Постанова № 27125753, 30.10.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/3273/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Клюшниченко М.В.,

представника відповідача Сафарової О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старленд» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старленд» (далі - ТзОВ «Старленд») звернулося в суд із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення винесеного Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби (далі - Ківерцівська МДПІ Волинської області ДПС) від 14 вересня 2012 року №0000641601, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 24 171 грн., в тому числі 19 337 грн. за основним платежем та 4 834 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акта камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за липень 2012 року №50/1601/33351597 від 3 вересня 2012 року. Перевіркою встановлено порушення, пункту 4.6.7 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1490/20228 ()далі - Порядок №1492), а саме, в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року не відображено зменшення залишку від'ємного значення в сумі 293 099 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами документальної перевірки проведеної органом державної податкової служби. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.

Підставою проведення Ківерцівською МДПІ Волинської області ДПС камеральної перевірки даних, у податковій звітності з ПДВ за липень 2012 року є винесення податкового повідомлення-рішення №0000152301 від 15 серпня 2012 року на яке товариство подало скаргу. Відповідно до пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Так як, товариство подало скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000152301 від 15 серпня 2012 року в установлені законом терміни, сума грошового зобов'язання у зазначеному рішенні є неузгодженою, тому ТзОВ «Старленд» не мало законних підстав проводити відображення результатів документальної перевірки у податкових деклараціях з ПДВ за наступні за місяцем проведення перевірки податкові звітні періоди.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2012 року №0000641601.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 29 жовтня 2012 року №1869/10/10-121 та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що за період з 12 липня 2012 року по 18 липня 2012 року Ківерцівською МДПІ Волинської області ДПС проводилась позапланова невиїзна перевірка ТзОВ «Старленд» з питань достовірності формування значення рядка 24 декларації з ПДВ за травень 2012 року в сумі 293 099 грн., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 1 квітня 2006 року по 30 квітня 2006 року в сумі 96 576 грн., з 1 жовтня 2006 року по 31 жовтня 2006 року в сумі 66 303 грн., з 1 листопада 2006 року по 30 листопада 2006 року в сумі 84 555 грн., з 1 травня 2008 року по 31 травня 2008 року в сумі 12 665 грн., про що було складено акт №519/2200/33351597 від 18 липня 2012 року. У разі, якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформовано платником ПДВ за придбаними товарами/послугами, по завершенню терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби 3 вересня 2012 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за липень 2012 року, за результатами якої складено акт №50/1601/33351597.

Перевіркою встановлено, що позивачем в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року не відображено зменшення залишку від'ємного значення в сумі 293 099 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами документальної перевірки проведеної органом державної податкової служби, у зв'язку з чим порушено пункт 4.6.7 розділу V Порядку №1492.

Не погодившись з висновками акту перевірки №50/1601/33351597 позивач подав до Ківерцівської МДПІ Волинської області ДПС свої заперечення №13 від 6 вересня 2012 року.

За наслідками перевірки Ківерцівською МДПІ Волинської області ДПС 14 вересня 2012 року сформоване податкове повідомлення-рішення №0000641601, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 24 171 грн., в тому числі 19 337 грн. за основним платежем та 4 834 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно по підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено підпунктом 4.6.7 пункту 4.6 розділу V Порядку №1492 рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Таким чином, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2012 року №0000641601, відповідач виходив з того, що при заповненні податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року по рядку 21.3 позивач повинен був враховувати висновки акту №519/22/00/33351597 від 18 липня 2012 року про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Старленд» з питань достовірності формування значення рядка 24 декларації з ПДВ за травень 2012 року.

На підставі акту перевірки №519/22/00/33351597 від 18 липня 2012 року Ківерцівською МДПІ Волинської області ДПС 15 серпня 2012 року сформоване податкове повідомлення-рішення №0000152301, яким зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ в розмірі 293 099 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане товариством 6 вересня 2012 року.

12 вересня 2012 року ТзОВ «Старленд» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000152301 від 15 серпня 2012 року до Державної податкової служби у Волинській області, за результатами розгляду якої прийняте рішення №4045/10/10-206 від 28 вересня 20123 року, згідно якого податкове повідомлення-рішення №0000152301 від 15 серпня 2012 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0000152301 від 15 серпня 2012 року ТзОВ «Старленд» звернулось 16 жовтня 2012 року в суд із позовом про скасування даного податкового повідомлення-рішення. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року відкрите провадження у справі №2а/0370/3399/12 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Старленд» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000152301 від 15 серпня 2012 року.

Відповідно до пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000152301 від 15 серпня 2012 року є неузгодженим. Сума неузгодженого податного зобов'язання не могла приймати участь у розрахунках податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування наступного податкового звітного періоду, до її узгодження та неузгоджена сума податкового зобов'язання визначена податковим повідомленням-рішенням №0000152301 від 15 серпня 2012 року не підлягала відображенню ТзОВ «Старленд» у податковій декларації з ПДВ за липень 2012 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2012 року №0000641601, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 24 171 грн., в тому числі 19 337 грн. за основним платежем та 4 834 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2012 року №0000641601.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, судові витрати, що поніс позивач у зв'язку з поданням позову до суду (сплата судового збору) слід відшкодувати останньому за рахунок держави.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 14 вересня 2012 року №0000641601.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Старленд» 241 (двісті сорок одну) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк