Справа №1490/4181/12 15.10.2012 15.10.2012 15.10.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1490/2793/12 Суддя першої інстанції - Кокорєв В.В.
Доповідач апеляційного суду - Кутова Т.З.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Кутової Т.З.,
суддів - Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Дубовою К.В.,
за участю: представника стягувача Шиндер В.М. та державного виконавця Баштової Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (надалі - ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»)
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2012 року за скаргою ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Ленінський відділ ДВС) про повернення виконавчого документа,
в с т а н о в и л а :
У липні 2012 року ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до суду із скаргою на постанову державного виконавця Ленінського відділу ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу.
Скаржник зазначав, що 21 червня 2010 року державний виконавець Ленінського відділу ДВС виніс постанову про повернення йому виконавчого документа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 5 березня 2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на його користь 1181 грн.66 коп. боргу на підставі того, що стягувач перешкоджає здійсненню виконавчого провадження.
Посилаючись на те, що державний виконавець безпідставно виніс постанову про повернення виконавчого документу всупереч Закону України «Про виконавче провадження», скаржник просив зазначену постанову скасувати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2012 року в задоволені скарги ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» відмовлено.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на незаконність ухвали суду, яка порушує права стягувача, просив її скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені скарги, суд виходив з того, що ненадання інформації стягувачем під час здійснення виконавчого провадження щодо розміру заборгованості боржника за правилами п.4 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» є перешкодою в здійсненні подальших виконавчих дій.
Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2009 року з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» (правонаступник ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль») стягнуто заборгованість за теплову енергію у розмірі 1181грн. 66 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.32).
5 березня 2009 року державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Баштовою Я.А. відкрито виконавче провадження та направлено боржниці постанову для виконання.
В силу ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до п.4.1.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону.
Згідно до ч. 2, 3 ст. 57 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт в розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Між тим, враховуючи що добровільно рішення не виконано, однак в порушення вказаних норм державний виконавець не вчинив дії направлені на виявлення та накладення арешту на майно боржника.
Натомість, 21 червня 2012 року державний виконавець Ленінського відділу ВДС Баштова Я.А. винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» не надало відповіді на запит державного виконавця, що є перешкодою в провадженні виконавчих дій.
Так, згідно до ч.1 п.4 ст. 47 Закону повернення виконавчого документу стягувачу може мате місце у випадку коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
6 червня 2012 року державним виконавцем направлено запит стягувачеві про надання інформації щодо розміру заборгованості ОСОБА_3 (а.с. 63-71).
Між тим, розмір заборгованості ОСОБА_3 зазначено в виконавчому документі, на виконання якого державний виконавець відповідно до положень ст. 11 Закону, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішення. Відповідно до наведеної норми державний виконавець має право перевіряти виконання саме боржником рішень, що підлягають виконанню, а не здійснювати перевірки стягувача з цих питань.
Так, правилами ч. 5 ст. 12 Закону встановлено обов'язок стягувача протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Із змісту наведеної норми слідує, що обов'язок стягувача про повідомлення державного виконавця, виникає лише тоді, коли мав місце факт добровільного виконання рішення боржником, а не в зв'язку з запитом державного виконавця, що регулюється іншими нормами.
За такого, не надання в триденний строк відповіді стягувачем на зазначений запит державного виконавця не тягне для стягувача наслідків, про які йдеться як в самому запиті, так і в оскаржуваній постанові і не є перешкодою для здійснення подальших виконавчих дій.
За такого, оскаржувана постанова є такою, що не відповідає вимогам закону.
На зазначені обставини місцевий суд, належної уваги не звернув та дійшов помилково висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Таким чином, оскаржувана ухвала на підставі п.4 ст. 312 ЦПК України, як така, що не відповідає вимогам Закону, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення скарги ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль», скасування оскаржуваної постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа та покладення обов'язку на державного виконавця вчинити дії передбачені Законом.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2012 року скасувати та постановити нову.
Постанову старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Баштової Яни Анатоліївни від 21 червня 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу з примусового виконання заочного рішення №2-1684/2009, виданого 05 березня 2009 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованості у розмірі 1181 грн.66 коп. скасувати та зобов'язати старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Баштову Яну Анатоліївну продовжити дії щодо виконання судового рішення, згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча:
Судді:
Судове рішення № 27114737, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 15.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1490/4181/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: