Рішення № 27145906, 27.09.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/5621/12

Справа №121/5621/12

2/121/1858/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Маричевій С. В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосійського казенного оптичного заводу про перерахунок заробітної плати, стягнення не донарахованої заробітної плати, зобовязання відповідача вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Феодосійського казенного оптичного заводу про визнання незаконною бездіяльності відповідача по недотриманню в період з 02.03.2009 року по 01.03.2010 року та з 01.04.2010 по 21.10.2010 Колективного договору на 2008-2014 рік в частині нарахування посадового окладну начальника дільниці ЧПУ відповідно до мінімальної заробітної плати, встановленої законодавчими актами України, зобовязання відповідача провести перерахунок та нарахування заробітної плати позивача відповідно до збільшення мінімальної заробітної плати за період з 02.03.2009 року по 01.03.2010 року та з 01.04.2010 по 21.10.2010, стягнути з відповідача 3 524 грн. 27 коп. недонарахованої заробітної плати за зазначений період з урахуванням (додаванням) компенсації втрати частини грошових доходів у звязку із порушенням терміну їх виплати, зобовязати відповідача провести нарахування, перерахунок та виплату додаткової заробітної плати, розмір якої залежить від окладу позивача (відпускних та вихідної допомоги) з урахуванням (додаванням) компенсації втрати частини грошових доходів у звязку із порушенням терміну їх виплати за результатом задоволених позовних вимог з стягнення не донарахованої належної заробітної плати за періоди з 02.03.2009 року по 01.03.2010 року та з 01.04.2010 по 21.10.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працював на Феодосійському казенному оптичному заводі з 03.02.2009 по 21.10.2010 на посаді начальника дільниці ЧПУ. Заробітна плата в період з 02.03.2009 року по 01.03.2010 року та з 01.04.2010 по 21.10.2010 нараховувалась та сплачувалась йому відповідачем без урахування розміру мінімальної заробітної плати та її збільшення, що є порушенням умов укладеного на підприємстві колективного договору та розділу 5 Галузевих угод між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 та 2010-2011 роки.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що нарахування та виплата позивачеві заробітної плати здійснювались з дотриманням вимог законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 03.02.2009 по 21.10.2010 позивач працював на Феодосійському казенному оптичному заводі на посаді начальника дільниці ЧПУ. Зазначений факт визнається сторонами.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами..

Відповідно до п. 5.1.2. розділу 5 Галузевих угод між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 та на 2010-2011 роки (а.с. 155), умов колективного договору, укладеного між трудовим колективом Феодосійського казенного оптичного заводу на 2008-2014 роки, додаток № 2, 3 (а.с. 38, 38зв.), розмір посадового окладу позивача за час його роботи мав розраховуватись за наступною формулою:

Окл= мін* 1,35 * 2, де

Оклрозмір окладу позивача,

Мінрозмір встановленої законом мінімальної заробітної плати,

1,35коефіцієнт співвідношення окладу техніка до мінімальної заробітної плати;

2коефіцієнт співвідношення окладу техніка до окладу начальника ділянки ЧПУ.

Механізм розрахунку окладу позивача сторонами не оспорюється.

З урахуванням встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати оклад позивача в період його роботи мав складати: в березні 2009 р.1633 грн. 50 коп., в квітні-червні 2009 р.1687 грн. 50 коп., в липні- вересні 2009 р.1701 грн., в жовтні 2009 року1755 грн., в листопаді-грудні 2009 р. 2008 грн. 80 коп., в січні-березні 2010 р.2346 грн. 30 коп., в квітні-червні 2010 року2386 грн. 80 коп., в липні-вересні 2010р.2397 грн. 60 коп., в жовтні 2010 р.2448 грн. 90 коп.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 29 лютого 2012 року у справі № 22-ц/0191/239/2012 (а.с. 133-136) за позовом ОСОБА_1 до Феодосійського казенного оптичного заводу встановлено, що заробітна плата позивача на час укладення трудового договору становила 2950 грн (1824 грн. окладу та 1126 грн. надбавки). З 01.06.2009 року оклад позивача був встановлений штатним розкладом, також йому було встановлено надбавку в розмірі 1227 грн. на період з 01.04.2009 по 01.03.2010. з 01 лютого 2010 року оклад позивача складав 2346 грн. (надбавка не передбачалась).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оклад позивача в період його роботи складав: в березні-травні 2009 р.1824 грн., в червні 2009р.-січні 2010р.1824 грн. (а.с. 49), в лютому-жовтні 2010 р.2346 грн.

Доводи сторін щодо іншого розміру окладу позивача судом відхиляються з огляду на вище викладене.

Суд відхиляє доводи відповідача про правомірність розрахунку посадового окладу позивача без урахування зміни розміру мінімальної заробітної плати з посиланням на п. 5.1.1. Галузевих угод між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 та 2010-2011 роки, оскільки відповідачем не доведено факт наявності фінансових труднощів, які б зумовлювали неможливість виконання положень галузевих угод та колективного договору в частині дотримання розмірів посадових окладів.

Також суд відхиляє доводи відповідача про безпідставність вимог позивача з посиланням на акти перевірки КРУ від 29.09.2009, 19.12.2011, оскільки перевірка проводилась вибірково (а.с. 106-107), відомості про перевірку правомірності встановлення окладу позивача в актах відсутні.

Таким чином, розмір посадового окладу позивача за період з 01.11.2009 по день звільнення 21.10.2010 не відповідав умовам галузевих угод та колективного договору, у звязку з чим сума недонарахованої заробітної плати підлягає стягненню з відповідача.

Розрахунок розміру заробітної плати, що підлягає стягненню на користь позивача здійснювався судом виходячи з різниці між повним розміром посадового окладу, розрахованого відповідно до умов галузевих угод та колективного договору, та розміром фактичного посадового окладу позивача. В період, за який позивач просить стягнути не донараховану заробітну плату (з 02.03.2009 року по 01.03.2010 року та з 01.04.2010 по 21.10.2010), така різниця становить: за листопад 2009 року184 грн. 80 коп., за грудень 2009 року184 грн. 80 коп., за січень 2010 року522 грн. 30 коп., за лютий 2010 року0 грн. 30 коп., за квітень 2010 року40 грн. 80 коп., за травень 2010 року40 грн. 80 коп., за червень 2010 року40 грн. 80 коп., за липень 2010 року51 грн. 60 коп., за серпень 2010 року51 грн. 60 коп., за відпрацьовані дні у вересні 2010 року (4 робочих дні відповідно до табелю обліку робочого часу, а.с. 55зв.-56)9 грн. 38 коп., за відпрацьовані дні у жовтні 2010 року (1 робочий день відповідно до табелю обліку робочого часу, а.с. 57зв.-58)4 грн. 90 коп. загальна сума не донарахованої заробітної плати за час роботи сумарно становить 1132 грн. 08 коп.

Позивачем заявлено вимогу про зобовязання відповідача провести нарахування, перерахунок та виплату додаткової заробітної плати, розмір якої залежить від окладу позивача (відпускних та вихідної допомоги) з урахуванням (додаванням) компенсації втрати частини грошових доходів у звязку із порушенням терміну їх виплати за результатом задоволених позовних вимог з стягнення не донарахованої належної заробітної плати за періоди з 02.03.2009 року по 01.03.2010 року та з 01.04.2010 по 21.10.2010. Розгляд по суті заявленої вимоги полягає в визначенні судом у разі законності та обґрунтованості вимоги розміру сум, що підлягають стягненню з відповідача.

В період з 07 вересня 2010 року по 20 жовтня 2010 року позивач перебував у черговій відпустці (а.с. 53-56), у звязку з чим за зазначений період сума не донарахованої заробітної плати підлягає розрахунку із застосуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Відповідно до п. 2 зазначеного положення, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до п. 7 зазначеного положення, нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Сума не донарахованої позивачеві заробітної плати за 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки складає 1118 грн. 10 коп., кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством) 356 днів, кількість календарних днів відпустки44 дні. Таким чином на користь позивача підлягає стягненню сума не донарахованої заробітної плати за час відпустки в розмірі 22 грн. 84 коп. (1118 грн. 10 коп. / 356 днів * 44 дні).

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сума недонарахованої заробітної плати в розмірі 1154 грн. 92 коп., в т.ч. за час роботи1132 грн. 08 коп., за час відпустки22 грн. 84 коп.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України № 1427 від 20.12.1997, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток.

Відповідно до п. 3 зазначеного положення, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць на коефіцієнт приросту споживчих цін. Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1. Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми.

Коефіцієнт приросту споживчих цін на дату розгляду справи за період з листопада 2009 року складає 0,146, з грудня 2009 року0,136, з січня 2010 року0,116, з лютого 2010 року0,095, з квітня 2010 року0,089, з травня 20100,095, з червня 2010 року0,1, з липня 2010 року0,102, з серпня 2010 року0,089, з вересня 2010 року0,058, з жовтня 2010 року0,053.

Таким чином, сума компенсації не донарахованої заробітної плати за листопад 2009 року складає 26 грн. 98 коп. (184 грн. 80 коп. *0,146), за грудень 2009 року25 грн. 13 коп. (184 грн. 80 коп. * 0,136), за січень 2010 року60 грн. 59 коп. (522 грн. 30 коп. * 0,116), за лютий 2010 року0 грн. 03 коп. (0грн. 30 коп. * 0,095), за квітень 2010 року3 грн. 63 коп. (40 грн. 80 коп. * 0,089), за травень 20103 грн. 88 коп. (40 грн. 80 коп. * 0,095), за червень 2010 року4 грн. 08 коп. (40 грн. 80 коп. * 0,1), за липень 2010 року5 грн. 26 коп. (51 грн. 60 коп. * 0,102), за серпень 2010 року4 грн. 59 коп. (51 грн. 60 коп. * 0,089), за вересень 2010 року (відпрацьовані дні)0 грн. 54 коп. (9 грн. 38 коп. * 0,058), за жовтень 2010 року (відпрацьовані дні)0 грн. 26 коп. (4 грн. 90 коп. * 0,053). Розмір компенсації не донарахованої заробітної плати за час відпустки складає 1 грн. 32 коп. (22 грн. 84 коп. * 0,058) й розраховується судом виходячи з коефіцієнту за вересень 2010 року, оскільки позивач перебував у відпустці з 07.09.2010 р., а відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки», заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Загальна сума компенсації, що підлягає стягненню на користь позивача, складає 136 грн. 30 коп.

Загальна сума, коштів, що підлягає стягненню на користь позивача складає 1291 грн. 22 коп., в т.ч. не донарахована заробітна плата в сумі 1154 грн. 92 коп., компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 136 грн. 30 коп.

Решта позовних вимог не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як випливає з пояснень відповідача в судовому засіданні, при прийнятті на роботу він знав про існування на підприємстві колективного договору, відповідач не чинив перепон у ознайомленні позивача з його положеннями. Відтак, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатись в листопаді 2009 року, у звязку з чим суд вважає, що позивачем без поважних причин пропущено тримісячний строк для звернення до суду з вимогою про визнання незаконною бездіяльності відповідача по недотриманню в період з 02.03.2009 року по 01.03.2010 року та з 01.04.2010 по 21.10.2010 Колективного договору на 2008-2014 рік в частині нарахування посадового окладну начальника дільниці ЧПУ відповідно до мінімальної заробітної плати, встановленої законодавчими актами України.

Також суд доходить висновку про пропуск позивачем тримісячного строку для звернення до суду з вимогою про перерахунок суми вихідної допомоги, оскільки вихідна допомога не є заробітною платою та не входить у її структуру, у звязку з чим положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України на вимоги, повязані із сплатою вихідної допомоги, не поширюються. З рішення Апеляційного суду АР Крим від 29 лютого 2012 року вбачається, що остаточний розрахунок з позивачем відповідачем було проведено 09.12.2010 (а.с. 135 зв.), тоді ж він мав дізнатись про порушення його прав при виплаті йому вихідної допомоги з огляду на порушення умов колективного договору при розрахунку розміру його окладу.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 94, 115, 233 КЗпП України, ст. 15, 21,24, 34 Закону України «Про оплату праці», ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу (АР Крим, м. Феодосія, вул.Московська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14310649) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 1291 (одна тисяча двісті девяносто одну) гривню 22 копійки (в т.ч. недонарахованої заробітної плати в сумі 1154 грн. 92 коп., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 136 грн. 30 коп.)

Стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу (АР Крим, м. Феодосія, вул.Московська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14310649) в дохід держави на поточний рахунок № 31216206700024 в ГУ ДКС України в АР Крим, отримувач Державний бюджет м. Феодосія, код ЄДРПОУ отримувача 37986011, МФО банку 824026, судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Респуліки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складений 01 жовтня 2012 року.

Суддя М. В. Мурзенко

Суддя /підпис/