Ухвала суду № 27114625, 15.10.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/4528/12 15.10.2012 15.10.2012 15.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/2995/12 Суддя першої інстанції - Гуденко О.А.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої - Кутової Т.З.,

Суддів - Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем - Дубовій К.В.,

за участю: стягувачки - ОСОБА_2 її представника - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2012 року постановлену за поданням державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (надалі Центральний відділ ДВС) Фальченко Наталії Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року державний виконавець Центрального відділу ДВС Фальченко Н.О. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5

Державний виконавець зазначала, що на виконанні знаходиться виконавчий лист №14-7538/09 від 10 квітня 2012 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу на загальну суму 447 083 грн. 00 коп.

Посилаючись на наявність у боржника не виконаних зобов'язань, а також на те, що ОСОБА_6 ухиляється від сплати боргу, державний виконавець просила тимчасово обмежити ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2011 року у задоволенні подання державного виконавця Центрального відділу ДВС відмовлено.

В апеляційній скарзі стягувачка ОСОБА_2, посилаючись на незаконність ухвали, просила її скасувати та постановити нову, якою подання державного виконавця задовольнити.

В запереченнях на апеляційну скаргу, боржник просив відхилити апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення стягувачки та її представника, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2, 5 ст. 6 Закону передбачено, як підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, а також якщо громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10 квітня 2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист №14-7538/09 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 445 133,00 грн. грошової компенсації до рівності часток та 1950,00 грн. судових витрат (т.3 а.с.19).

На підставі вказаного вище виконавчого документа, 20 квітня 2012 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржнику у семиденний строк з моменту її винесення добровільно виконати рішення суду (т.3 а.с.18).

Згідно довідки від 10.09.2012 року Заводського відділу ДВС, виконавче провадження передано з Центрального відділу ДВС до Заводського відділу ДВС, де 07.09.2012 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Станом на 10.09.2012 року заборгованість ОСОБА_5 складає 446 937,54 грн.(а.с.67).

За час проведення виконавчих дій боржник неодноразово змінював своє місце проживання. Однак, про зміну свого місця проживання боржник у всіх випадках повідомляв державного виконавця (т.3 а.с. 39-45).

В поданні державний виконавець, як на підставу обмеження боржника посилається на наявність у ОСОБА_5 невиконаних зобов'язань та ухилення останнього від виконання рішення суду.

Між тим, із змісту подання не вбачається та не доведено в судовому засіданні, що невиконання рішення носить навмисний характер.

Так, боржник звертався з заявою про розстрочку виконання рішення суду, роз'яснення порядку та способу його виконання (т.3 а.с. 22-23, 38).

Також, відсутні данні, що боржник, має реальний намір виїзду за кордон та причини такого виїзду.

Крім того, державним виконавцем не надано переконливих доказів того, що відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» ним вжито усіх заходів, передбачених цим Законом для примусового виконання судового рішення.

З урахуванням встановленого та вищевказаних норм, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для тимчасового обмеження виїзду за межі України боржника ОСОБА_5 та обґрунтовано відмовив у задоволенні подання державного виконавця.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали, постановленої з дотриманням матеріальних та процесуальних норм.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: