Постанова № 27129221, 31.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 5016/340/2012(6/16) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А., суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаСеменяк В.В.,від відповідача 1не з'явився;від відповідача 2Шило Н.Є.;від третіх осібне з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р. у справі № 5016/340/2012(6/16) Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія стилю" 2. Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8провизнання іпотечного договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 р. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (надалі -ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 01.11.2007 р., який укладений між Закритим акціонерним товариством "Перший український міжнародний Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (надалі -ПАТ "ПУМБ"), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінія Стилю" (надалі -ТОВ "Лінія Стилю"), посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 5639, щодо передачі в іпотеку нерухомого майна - нежитлової будівлі ФОК, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/5 та складається в цілому з цегляної нежитлової будівлі ФОК літера "Ж-2" загальною площею 2560,50 кв.м, і земельної ділянки, на який розташований предмет іпотеки, загальною площею 3126 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/32.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що майно, яке було предметом іпотеки за оскаржуваним договором, на час укладення вказаного договору вже було обтяжено іпотекою на підставі іпотечного договору від 04.07.2007 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ТОВ "Лінія Стилю". При цьому, спірний договір укладено за відсутності згоди на це з боку попереднього іпотекодержателя - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", що суперечить вимогам ст.ст. 9, 13 Закону "При іпотеку" та тягне за собою необхідність визнання Договору іпотеки недійсним в силу приписів ст. 12 вказаного Закону.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2012р. (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладання іпотечний договір від 01.11.2007 р., укладений між ЗАТ "Перший український міжнародний Банк" та ТОВ "Лінія Стилю", посвідчений приватний нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 5639, щодо передачі в іпотеку нерухомого майна - нежитлової будівлі ФОК, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/5 та складається в цілому з цегляної нежитлової будівлі ФОК літера "Ж-2" загальною площею 2560,50 кв.м, і земельної ділянки, на який розташований предмет іпотеки, загальною площею 3126 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/32 у відповідності до ч. 3. ст. 12 Закону України "Про іпотеку".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. (колегія суддів у складі : головуючого судді Лашина В.В., суддів Воронюк О.Л., Єрмілова Г.А.,) апеляційну скаргу ПАТ "ПУМБ" задоволено частково, рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2012р. скасовано, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Визнати недійсним з моменту укладання іпотечний договір від 01.11.2007 р., укладений між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Лінія стилю", посвідчений приватний нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 5639, в частині передачі в іпотеку нерухомого майна - нежитлової будівлі ФОК, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/5, та складається в цілому з цегляної нежитлової будівлі ФОК літ. "Ж-2" загальною площею 2560 кв.м, і земельної ділянки, на якій розташований предмет іпотеки, загальною площею 3126 кв.м за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/32. В решті позову відмовити.".

Скасовуючи частково рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції погодився з його висновками про те, що оспорюваний договір іпотеки в частині передачі в іпотеку нерухомого майна, що раніше було передане ТОВ "Лінія стилю" в іпотеку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором іпотеки № 448 від 04.10.2007 р., є недійсним у відповідності до ч. 3. ст. 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки укладений без згоди попереднього іпотекодержателя.

Оскільки за оспорюваним договором іпотеки № 5639 від 01.11.2007 р. ТОВ "Лінія стилю" передало в іпотеку ПАТ "ПУМБ" окрім нерухомого майна, визначеного іпотечним договором № 448 від 04.10.2007 р., ще й нежитлову будівлю крамниці під літ. "К", яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/7, загальною площею 97,60 кв.м., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що визнання цього договору недійсним в цілому є безпідставним, що й стало підставою для частково скасування рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПАТ "ПУМБ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р., прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права, зокрема: ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу (надалі -ЦК) України, ст. ст. 4, 12, 18 Закону України "Про іпотеку" та ст. ст. 42, 33, 43, 101 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України, що призвело до прийняття незаконних судових рішень у даній справі.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі № 5016/340/2012 (6/160) - без змін.

Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та ТОВ "Лінія Стилю" подали заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04.10.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор), правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ТОВ "Лінія стилю" (позичальник) в забезпечення виконання зобов'язань останнього на суму 5000000 доларів США за Генеральним кредитним договором № 010/01-02/07-058 від 02.10.2007 р. та відповідно до укладених в рамках останнього кредитних договорів № 010/01-02/07-059 від 02.10.2007 р. і № 010/01-02/08-046 від 22.04.2008 р. було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7., зареєстрований в реєстрі за № 448.

Предметом іпотеки виступало нерухоме майно -нежитлова будівля ФОК, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/5, та складається в цілому з цегляної нежитлової будівлі ФОК літ. "Ж-2" загальною площею 2560 кв.м. і земельна ділянка, на якій розташований предмет іпотеки, загальною площею 3126 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/32.

Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 внесено відповідні записи до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.10.2007 р. за № 14755355 та до Державного реєстру іпотек від 09.10.2007 р. за № 14811654.

31.10.2007 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 була здійснена реєстрація вилучення вказаних записів на підставі повідомлення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 31.10.2007 р. за № 01-02116-51006 про виключення запису з державного реєстру іпотек та листа позивача від тієї ж дати про зняття заборони у зв'язку з погашенням кредиту за № 01-02116-51007.

01.11.2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Перший український міжнародний Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ") та ТОВ "Лінія стилю" в забезпечення виконання зобов'язань останнього на суму 4 000 000 дол. США за кредитним договором № 7.4-48 від 01.11.2007 р. був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8, зареєстрований у реєстрі за № 5639.

Предметом договору іпотеки від 01.11.2007 р. виступило те саме нерухоме майно, що було передане ТОВ "Лінія стилю" в іпотеку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором іпотеки № 448 від 04.10.2007 р., а також нежитлова будівля крамниці під літ. "К", розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/7, загальною площею 97,60 кв.м.

Про обтяження майна іпотекою та про заборону відчуження майна приватним нотаріусом ОСОБА_8 було внесено відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек.

17.07.2009 р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" виявлено відсутність запису про обтяження предмету іпотеки за договором № 448 від 04.10.2007 р. в Державному реєстрі іпотек, у зв'язку з чим 30.07.2009 р. за його заявою було порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення з боку власників і посадових осіб ТОВ "Лінія стилю", за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Судами встановлено, що в рамках кримінальної справи згідно постанови слідчого було проведено технічну експертизу документів.

Місцевий господарський суд, дослідивши висновки науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області № 517 від 18.04.2012 р., № 518 від 17.04.2012 р., в яких зазначено, що у повідомленні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про виключення запису з Державного реєстру іпотек та у листі позивача про зняття заборони у зв'язку з погашенням кредиту від 31.10.2007р. за №№ 01-02116-51006, 01-02116-51007 відбитки печатки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та зображення підписів уповноважених осіб цього банку нанесені за допомогою кольорової копіювально-множинної техніки струменевим способом друку, відзначив, що факт направлення листа про зняття заборони і повідомлення від 31.10.2007р. про виключення запису з Державного реєстру іпотек саме позивачем спростовується вказаними висновками експерта № 518 від 17.04.2012 р.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів надання позивачем згоди на наступну заставу майна між відповідачами, суд першої інстанції дійшов висновку, що правочин щодо надання відповідачем 1 відповідачу 2 в іпотеку майна, що було раніше передано в іпотеку позивачу, вчинено без згоди позивача і тому не відповідає вимогам Закону України "Про іпотеку" і підлягає визнанню недійсним у відповідності до ч. 1 ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Апеляційний суд погодившись з висновками суду першої інстанції про недійсність договору іпотеки в частині передачі в іпотеку нерухомого майна - нежитлової будівлі ФОК, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/5, та складається в цілому з цегляної нежитлової будівлі ФОК літ. "Ж-2" загальною площею 2560 кв.м, і земельної ділянки, на якій розташований предмет іпотеки, загальною площею 3126 кв.м за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/32, додатково відзначив, що сама та обставина, що записи про обтяження майна іпотекою та про заборону відчуження майна за іпотечним договором № 448 від 04.10.2007 р. були вилучені з відповідних реєстрів не свідчить, з огляду на приписи ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку", про недійсність вказаного договору, а відтак не нівелюють положення п. 4.1.4 договору іпотеки № 448 від 04.10.2007 р., за якими ТОВ "Лінія стилю" зобов'язувалось перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язанням з боку третіх осіб (зокрема, не передавати у наступну заставу) без згоди на це позивача.

Однак з вищенаведеними висновками судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.

Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.

Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку").

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Державна реєстрація іпотек здійснюється згідно Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. N 410, з метою реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки, надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.

Згідно п. 20 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек будь-яка фізична чи юридична особа має право отримати витяг. Для цього подається запит про наявність або відсутність запису в Реєстрі про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної, видачу витягу про державну реєстрацію обтяження майна іпотекою.

Як вбачається з матеріалів справи і це не оспорюється сторонами, на момент укладення договору іпотеки від 01.11.2007 р. між відповідачами у справі в Державному реєстрі іпотек станом на 01.11.2007 р. була відсутня інформація про обтяження нерухомого майна іпотекою. Відсутня така інформація була й в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до положень пункту 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 20/5 від 03.03.2004 р., в редакції чинній на момент укладення договору іпотеки від 01.11.2007 р., було встановлено, що договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Порядок ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, унесення (одержання) інформації до (з) нього встановлений Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України N 31/5 від 09.06.99 (у редакції наказу N 85/5 від 18.08.2004) та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 серпня 2004 р. за N 1020/9619.

Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це документ, який свідчить про внесення реєстраційного запису до Реєстру заборон або про відсутність такого запису (п. 1.8 Положення).

Державна реєстрація прав на передане в іпотеку нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до реєстру.

Отже, якщо в Державному реєстрі іпотек та Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на момент укладення договору іпотеки були відсутні відомості про обтяження нерухомого майна іпотекою, попередній іпотекодержатель не може посилатись на обмеження повноважень іпотекодавця щодо передачі майна в наступну іпотеку без згоди іпотекодержателя у відносинах із наступним іпотекодержателем, якщо попередній іпотекодержатель не довів, що наступний іпотекодержатель знав чи за всіма обставинами не міг не знати про обтяження нерухомого майна іпотекою.

Таким чином, виходячи з загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) та вимог справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), колегія суддів відзначає, що договір про передачу майна в іпотеку не може бути визнаний недійсним за позовом попереднього іпотекодержателя на підставі ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", якщо обтяження нерухомого майна попередньою іпотекою не було зареєстровано в порядку, встановленому законодавством, а попередній іпотекодержатель не довів, що третя особа (наступний іпотекодержатель) знала, повинна була знати чи за всіма обставинами не могла не знати про таке обтяження.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів, що на момент укладення оспорюваного договору іпотеки в Державному реєстрі іпотеки була наявна інформація про обтяження нерухомого майна іпотекою, третя особа (наступний іпотекодержатель) знала чи за всіма обставинами не могла не знати про таке обтяження, а також те, що державна реєстрація про припинення іпотеки згідно повідомлення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про виключення запису з Державного реєстру іпотек та листа про зняття заборони у зв'язку з погашенням кредиту від 31.10.2007р. за №№ 01-02116-51006, 01-02116-51007 була здійснена не з волі позивача.

Посилання позивача та місцевого господарського суду на висновки науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області № 517 від 18.04.2012 р., № 518 від 17.04.2012 р. у кримінальній справі, як на підтвердження факту неподання позивачем повідомлення про виключення запису з реєстру, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Отже, до набрання законної сили вироком суду загальної юрисдикції з кримінальної справи не можна з достовірністю стверджувати, що запис про обтяження з реєстру було вилучено не з вини позивача.

А відтак висновки судів попередніх інстанцій про недійсність договору іпотеки від 01.11.2007 р. в частині передачі в іпотеку нерухомого майна - нежитлової будівлі ФОК, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/5, та складається в цілому з цегляної нежитлової будівлі ФОК літ. "Ж-2" загальною площею 2560 кв.м, і земельної ділянки, на якій розташований предмет іпотеки, загальною площею 3126 кв.м за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, № 41/32, є помилковими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Зважаючи на викладене судові рішення про задоволення позову не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню, а, оскільки, обставини справи не потребують додаткового дослідження, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з оплатою судовим збором апеляційної та касаційної скарги, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, п. 2 ч. 1 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110, ч. 1 ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити.

Скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р. у справі № 5016/340/2012 (6/16).

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, Печерський р -н, вул. Лєскова, буд. 9, код 14305909) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (83001, м. Донецьк, Ворошиловський р-н, вул. Університетська, буд. 2А, код 14282829) 536,50 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку з оплатою апеляційної скарги судовим збором, 751,10 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку з оплатою касаційної скарги судовим збором.

Видачу наказу доручити Господарському суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.