Ухвала суду № 27094165, 16.10.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16.10.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Гошовського Г.М. (головуючий), Стана І.В., Марчука О.П., з участю прокурора Сирохман Л.І., захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями підсудного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах підсудного ОСОБА_6, на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.02.2012.

Цим вироком засуджені: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), угорець, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, не судимий, за ч.2 ст.307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.1 ст. 199 КК України на 4 роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець і мешканець АДРЕСА_3, українець, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий 10.09.2010 за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік; 27.09.2010 за ч.3 ст. 185 України, з застосуванням ст. 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки; за ч.2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а за сукупністю вироків, на підставі ст. 71 КК України - на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалено: запобіжний захід щодо ОСОБА_6 змінити на тримання під вартою, щодо ОСОБА_4 залишити тримання під вартою; строк відбуття покарання обчислювати ОСОБА_6 - з 21.02.2012, ОСОБА_4 - з19.02.2011; зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання час утримання його під вартою з 19.02 по 01.03.2011; заставу в розмірі 17000 грн. повернути ОСОБА_7; гроші, вилучені у ОСОБА_6 і ОСОБА_4 - 300 і 200 грн. відповідно - передати УМВС України в Закарпатській області за належністю; 5 підроблених банкнот, шприци з наркотичними засобами і порожні, голки, ковпачки, пляшку, коробку з наркотичним засобом - знищити, автомобіль «Toyota Corolla 1,8DXL» передати ОСОБА_8, компакт-диск зберігати в справі; стягнути судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області з ОСОБА_6 - 530 грн. 04 коп., з ОСОБА_4 - 361 грн.20 коп..

Як зазначено у вироку, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 з метою збуту незаконно придбав за 500 грн. 128,5117 г (у перерахунку на суху речовину) особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракційного опію, переніс його до місця проживання по АДРЕСА_1 зберігав там до 15 години 15.02.2011, у період до 15 години 25 хвилини з метою збуту перевіз на автомобілі «Toyota Corolla 1,8DXL» НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 у с. Серне Мукачівського району, де тоді тимчасово проживав, без відома власників заховав у шафі в сараї по вул. Залізничній, 12 і зберігав там до моменту вилучення працівниками міліції - 21 години 15 хвилини 18.02.2012.

Приблизно об 11 годині 15.02.2012 ОСОБА_6 за місцем проживання по АДРЕСА_1 з незаконно придбаного екстракційного опію відібрав в один одноразовий шприц 0,3201 г (у перерахунку на суху речовину) і з метою збуту зберігав у кухонному столі до моменту вилучення працівниками міліції - 17 години 10 хвилини 19.02.2012, та в другий одноразовий шприц - 2,6516 г (у перерахунку на суху речовину) і зберігав у цьому ж житлі до 14 години 18.02.2012. Потім він за попередньою змовою з ОСОБА_4 переніс другий шприц з вмістом 2,6516 г екстракційного опію в місце масового перебування громадян - до кафе «Старий Град» по вул. Миру в м. Мукачеві, де з метою збуту передав ОСОБА_4. Останній, в свою чергу, з метою збуту незаконно переніс шприц з вмістом 2,6516 г екстракційного опію в інше місце масового перебування громадян - до центрального входу до супермаркету «Барва» по вул. Миру, 66 в м. Мукачеві, де о 17 годині незаконно збув 1,8123 г (в перерахунку на суху речовину) за 900 грн. особі, яка здійснювала оперативну закупку, а решту - 0,8123 г (в перерахунку на суху речовину) далі з метою збуту зберігав при собі до затримання.

Окрім цього ОСОБА_6 з метою збуту незаконно придбав підроблену національну валюту України у виді однієї банкноти в 500 грн. та чотирьох банкнот по 100 грн., переніс їх до місця проживання по АДРЕСА_1 зберігав там до 17.02.2011, а у період з 17 години 30 хвилини до 18 години 18.02.2011 з метою збуту перевіз на автомобілі «Toyota Corolla 1,8DXL» НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 до магазину - салону «Меблі» по вул. Верді, 4 «а» у цьому ж місті, де вони були вилучені у нього працівниками міліції.

Захисник ОСОБА_5 в апеляції, поданій в інтересах підсудного ОСОБА_6, просить пом'якшити йому покарання до непов'язаного з позбавленням волі. Вказує, що ОСОБА_6 злочин вчинив уперше, з'явився з зізнанням, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, що кількість підробленої національної валюти, яку він незаконно придбав і зберігав, є незначною. Вважає, що сукупність цих даних складають підставу для застосування ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_6 більш м'якого покарання ніж передбачено законом за такі злочини.

Підсудний ОСОБА_4 у своїй апеляції вказує, що на стадії досудового слідства давав показання в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів та під примусом з боку працівників міліції, а в судовому засіданні допитаний не був і показань, зазначених у вироку, не давав. Стверджує, що доказів про збут ним наркотичних засобів та отримання за них грошей суд не здобув. З цих підстав ОСОБА_4 просить вирок скасувати, а кримінальну справу надіслати на новий розгляд.

У доповненні до апеляції ОСОБА_4, не змінюючи апеляційної вимоги, навів у її підтримання інші доводи. Те, що його та ОСОБА_6 інтереси у справі захищав один адвокат вважає порушенням свого права на захист, зазначає, що суд поставився до нього упереджено, не всі докази дослідив безпосередньо, не вмотивував юридичної кваліфікації його діяння, не врахував визнання ним вини, щирого розкаяння, сприяння розкриттю злочину та встановленню істини в справі, як обставин, що пом'якшують покарання, а також даних про його особу та утриманців.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді, пояснення захисника на підтримання апеляційної підсудного ОСОБА_4 і його доводів, викладених у доповненні до апеляції, промову прокурора, яка вважає обидві апеляції безпідставними, вирок законним, обґрунтованим і просить залишити його без змін, виступи сторін у судових дебатах, перевірив матеріали справи, обговорив доводи сторін і вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 61 КПК України одна і та ж особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.

У розгляді справи на стадії досудового слідства (т.2 а.с. 39-40,41,251-252, 254) і в судовому засіданні (т.3 а.с.201), брав участь обраний, як ОСОБА_6 так і ОСОБА_4 захисник - адвокат ОСОБА_10.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_6 і ОСОБА_4 своєчасно, за участі захисника були роз'яснені їх процесуальні права, в тому числі право ознайомлюватися з протоколом судового засідання і подавати свої письмові зауваження з приводу його неправильності або неповноти (т.4 а.с.56, 65), а також забезпечено можливість скористатись ними в повному обсязі. Та обставина, що підсудні цим правом скористались, підтверджується їх розписками (т.4 а.с.108,109,111,114-119,134). 07.05.2012 ОСОБА_4 головуючому в суді першої інстанції була подана заява про те, що він ознайомився з кримінальною справою і просить більше не викликати його з цього приводу (т.4 а.с.120). Зауважень на протокол судового засідання ні ним ні іншими учасниками процесу подано не було.

У вироку зазначено, що ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні і показав, що на прохання ОСОБА_6 зустрівся з особою на ім'я «ОСОБА_11» і передав йому отриманий від ОСОБА_6 наркотичний засіб в обмін на гроші.

Згідно протоколу судового засідання ОСОБА_4 показав, що на прохання ОСОБА_6 підшукував для нього покупця наркотичного засобу, але не знайшов, потім на його ж прохання, зустрівся з особою на ім'я «ОСОБА_11», який висловив бажання придбати 5 «кубиків» екстракційного опію. Наступної зустрічі він передав цій особі отриманий від ОСОБА_6 шприц з вмістом наркотичного засобу, а останньому - 600 грн., які отримав від покупця.

Ці показання повністю узгоджуються з тими, які дав у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6. Розбіжностей між викладенням показань ОСОБА_4 у протоколі судового засідання і в вироку також немає.

Інтереси захисту ОСОБА_6 і ОСОБА_4 суперечностей не мали і не мають у даний час.

Тому доводи апеляції ОСОБА_4 про неправильне викладення у вироку його показань у судовому засіданні та про порушення його права через захист його і ОСОБА_6 інтересів одним адвокатом апеляційний суд визнає безпідставними.

В решті висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи в апеляціях не оспорюються.

Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.1 ст. 199 КК України, як придбання, зберігання та перевезення з метою збуту підробленої національної валюти України, за ч.2 ст. 307 КК України, як придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збуту особливо небезпечного наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб в місці масового перебування громадян, а також дій ОСОБА_4 за ч.2 ст. 307 КК України, як придбання, зберігання з метою збуту, а також збуту особливо небезпечного наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб в місці масового перебування громадян, є правильною. Фактичних обставин перевезення ОСОБА_4 особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту під час розгляду справи ні органом досудового слідства ні судом встановлено не було, в обвинувачення ОСОБА_4 такі дії не пред'являлися, тому судження про кваліфікацію його дій ще й як перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту є неправильним і підлягає до виключення з вироку.

Окрім цього суд безпідставно врахував, як обставину, що обтяжує покарання кожного з підсудних, вчинення ними злочину в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів: вчинення злочину саме в такому стані ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_4 в обвинувачення не ставилось і, як видно з вироку, в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно ч.1 ст. 69 цього Кодексу призначити більш м'яке покарання суд може тільки за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Як видно з вироку, суд врахував, що підсудні визнали і усвідомили свою провину, щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину.

Однак, стверджувати, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, підстав немає. Окрім цього, обидва підсудні негативно характеризуються, вживають наркотичні засоби, злочини вчинили не вперше, а ОСОБА_4 - ще й під час іспитового строку, призначеного за попереднім вироком. ОСОБА_6 скоїв два злочини, кожний з яких є тяжким і карається тільки позбавленням волі. Слід також мати на увазі, що покарання в виді 6 років позбавлення волі є найменшим з передбачених санкцією ч.2 ст. 307 КК України.

З цих міркувань апеляційний суд приходить до переконання, що покарання, призначені підсудним, не є надто суворими.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляції захисника і підсудного ОСОБА_4 залишити без задоволення. Виключити з вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.02.2012 щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_4 судження про кваліфікацію дій ОСОБА_4 як перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та про врахування вчинення кожним з підсудних злочину в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, як обставини, яка обтяжує покарання.

В решті цей вирок залишити без змін.

Судді: