязання по кредитному договору ТОВ «Сінко-Пак»належним чином не виконуються, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків, в звязку з чим станом на 16.05.2011р. заборгованість позичальника по кредиту за кредитним договором складає 138 930,17 дол. США, з яких 111 161,90 дол. США заборгованість за кредитом, 27768,27 дол. США заборгованість за процентами. За неналежне виконання умов кредитного договору позичальнику нарахована пеня в сумі 82 433,79 грн.
Для забезпечення належного виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та громадянином України - ОСОБА_3 01 серпня 2008 року було укладено договір поруки №05.10/15-КЛ-П. За договором поруки поручитель зобовязався відповідати за виконання зобовязань позичальником за кредитним договором.
Позивач, користуючись правом передбаченим ч.2 ст.31 ЦПК України, надав до суду заяву від 01.06.2012 р. за №224 про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 1101314,94 грн. боргу в тому числі: 886905,22 грн. заборгованості за кредитом, 179703,05 грн. заборгованості за процентами, 30068,41 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та 2818,26грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів та 1820,00 грн. судових витрат.
В судовому засіданні представник позивача ПАТ «Сведбанк»за довіреністю ОСОБА_4 позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.06.2012 року підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти позову заперечили повністю.
Так, в своєму запереченні від 19.03.2012 року зазначали, що дія договору поруки є припиненою в звязку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя. Зокрема, вказували на встановлення додаткової комісії за зміну умов кредитного договору в розмірі 0,3 % ліміту кредитної лінії відповідно до укладеної між банком та позичальником 30.04.2009 року додаткової угоди №3 до кредитного договору та на встановлену позичальнику 05.06.2009 року згідно додаткової угоди №4 відсоткову ставку у розмірі 15,5 % річних у випадку невиконання позичальником умови про надходження грошових коштів на поточні рахунки позивача у розмірі 25% від загальних надходжень.
Крім того, на думку представників відповідача, зазначена додаткова угода №4 від 05.06.2009 року не є укладеною, оскільки другий примірник додаткової угоди не було підписано позичальником.
Також, враховуючи те, що додаткова угода №4 не є укладеною то строк виконання основного зобовязання за кредитним договором встановлений до 31.07.2009 року. Відповідно позивач, який звернувся з позовом до відповідача 26 серпня 2011 року, а з вимогою про сплату заборгованості 08.04.2010 р. пропустив шестимісячний строк на предявлення вимоги до поручителя згідно ч.4 ст. 559 ЦК України.
Також, 19.03.2012 року представником відповідача було надано заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені з мотивів закінчення строку основного зобовязання 31.07.2009 року і, як наслідок пропуску, на думку представника відповідача, річного строку позовної давності для предявлення вимоги про стягнення пені. В подальшому представники відповідача в судове засідання не з»явились, хоч належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.
Представник третьої особи ТОВ «Сінко-Пак»в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив. Про час, місце та день розгляду справи був належним чином повідомлений.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством Сведбанк, яке змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство "Сведбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю Сінко-Пак було укладено кредитний договір № 05.10/15-КЛ. Відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється на термін по 31.07.2009 р. включно з лімітом кредитної лінії 140 496,00 дол. США зі сплатою 12,50% річних за користуванням кредитом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отримання позичальником кредитних коштів підтверджується меморіальним валютним ордером № F 13 638-56 від 01.08.2008 року на суму 140 496,00 дол. США. Також, факт отримання позичальником кредитних коштів встановлений наданим представником позивача рішенням господарського суду Черкаської області від 13 березня 2012 р. по справі №18/5026/1764/2011, яким було задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Сведбанк», позивача по справі, до позичальника, третьої особи по справі товариства з обмеженою відповідальністю «Сінко-Пак» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05.10/15-КЛ від 01.08.2008 року. Стягнуто з ТОВ «Сінко-Пак»886 905,22 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 265 879,34 грн. заборгованості по відсоткам, 32 947,99 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 3 052,57 грн. пені за несплату відсотків, 11 888,17 грн. та судових витрат. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 травня 2012р. зазначене рішення залишено без змін.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В подальшому між позивачем та позичальником було укладено додаткові угоди до кредитного договору: №1 від 18.11.2008р, № 2 від 01.03.2009р., № 3 від 30.04.2009р. та № 4 від 05.06.2009р. Згідно зі змін внесених вказаними додатковими угодами до Кредитного договору розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами склав 14,5 % річних з кінцевим строком користування по 31 липня 2010р.
При цьому, суд не може погодитися з твердженням відповідача про те, що додаткова угода №4 від 05.06.2009 року не є укладеною, оскільки чинність зазначеної угоди встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 13 березня 2012 р., а доказів визнання зазначеної додаткової угоди №4 недійсною за час, що минув з прийняття рішення відповідачем в судове засідання не надано.
Позичальник ТОВ «Сінко-Пак», третя особа у справі, зобовязання за кредитним договором не виконала, що змусило банк звернутися з позовом про стягнення заборгованості до суду, яким як зазначалось вище, позовні вимоги задоволені.
Для забезпечення належного виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та громадянином України - ОСОБА_3 01.08.2008 року було укладено договір поруки №05.10/15-КЛ-П.
Згідно з ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до п. 2 договору поруки від 01.08.2008 року поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання зобовязань позичальником за кредитним договором усім належним йому майном та грошовими коштами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно зі ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Листом від 06.04.2010 р. за №313 позивачем направлено вимогу позичальнику та відповідачу про проведення розрахунку по існуючій заборгованості, яку залишено без розгляду.
Доводи відповідача про те, що позивач пропустив шестимісячний строк на предявлення вимоги до поручителя відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди до кредитного договору №4 від 05.06.209 р. сторони домовилися продовжити строком користування кредитною лінією до 31 липня 2010р. включно. Матеріалами справи встановлено, що зазначена вимога була направлена на адресу поручителя листом від 06.04.2010 р. за №313.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Суд також, не може погодитися із посиланням відповідача про те, що дія договору поруки є припиненою в звязку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя. Зокрема, відносно посилання відповідача на збільшення відповідно до п. 5 додаткової угоди №4 відсоткової ставки до 15,5 % річних у випадку невиконання позичальником умови про надходження грошових коштів на поточні рахунки позивача у розмірі 25% від загальних надходжень, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до п. 1 договору поруки від 01.08.2012 р., в редакції викладеній відповідно до додаткової угоди до договору поруки від 05.06.2009 р., поручитель зобовязується перед банком відповідати за виконання зобовязань щодо повернення коштів наданих банком позичальнику згідно кредитного договору № 05.10/15-КЛ від 01.08.2008 року у сумі 140496,00 доларів США строком по 31.07.2010 р. включно, з процентною ставкою 14,5% процентів річних за їх використання.
З наведеного вбачається, що обсяг відповідальності поручителя чітко визначений договором поруки, який підписаний відповідачем. З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за процентами за користування кредитом розрахована виходячи із процентної ставки в розмірі 14,5 %, що відповідає тій, яка встановлена умовами договору поруки.
Згідно з ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги в межах відповідальності поручителя встановленого п.1 договору поруки.
Відносно посилання відповідача на встановлення додаткової комісії за зміну умов кредитного договору в розмірі 0,3 % ліміту кредитної лінії відповідно до укладеної між банком та позичальником 30.04.2009 року додаткової угоди №3, як на одну із обставин збільшення обсягу відповідальності відповідача, то відповідно до пояснень позивача, зазначена комісія за своєю суттю є платою за зміну позичальником умов кредитного договору. Зазначена комісія сплачується під час підписання відповідної додаткової угоди і була сплачена позичальником під час укладення додаткової угоди №3. Вона не є неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України, процентами чи формою відшкодування збитків, які відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України повинен сплатити поручитель. Зазначене вбачається і зі змісту п.2 додаткової угоди №3 від 30.04.2009 р. Крім того вимога про сплату зазначеної комісії не заявлялася позивачем.
Доводи відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності в частині стягнення пені є помилковими, а тому судом до уваги не приймаються.
Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
До вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік, як це передбачено ст. 258 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
До суду з даним позовом банк звернувся 26.08.2012 року.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач врахував пропущенні строки позовної давності відносно вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, яку банк мав право нараховувати з 01.03.2010 р., а стягувати з 27.08.2010 р.
Згідно ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З цією метою, позивачем було зменшено позовні вимоги в частині стягнення пені та зроблено перерахунок розміру заборгованості по кредиту та процентам по курсу, який було встановлено НБУ станом на 13.03.2012 р., дату станом на яку підготовлено розрахунок заборгованості позичальника і, яку стягнуто відповідно до рішення господарського суду Черкаської області від 13.03.2012 р.
Зокрема, як вбачається із заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач зменшив свої позовні вимоги в частині нарахування пені обмеживши її нарахування шестимісячним строком, як того вимагає ч. 6 ст. 232 ГК України відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При таких обставинах суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 253, 258, 526, 530, 554, 599, 611, 654, 1054ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 213, 215, 223 228 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов публічного акціонерного товариства «Сведбанк»- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного това-риства «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18 В, к/р 32002170101 в ОПЕРУ по Києву і Київській обл., МФО 300164, код. ЄДРПОУ 19356840) заборгованість за Кредитним договором № 05.10/15-КЛ від 01 серпня 2008 р. по кредиту в розмірі 886905,22 грн., по процентам в розмірі 179703,05 грн., по пені за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 30068,41 грн. та по пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 2 818,26 грн., а всього 1099494,94 грн.
Стягнути з з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18 В, к/р 32002170101 в ОПЕРУ по Києву і Київській обл., МФО 300164, код. ЄДРПОУ 19356840) сплачені судовий збір в розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн., а всього 1820,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи. Які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий:
Судове рішення № 27184171, Соснівський районний суд м. Черкас було прийнято 20.08.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-4633/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: