Рішення № 27094158, 03.10.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.10.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.,

суддів -Кожух О.А., Куштана Б.П.,

при секретарі - Палош Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Квасівської сільської ради, ОСОБА_1, міськрайонного управління Держкомзему у місті Рахів та Рахівському районі про визнання незаконним рішення сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі начальника відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» на рішення Рахівського районного суду від 16 серпня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

23 травня 2012 року Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулося в суд з позовом до Квасівської сільської ради, ОСОБА_1, міськрайонного управління Держкомзему у місті Рахів та Рахівському районі про визнання незаконним рішення сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позивач зазначав, що при проведенні інвентаризації земель смуги відведення Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» підрядною землевпорядною організацією виявлено, що в межах с. Кваси, Рахівського району, Закарпатської області, у смузі відведення земель залізничного транспорту з км. 119+150 перегону Ясіня-Рахів з правої сторони по ходу км на відстані від 24 м. до 25 м. від осі колії розташована земельна ділянка ОСОБА_1, яка передана останній у власність рішенням № 547 21 сесії 5 скликання Квасівської сільської ради Рахівського району від 28 серпня 2009 року. Ширина смуги відведення залізниці в даному місці становить 32 м. від осі колії. Перекриття земельної ділянки Відповідача-2 з смугою відведення Залізниці становить від 7 м. до 8 м. площею 0,0435 га, що підтверджується актом від 11 серпня 2008 року з планом-схемою.

Згідно «Плану смуги відводу лінії Хриплин-Держкордон, Львівської залізниці по Рахівському району», 1975 року, ширина смуги відведення на ділянці км 119+150 перегону Ясіня-Рахів з правої сторони по ходу км становить 32 м., в той час коли ділянка ОСОБА_1 починається на відстані 24 м. від осі колії.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив визнати незаконним рішення Квасівської сільської ради №547 від 28 серпня 2009 року про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,25 га та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Квасівської сільської ради № 547 від 28 серпня 2009 року.

Рішенням Рахівського районного суду від 16 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі начальника відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» порушується питання про скасування рішення суду як такого, що суперечить законодавству України і порушує права та інтереси Залізниці.

Межі доводів апеляційної скарги - оформлення прав органів шляхів сполучення на землі, що закріплювалися за ними, проводилося шляхом відведення за схемою згідно норм законодавства та нормативних актів, які існували при облаштуванні залізничного полотна та смуги відведення, якими вимоги щодо виготовлення та отримання державного акту не передбачалося, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до п.п. 54.55 «Общих начал землепользования и землеустройства». Вилучення земельної ділянки у встановленому порядку у залізниці не проводилося і залізниця, як суміжний землекористувач не погоджувала зовнішніх меж землекористування в натурі.

В запереченні ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну і необгрунтовану і залишити без змін рішення суду, яке ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Міськрайонне управління Держкомзему у місті Рахів і Рахівському районі в запереченні просить відхилити апеляційну скаргу позивача і залишити без змін рішення суду, оскільки державного акту на право користування землею чи державного акту на право постійного користування апелянтом по смузі відведення Залізниці з км 119+150 на перегоні Ясіня-Рахів, Рахівського району, Закарпатської області не виготовлено і тому позивач не набув право користування спірною земельною ділянкою.

Представник відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» Левчук І.М. підтримав апеляційну скаргу.

Адвокат ОСОБА_3, який представляє інтереси відповідачки ОСОБА_1, просить відхилити апеляційну скаргу з підстав, зазначених запереченні.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту накладення (перекриття) відповідачем спірної земельної ділянки.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися, виходячи з наступного.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначеної цим Кодексом.

Відповідно до п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Встановлено, що на підставі договору дарування будинку від 26 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №458 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Бюро технічної інвентаризації Рахівської районної ради», номер витягу 13800920 від 6 березня 2007 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що рішенням 21 сесії 5 скликання Квасівської сільської ради Рахівського району від 28 серпня 2009 року № 547 надано у власність ОСОБА_1 мешканці АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,25 га на території с. Кваси в урочищі Васкул для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі якого 27 листопада 2009 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №90337559 ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га в с. Кваси, урочище Васкул, Рахівського району, Закарпатської області для обслуговування житлового будинку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №010924600063.

Згідно «Плану смуги відводу лінії Хриплин-Держкордон, Львівської залізниці по Рахівському району», 1975 року, ширина смуги відведення на ділянці км 119+150 перегону Ясіня-Рахів з правої сторони по ходу км становить 32 м.

Чинним на той час ЗК УРСР (ред. від 8 липня 1070 року) п. 5 постанови Верховної Ради України №562 від 18 грудня 1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу України», «Об упорядочении отвода земель для железних дорог», затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 27 січня 1962 року №83, інші нормативні акти та будівельні норми) вимоги щодо виготовлення та отримання державного акту не передбачалося, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до пп. 54,55 Общих начал землепользования и землеустройства (Постанова ЦИК СССР от 15.12.1929).

Отже, оформлення прав органів шляхів сполучення на землі, що закріплювалися за ними, проводилося шляхом відведення за схемою згідно зазначених вище нормативних актів.

Зазначені в Плані обставини підтверджені актом від 11 серпня 2011 року з планом-схемою накладки, складеним спільно з представниками Квасівської сільської ради, в якому також зазначено, що перекриття земельної ділянки із смугою залізниці складає від 7 до 8 метрів площею 0,0435 га, на яку ОСОБА_1 видано спірний державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №037559 від 27 листопада 2009 року.

Суд визнав, що з 1975 року по теперішній час вказана вище земельна ділянка знаходиться у правомірному користуванні позивача і прийшов до невірного висновку, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки не наведено жодних з передбачених законом підстав припинення права власності відповідачки на земельну ділянку.

Позивач довів, що оспорюваним рішенням № 547 21 сесії 5 скликання Квасівської сільської ради, Рахівського району від 28 серпня 2009 року порушено його право користування на земельну ділянку спеціального призначення, так як дослідженими в судовому засіданні доказами доведено, що перекриття земельної ділянки із смугою залізниці складає від 7 до 8 метрів площею 0,0435 га, на яку ОСОБА_1 видано спірний державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №037559 від 27 листопада 2009 року.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню та необхідно ухвалити нове рішення про задоволення позову державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про визнання недійсним рішення № 547 21 сесії 5 скликання Квасівської сільської ради, Рахівського району від 28 серпня 2009 року в частині надання у власність ОСОБА_1, мешканці АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 0,25 га на території с. Кваси в урочищі Васкул для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №90337559, виданого 27 листопада 2009 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га в с. Кваси, урочище Васкул, Рахівського району, Закарпатської області для обслуговування житлового будинку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» понесені та документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в розмірі 321 грн. 90 коп.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі начальника відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» задовольнити.

Рішення Рахівського районного суду від 16 серпня 2012 року скасувати.

Позов державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» задовольнити.

Визнати недійсним рішення № 547 21 сесії 5 скликання Квасівської сільської ради, Рахівського району від 28 серпня 2009 року в частині надання у власність ОСОБА_1, мешканці АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 0,25 га на території с. Кваси в урочищі Васкул для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №90337559, виданий 27 листопада 2009 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га в с. Кваси, урочище Васкул, Рахівського району, Закарпатської області для обслуговування житлового будинку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» 321 грн. 90 коп. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: