Ухвала суду № 27114792, 01.10.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/2626/12 01.10.2012 01.10.2012 01.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1490/1810/12 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 жовтня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої - Кутової Т.З.,

Суддів - Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

при секретарі - Богуславській О.М.,

за участю: представника позивача - Ремешевського Є.А., відповідача - ОСОБА_3, третьої особи - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_4, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного та іпотечного договору недійсними та за позовом третьої особи - ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного та іпотечного договору недійсними,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із квартири із зняттям з реєстраційного обліку.

В подальшому ПАТ КБ «Приватбанк» змінило позовні вимоги та просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 333,75 доларів США, посилаючись на неналежне виконання кредитних зобов'язань відповідачем.

В свою чергу ОСОБА_3 в жовтні 2011 року подав зустрічний позов про визнання іпотечного та кредитного договору недійсними, посилаючись на те, що вказані договори суперечать Закону України «Про захист прав споживачів» та законодавству України щодо використання іноземної валюти, як засобу платежу на території України.

В жовтні 2011 року ОСОБА_3, як третя особа, подала позовну заяву, в якій посилаючись на те, що кредитний договір та договір іпотеки, укладені її чоловіком - ОСОБА_3 без її згоди, як дружини, оскільки ці договори виходять за межі дрібних побутових, просила суд визнати вказані договори недійсними.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 квітня 2012 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивачки у судове засідання без поважних причин.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність вказаної ухвали суду, просила її скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду справи за її позовом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з того, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він дійшов до нього з порушенням процесуального закону.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 169 ЦПК України, суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Із змісту цієї норми випливає, що коли суд не має відомостей про причини повторної неявки або доказів належного повідомлення позивача, він має відкласти розгляд справи, відповідно до правил пунктів 1 та 3 ч.1 ст. 169 ЦПК України.

Суд відкладає справу також і у тому випадку, коли причини неявки особи визнано поважними.

Згідно до ст. ст. 74,76 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками, які вручаються фізичній особі під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що справа призначалась до розгляду неодноразово, а саме на 17 та 29 листопада 2011 року, 23 січня, 7 лютого, 22 лютого, 16 березня та 6 квітня 2012 року.

В матеріалах справи не міститься будь-яких доказів стосовно того, що неявка позивачки в судове засідання, призначене на 6 квітня 2012 року є потворною, оскільки повідомлень, які б відповідали вимогам ст.ст. 74,76 ЦПК України, про виклик до суду в попереднє судове засідання призначене на 16 березня 2012 року в матеріалах справи не має.

Суд не врахував цих обставин і в порушення вимог закону щодо відкладення розгляду та створення умов для забезпечення процесуальних прав позивачки залишив позов без розгляду.

Оскільки судом, під час розгляду справи порушено, встановлений діючим законодавством порядок вирішення питань, стосовно правових наслідків неявки позивача в судове засідання, то ухвала суду відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з поверненнням справи до того ж суду для продовження розгляду в частині позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного та іпотечного договору недійсними.

Керуючись ст. ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 квітня 2012 року скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду в частині позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного та іпотечного договору недійсними.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуюча:

Судді: