Постанова № 27126680, 29.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 р. № 2а-6384/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря -Козьміна А.М.,

за участю представника позивача Васильєва М.О., представника відповідача

Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопак»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопак»(далі Товариство) звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000052340 від 10.02.2012 р. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що висновки перевірки не грунтуються на нормах чинного законодавства та здійснені без документального підтвердження фактів відсутності операцій позивача з його контрагентом. Вважає, що понесені Товариством витрати підтверджуються первинними документами, зокрема податковою накладною, актом прийому-здачі виконаних робіт, та іншими документами, що дають право на відображення понесених витрат у податковому обліку. ПП «Ново-Ком»здійснювало технічне обстеження та ремонт обладнання, яке постійно використовується Товариством у своїй господарській діяльності

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково пояснив, що в акті прийому-здачі виконаних робіт детально визначено перелік обладнання та які роботи необхідно виконувати для його обслуговування. Обладнання, яке ремонтувалося та обслуговувалося ПП «Ново-Ком», постійно використовується Товариством у господарській діяльності, оскільки осоновним видом його діяльності є виробництво тари з пластмас. Просив позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях зазначив, що не погоджується з вимогами позовної заяви, оскільки такі не враховують всіх обставин справи та не базуються на нормах чинного законодавства. Вказує, що акт прийому-здачі виконаних робіт не слід вважати належним чином оформленим первинним документом, який фіксує реальність господарської операції між Товариством та ПП «Ново-Ком», оскільки не розкриває сутність дій, які мали бути вчинені ПП «Ново-Ком»на виконання умов договору та не пояснює економічну необхідність (доцільність) для господарської діяльності позивача у наданні таких послуг. В процесі перевірки ДПІ встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності у зв'язку з відсутністю відповідного персоналу, матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов'язань в тому числі і щодо виконання робіт по технічному обслуговуванню обладнання на користь позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача -Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова (далі ДПІ) проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Технопак»з питань господарських відносин з ПП «Ново-Ком»за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. Під час перевірки ДПІ встановлено факт безпідставного відображення Товариством у податковому обліку господарських операцій з ПП «Ново-Ком»щодо технічного обслуговування обладнання. Згідно висновків перевірки, що викладені в Акті від 23.01.2012 р. № 56/23-4/23882480, ДПІ встановлено порушення Товариством п.198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі ПК України) у результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2011 року на суму 39 900,00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки від 23.01.2012 р. № 56/23-4/23882480 ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 року № 0000052340 яким Товариству збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 39 901,00 грн. (за основним платежем 39 900,00 грн., за штрафними санкціями 1,00 грн.).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстр. в Мін'юсті Україні від 05.06.1995 р. за № 164/704 (надалі -Положення).

Відповідно до 2.1 ст.2 Положення, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

З матеріалів справи встановлено, що між ТзОВ «Технопак»та ПП «Ново-Ком»укладено договір від 02.01.2011 р. № 140311 на обслуговуваня обладнання. Передавання виконаних робіт відбувалося згідно акту прийому-здачі виконаних робіт від 14.03.2011 р. на загальну суму 239 499,00 грн. в т.ч. ПДВ 39 900,00 грн. Розрахунки між сторонами договору проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень № 138 від 13.04.2011 р., № 149 від 20.04.2011 р., № 158 від 20.04.2011 р., № 154 від 27.04.2011 р., № 178 від 20.06.2011 р., № 179 від 25.05.2011 р.

На вищевказані роботи Товариством отримано податкову накладну №547 від 14.03.2011 р., відповідно до якої сплачений податок на додану вартість в сумі 39 900,00 грн. віднесено ним до складу податкового кредиту за березень 2011 року.

Як встановлено з Акта перевірки від 23.01.2012 р. № 56/23-4/23882480, при проведенні перевірки ДПІ взято до уваги акт перевірки ПП «Ново-Ком»від 14.11.2011 р. № 1811/231-36917481 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 30.09.2011 р., складений Алчевською ОДПІ про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 30.09.2011 р., яким встановлено вчинення правочинів ПП «Ново-Ком», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Даним актом встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів; господарські операції не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, що економічно необхідне для здійснення такої діяльності.

На підставі викладеного ДПІ встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності у зв'язку з відсутністю відповідного персоналу, матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов'язань в тому числі і щодо виконання робіт по технічному обслуговуванню обладнання на користь позивача. Тому встановлено завищення ТзОВ «Технопак»податкового кредиту за березень 2011 року на суму 39 900,00 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ПП «Ново-Ком».

Проте, з такими висновками податкового органу ДПІ, суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, Ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа № 21-47а10.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, позивач не може нести відповідальності за неподачу його контрагентом відповідної звітності до податкових органів, чинним законодавством не передбачено конкретного переліку документів, якими повинні підтверджуватися реальне надання та фактичне використання вказаних послуг платником податків.

Законодавством не наведено виключного переліку вимог щодо оформлення результатів виконання таких послуг, однак документи мають бути достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг, тому судом не беруться до уваги посилання відповідача у поданих запереченнях на той факт, що акт прийому-здачі виконаних робіт не слід вважати належним чином оформленим первинним документом, який фіксує реальність господарської операції між Товариством та ПП «Ново-Ком».

На обгрунтування правомірності віднесення сум податкового кредиту за березень 2011 р. по господарських операціях з ПП «Ново-Ком»Товариством до матеріалів справи долучено відомості нарахування амортизації з січня по березень 2011 року, договори, акти, накладні та інші документи, що підтверджують факт придбання та належність обладнання ТзОВ «Технопак», що обслуговувалось згідно договору від 02.01.2011 р. № 140311.

Позивачем було надано до перевірки всі первинні документи, що підтверджують факт придбання у ПП «Ново-Ком»послуг згідно з договором, що оформлені згідно вимог чинного законодавства.

З викладеного вище, реальність господарських операцій, вчинених між позивачем та ПП «Ново-Ком»підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, що стали підставою для формування показників сум податкового кредиту, вказані первинні документи судами не визнавались недійсними або нечинними.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ПП «Ново-Ком».

При цьому, відповідачем не доведено неотримання позивачем спірних послуг. Висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента позивача у наданні послуг. Такі висновки зроблені за самими лише даними акта перевірки контрагента, а тому не можуть вважатися достовірними. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків ДПІ щодо встановлених порушень.

Суд не бере до уваги доводів ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які ґрунтуються на висновках Акта перевірки Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року №1811/231-36917481 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ново-Ком»оскільки Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року у справі №2а-11361/11/1270 за позовом ПП «Ново-Ком»до Алчевської ОДПІ про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2012 року, позовні вимоги ПП «Ново-Ком»задоволено частково; визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Ново-Ком»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 30.09.2011 р. за результатами якої складено акт №1811/231 /36917481 від 14.11.2011 року; визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Ново-Ком», викладені в акті №1811/231/36917481 від 14 листопада 2011 року за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 30.09.2011 р.; зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА»інформацію про результати перевірки ПП «Ново-Ком», оформленої актом №1811/231 /36917481 від 14 листопада 2011 року за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 30.09.2011 р.; зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків ПП «Ново-Ком»з даними, наведеними ним у наданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 30.09.2011 р.

Відповідно ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом беруться до уваги обставини, встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року у справі №2а-11361/11/1270, зокрема, що відповідачем Алчевською ОДПІ не було вжито заходів, передбачених нормами ПК України щодо отримання первинної документації, на підставі яких можливо здійснити документальну перевірку та зробити висновки щодо правочинів, укладених ПП «Ново-ком»у період з 01.02.2011 р. по 30.09.2011 р.

Оскільки висновки Акта перевірки від 23.01.2012 р. № 56/23-4/23882480 грунтуються виключно на висновках, викладених у Акті перевірки ПП «Ново-ком»від 14.11.2011 р. №1811/231 /36917481, дії по проведенню якої визнано протиправними, а також враховуючи те, що визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Ново-ком», викладені в акті №1811/231/36917481 від 14.11.2011 року; Алчевську ОДПІ зобов'язано вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ПП «Ново-ком», оформленої актом №1811/231 /36917481 від 14 листопада 2011 року, суд дійшов висновку, що вказане додатково підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Ново-Ком»за березень 2011 р.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, ДПІ, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, оскаржуване податкове повідомлення -рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопак»400,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052340 від 10.02.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопак»400,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 01.11.2012 року.

Суддя Журомська М.В.