Рішення № 27067872, 13.01.2012, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №2-220/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

13.01.2012 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Марусяк М.О.

при секретарі - Беднар О.О.

з участю позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат, посилаючись на те, що 1 лютого 1993 року вони уклали шлюб між собою, який був зареєстрований у виконкомі Верхньоводянської сільської ради народних депутатів Рахівського району, про що зроблено актовий запис за № 10. У період шлюбу в неї із відповідачем народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на її утриманні. Старша дитина, дочка ОСОБА_3, наразі являється повнолітньою і навчається у вищому навчальному закладі на контрактній, платній формі навчання. Зокрема являється студенткою 1 курсу, напрям підготовки «Біологія», денної форми навчання Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. При цьому, згідно договору про підготовку фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» від 01.09.2011 року загальна вартість освітньої послуги становить 31100 гривень. Тобто тривалість навчання складає 4 роки і за кожний рік навчання потрібно сплачувати по 7775 гривень. Додаткові витрати, що полягають в оплаті навчання у вищому навчальному закладі, на її думку, зумовлені особливими обставинами, оскільки спрямовані на розвиток здібностей дитини (її навчання). На даний час вона постійної роботи не має. Дочка, ОСОБА_3, ніде не працює, оскільки навчається на денній формі навчання, де постійно пов'язана з навчальним процесом, отже так само перебуває на її повному утриманні. Їй важко одній в повній мірі забезпечувати дітей всім необхідним, а також оплачувати навчання дочки. Відповідач, як батько дитини добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини, зокрема на її навчання не надає. При цьому, відповідач часто виїзджає за кордон на сезонні роботи, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки до закінчення нею навчання в розмірі ? частини його доходів (заробітку), але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, а також брати участь у додаткових витрат, що зумовлені оплатою навчання, в розмірі половини суми для щорічної оплати за навчання, тобто 3887,50 гривень щорічно до закінчення навчання. У зв'язку з наведеним просила винести рішення, яким стягувати з ОСОБА_2, в її користь аліменти на утримання дочки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до закінчення нею навчання в освітньому закладі, але не більше, ніж до двадцяти трьох річного віку та стягувати з ОСОБА_2, в її користь додаткові витрати на навчання дитини в розмірі 3887,50 гривень, щорічно, як половину суми за навчання.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, лише в частині стягнення аліментів на період навчання дочки в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу). Позовні вимоги щодо стягнення з нього половини суми за навчання не визнає, оскільки сам знаходиться в скрутному матеріальному становищі, ніде не працює. Має інші аліментні зобов'язання, зокрема з нього присуджено також стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Просить в задоволенні цієї частини позову відмовити.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

За змістом ст.ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз?яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_3 являється дочкою відповідача ОСОБА_2.

Відповідно до довідки № 01-19/748 від 14.09.2011 року ОСОБА_3 являється студенткою І курсу, напрям підготовки "Біологія", денної форми навчання, (контракт) Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, ІУ рівня акредитації.

В теперішній час відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги позивачці на навчання повнолітньої дочки, що підтвердили в беззаперечному порядку в судовому засіданні позивачка та відповідач.

Згоди про участь кожного з батьків у витратах на утримання дитини сторони між собою не досягли.

В процесі розгляду справи відповідачем ОСОБА_2 надано довідку Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області № 100 від 11.01.2012 року, з якої слідує, що останній ніде не працює, ІТД та ПД не займається, в центрі зайнятості не числиться. Вказана обставина також стверджена копією трудової книжки ОСОБА_2

Однак, суд оцінивши в сукупності надані докази, не вбачає посилання на обставини, які б вказували, що відповідач через відсутність постійної роботи не може працювати, тобто є непрацездатним, і на думку суду такі докази не можуть стати причиною позбавлення дитини матеріальної допомоги на навчання, оскільки таку допомогу дитина дійсно потребує.

Таким чином, враховуючи насамперед інтереси дитини, її матеріальне благополуччя, прагнення отримати освіту, а також приймаючи до уваги матеріальне становище дитини, а саме те, що не має доходу, матеріально-побутові умови задовільні і матеріальне становище відповідача, який є працездатним, психічними чи хронічними хворобами не страждає, інших утриманців не має, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки, ОСОБА_3 до закінчення нею навчання у вищому навчальному закладі, але не більше ніж до 23 річного віку, в розмірі, в якому просить позивачка, тобто 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого чинним законодавством.

В частині стягнення додаткових витрат у вигляді оплати за навчання в сумі 3887,50 грн., щорічно, як половину суми за навчання, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки згідно ст. 185 СК України розмір компенсації додаткових витрат на дитину можуть бути присуджені на неповнолітню дитину. Главою 16 СК України , що регулює обов'язок батьків утримувати повнолітню дитину, а також ст.. 201 СК України не передбачено застосування норм статті 185 СК України до відносин щодо утримання батьками повнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо свого стану здоров'я, матеріального становища, суд вважає, що такі в нього відсутні, він працездатний, психічними та хронічними захворюваннями не страждає, здатний надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дитини, в період її навчання, в розмірі встановленому судом.

Крім того, суд приходить до висновку, що на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду слід стягнути 214,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати, щомісячно, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого чинним законодавством, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до закінчення нею навчання у освітньому закладі, але не більше ніж до 23 річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця АДРЕСА_1 в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 214 гривень 60 копійок судового збору на рахунок № 31212206700211, код класифікації доходів бюджету 22030001, Код отримувача ЄДРПОУ 22108293, банк отримувача ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: Марусяк М.О.