Рішення № 27047727, 30.07.2012, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

30.07.2012 Спррава № Справа № 2/1210/4344/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2012 р. м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі: головуючого - судді Мицик С.А., при секретарі Сабліній Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про захист прав споживачів, в обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що через отримання реклами у ЗМІ про можливість отримання у кредит грошових коштів для придбання автомобіля під виплату невеликими щомісячними платежами, він звернувся до консультанта ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» в м.Луганськ для отримання інформації та розяснення умов участі у програмі «Укрфінінвест». 19.12.2011 року позивач уклав договір №304112 з ТОВ «Укрграндінвест ЛТД». За надання послуг щодо участі в програмі «Укрфінінвест», в день укладення договору ним було сплачено одноразовий комісійний внесок у розмірі 21 000 гривень. За умовами договору відповідач зобовязався вчинити від імені та за рахунок клієнта певні дії, спрямовані на придбання цільового фінансового ресурсу , на умовах діяльності програми «Укрфінінвест».Згідно додатку №1 до договору №304112 від 19.12.2011 року про приділення фінансових ресурсів встановлено відомості про клієнта, та цільовий фінансовий ресурс вартістю 300 000 гривень на придбання автомобілю; визначено кількість платежів -180 гривень; одноразового комісійного внеску 21 000 гривень (7%); адміністративних витрат 750 гривень (25%), визначено розмір внеску 1666,66 гривень, загального платежу 2416,66 гривень та мінімального платежу 1583,33 гривень. На час укладення договору, позивач зробив заявку до сервісного магазину з метою придбання автомобіля для комерційного використання у своїй підприємницькій діяльності. Автомобіль був доставлений до сервісного магазину, але придбати його позивач не має можливості, оскільки гроші відповідачем йому не були надані за вказаним вище договором. Таким чином, при укладенні вказаного договору, позивачу було розяснено, що право на отримання кредиту, тобто позику у зазначеному розмірі, він отримає при проведенні першого заходу по приділенню фінансових ресурсів, тобто не пізніше двох місяців з дня першого платежу. Договором передбачено, що Адміністратор гарантує надати дозвіл , якщо учасник виконає всі умови договору, а також організовує та проводить захід по приділенню фінансових ресурсів не рідше ніж один раз на два місяці. Перевагу має той учасник , що надіслав заяву, яка мстить максимальне повідомлення та найбільшу кількість сплачених загальних платежів. Крім того, з договору витікає, що Адміністратор залишив за собою право надавати дозвіл на придбання товару (або надати позику на оплату товару) не пізніше 15 років з моменту першого платежу при умові постійних внесків з боку позивача. Тобто у договорі не визначено строків виконання договору відповідачем. Строк виконання сторонами своїх зобовязань є суттєвою умовою договору. Крім того, з тих підстав, що даним договором суттєво порушені його, як споживача права, а саме умови договору обмежують його права, є несправедливими, що при укладанні договору відповідач його обдурив стосовно строків і порядку отримання ним позики, які якщо б він знав про дійсні запропоновані умови отримання ним позики , то даний договір би не укладав. Позивач сплатив на користь відповідача за договором №304112 від 19.12.2011 року : одноразовий комісійний внесок - 21 000 гривень (квитанція №207506 від 19.12.2011 року); 1 платіж адміністративних витрат 750 гривень (квитанція №3824.269.3 від 12.01.12 року), 1 платіж чистого внеску 1666,66 гривень (квитанція №3824.269.1 від 12.01.12 року), а всього 23 416,66 гривень, але так й не отримав кошти від відповідача на придбання товару-автомобіля, тому просить суд визнати недійсним договір №304112 від 19.12.2011 року , укладений між ним та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» і стягнути на його користь матеріальну шкоду у розмірі сплачених по договору коштів у сумі 23.416,66 гривень.

В судове засідання позивач надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, на вимогах наполягає та не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Представник відповідача ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» в судове засідання не з*явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, а також є оголошення у пресі газеті «Час Київщини» ,про причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності від позивача не надходило. За наявності таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача по наявним матеріалам.

Відповідно до ч.4 ст. 169, 224 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказі та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

30 липня 2012 року відповідно до ст. 225 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позов заявлено позивачем з додержанням вимог ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Судом встановлено, що 19.12.2011 року між ОСОБА_1 (далі за текстом «Клієнт») та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» в особі представника ОСОБА_2, за довіреністю №3 від 01.07.2011 року (далі за текстом «Адміністратор») було укладено договір №304112 з додатками № 1, № 2 .

Згідно п.1.1 Договору Адміністратор зобовязується вчинити від імені та за рахунок «Клієнта» певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у Додатку №1 до даного Договору , на умовах діяльності Програми «Укрфінінвест», (надалі за текстом «Програма», що міститься в Додатку №2,який є невід»ємною частиною цього Договору, в тому числі : - формувати реєстр Клієнтів, забезпечити їх адміністрування; здійснити оплату Товару на користь Клієнта або надати Клієнту відповідну суму у позику; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами, у порядку ,передбаченому Договором та Додатками до нього; Згідно п.1.2 вартість Товару та строки розрахунків по даному Договору зазначаються у відповідних додатках до цього Договору.

Згідно п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.5, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.2.5 Договору передбачені зобовязання і права Клієнта зокрема сплатити Одноразовий комісійний внесок у день підписання Договору та Адміністративний платіж не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу, не пізніше 15 числа кожного місяця виплачувати Загальний платіж ,який включає чистий внесок; укласти с Адміністратором договір застави, поруки, гарантії з метою забезпечення виконання платіжних зобовязань по даному Договору; до отримання Дозволу сплачувати Мінімальний платіж, що складається з половини суми Чистого внеску та повної суми Адміністративних витрат ; достроково сплачувати Загальні платежі на умовах, визначених у Додатку №2 до Договору; отримати Товар придбаний на його користь, в порядку, передбаченому у Додатку №2 до цього Договору. Згідно п.2.5 Адміністратор гарантує надати Дозвіл, якщо Клієнт виконує всі умови даного Договору та Додатків до нього ;Згідно до п.4.7 всі Додатки, передбачені Договором, а також додаткові договори, зміни або доповнення, які не передбачені, але можуть виникнути у процесі виконання даного Договору , є невід»ємними складовими частинами даного Договору.

Згідно Додатку №1 до Договору , обрано схему 1 з кількістю платежів 180, на «Цільовий фінансовий ресурс - Автомобіль» вартістю 300000 гривень, визначено розмір одноразового комісійного внеску -21000 гривень (7%); адміністративного платежу -21 000 гривень (7%); адміністративних витрат-750 гривень (0.25%); чистого внеску -1666,66 гривень; загального платежу 2416,66 гривень та мінімального платежу -1583,33 гривень.

Додатком №2 до Договору, який має назву «Умови Програми «Укрфінінвест», підписаним одночасно з підписанням Договору, передбачені загальні норми предмету товару, вартості товару, порядку розрахунків , порядку проведення заходу по приділенню фінансових ресурсів (далі за текстом «Захід»), отримання товару та інші умови.

Таким чином, договір, укладений між сторонами , прямо не передбачений ЦК України або іншими законодавчими актами, що регулюють цивільні правовідносини , тому до нього слід застосовувати загальні норми, що регулюють аналогічні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, направлена на встановлення , зміну чи припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно ст.628 ЦК України зміст договору складають умови, визначені сторонами і погоджені між ними, і умови, що є обовязковими у відповідності до актів цивільного законодавства; договір, який містить у собі елементи різних договорів, є змішаним.

Згідно ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов»язки за договором.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди по всім суттєвим умовам договору.

Суд вважає , що така умова даного договору як предмет і строк (надання позики ) є суттєвими для договору, укладеного між сторонами .

Відповідно до ст.637, ч.1, ч.4 ст.213 ЦКУ зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті , немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх договорів, установлена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з аналізу викладених положень в Договорі і Додатків №1 та №2, як його невідємних частин, слід дійти таких висновків: за даним договором адміністратор зобовязаний сформувати Реєстр клієнтів, які виявили бажання придбати певні товари на умовах програми «Укфінінвест», забезпечити її адміністрування, виконати дії , спрямовані на придбання учасником товару, визначеного в додатку №1 (автомобілю) , проводити заходи по приділенню фінансових ресурсів , тобто заходи по розподілу Фонду реєстру - сум чистих внесків, сплачених клієнтами , що витрачаються на користь клієнтів , заходу надати дозвіл , тобто право на отримання Цільового фінансового ресурсу, і на підставі дозволу провести оплату товару , організувати його передачу або надати відповідну суму у позику (п.1.1 Договору , визначення понять «Заходи по приділенню фінансових ресурсів», «Дозвіл», «Цільового фінансового ресурсу»,«Фонд реєстру» у Додатку №2).

Тобто слід вважати, що за даним Договором , Клієнт зобов»язаний здійснити певні платежі, в тому числі чисті внески, з яких формується «Фонд реєстру», а адміністратор розподіляє кошти даного фонду, надаючи дозвіл одному з його учасників на придбання «Цільового фінансового ресурсу» (вибір падає на того клієнта, ким заявлено більшу суму внесків), після чого повинен перерахувати на рахунок , вказаний клієнтом, певну суму коштів у якості оплати за товар або у якості позики на оплату товару.

Строки виконання договірних зобов»язань Клієнта визначені в даному договорі і додатку до нього конкретно, де прописані строки внесення різного виду платежів (адміністративного платежу, одноразового внеску, адміністративних витрат, чистого внеску, загального та мінімального платежу). Строки ж виконання зобов»язань договору Адміністратором конкретно і однозначно договором і додатками до нього не визначені, зокрема не визначено конкретно строк надання Адміністратором Дозволу на придбання товару «Цільового фінансового ресурсу» клієнтом. Стосовно таких строків договір слід тлумачити на підставі викладених у ньому умов таким чином: п.2.5 договору передбачено , що Адміністратор гарантує надати Дозвіл , якщо клієнт виконає всі умови договору; у п 4.1 додатку №2 йдеться, що адміністратор організовує комітет по приділенню фінансових ресурсів (надалі «Захід») ,який проводиться не менше одного разу на два місяця. Також у додатку до договору йдеться , що перевагу на дозвіл має той клієнт , що надіслав заяву з максимальним повідомленням та найбільшою кількістю загальних платежів; у випадку ,коли декілька клієнтів надіслали заяви з однаковими максимальними повідомленнями і однаковою найбільшою кількістю оплачених загальних платежів, перевагу має той з них , який раніше уклав договір. Виходячи з строків проведення приділення фінансових ресурсів ( «Заходу») і визначеного додатком №1 розміру чистого внеску позивача , кількості встановлених йому платежів чистих внесків -180, слід вважати, що Адміністратор залишив за собою право надавати клієнту (позивачу) дозвіл на придбання товару (або надати позику на оплату товару) не пізніше 15 років з моменту першого внеску при умові постійних внесків з боку клієнта (позивача).

Позивач вказує, що при укладенні договору представник ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» у м. Луганську роз»яснила, що право на отримання товару , тобто позику у визначеному розмірі , він отримає при проведенні першого проведення приділення фінансових ресурсів ( «Заходу»), тобто не пізніше двох місяців з дня першого платежу. Підставою, які спонукали позивача до укладення даного договору , позивач вказує те, що автомобіль був йому потрібний терміново для здійснення підприємницької діяльності , з метою отримання прибутку та матеріального утримання своєї сім»ї, тому вважав вигідним для себе отримання позики у відповідача на сприятливих умовах.

Враховуючи підстави укладення договору позивачем, внесення ним значних коштів на рахунок , вказаний відповідачем , суд знаходить логічними ствердження позивача стосовно того , що у разі , якби договором встановлювався строк надання позики в строк від 2-х місяців до 15 років, що не виключає надання позики через 15 років, то такий би договір він не укладав, оскільки він явно не відповідає його інтересам і цілям.

Враховуючи, що в тексті договору і в додатках до нього чітко не визначено строк виконання договору відповідачем, а саме строк надання позики позивачу, разом з тим у договорі є посилання на строки проведення Заходу : не пізніше 2-х місяців, суд вважає встановленим, що позивач дійсно помилявся відносно суттєвих умов договору (про строки надання позики) через плутанину в тексті Договору, неоднозначність тлумачення даної умови договору помилково сприйнявши на слух, що позика йому буде видана за даним договором через два місяці після його укладення і внесення перших ,передбачених договором внесків.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України - якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним є неотримання в момент її укладення стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.ч.1-3,5,6 ст.203 ЦКУ.

Згідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину повинного бути вільне і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином встановлено, що оспорюваний позивачем правочин укладено ним внаслідок помилки коли він неправильно зрозумів строки виконання відповідачем своїх договірних зобов»язань, умови та підстави надання йому Дозволу (фактично видачі з загального Фонду реєстру грошей у позику для оплати цільового фінансового ресурсу - автомобіля).Відповідач , склавши текст договору і додатків до нього вкрай заплутано , незрозуміло, зокрема не визначивши конкретно у договорі строків його виконання , своїм умовчанням не виправив помилку позивача стосовно його прав та зобов»язань другої сторони, не розтлумачив, що ймовірність надання йому Дозволу через два місяці мізерна, що існує ймовірність надання йому Дозволу і через 15 років, чим сприяв залишенню позивача в стані неправильного розуміння наслідків правочину. Строки виконання відповідачем свого зобов»язання є суттєвою умовою договору. У разі, якби позивач правильно розумів дійсні граничні строки виконання відповідачем своїх договірних зобов»язань, даний договір укладений не був би.

Правочин має бути визнаний недійсним з самого моменту його укладення і в цілому з настанням наслідків, передбачених ч.1. ст.216 ЦК України, яка регламентує, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч.1 ст.319 , ст.387 ЦК України власник розпоряджається належним йому майном на свій розсуд, право власності є непорушним, власник може витребувати своє майно.

Кошти сплачені позивачем за даним договором, у зв»язку з визнанням його недійсним, повинні бути повернуті позивачу відповідачем, у якого відпали підстави для утримання чужих коштів. Той факт, що відповідач не набув права власності на дані кошти знайшов підтвердження у досліджених у судовому засіданні письмових доказах, які є у матеріалах справи.

Позивач на підставі договору вніс одноразовий комісійний внесок - 21 000 гривень, що підтверджено копією квитанцією, яка є у матеріалах справи , №207506 від 19.12.2011 року); 1 платіж адміністративних витрат 750 гривень, що підтверджено копією квитанцією, яка є у матеріалах справи №3824.269.3 від 12.01.12 року, 1 платіж чистого внеску 1666,66 гривень, що підтверджено копією квитанцією, яка є у матеріалах справи №3824.269.1 від 12.01.12 року, а всього позивачем сплачено 23 416,66 гривень. Дана сума має бути повернута відповідачем позивачу , як отримана на підставі договору , визнаного судом недійсним.

Підстав для утримання коштів відповідачем, а також і на рахунку, створеному відповідачем , названому Фондом реєстру, нема, оскільки єдиною підставою для утримання грошей був договір. Підстав для застосуванні наслідків , передбачених розділами 9 та 12 Додатку до договору не має, оскільки мова не йдеться про розірвання договору в односторонньому порядку, а про визнання його недійсним.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача.

Несправедливими є зокрема умови договору, які встановлюють жорсткий обовязок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання виконавцю права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи виконавця; надання виконавцю права в односторонньому порядку змінювати характер продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві, або надання продавцеві можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір, у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладання договору. Перелік несправедливих умов в договорах із споживачем не є вичерпним.

Згідно вимог ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється, в тому числі будь-яка діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержати компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначений договір є недійсним і як такий, що суперечить Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки він містить несправедливі для споживача умови, чим створено істотний дисбаланс на користь відповідача між правами та обовязками сторін. Також у діяльності товариства вбачається нечесна підприємницька діяльність, яка вводить позивача в оману, а саме наявність утворення, експлуатації та сприяння розвитку пірамідальної схеми.

Положенням ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що Договір №304112 укладений 19.12.2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» є недійсним, що також передбачено і Законом України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи в обов'язковому порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач має пільги щодо сплати судового збору, тому з урахуванням приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок в дохід держави.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 203, 215, 216, 229, 626, 628, 631, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст.5, 8, 18,19,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 5, 10, 15, 60, 209, 212-215 , 224-227 ЦПК суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про захист прав споживачів -задовольнити.

Визнати недійсним договір №304112 від 19.12.2011 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД».

Стягнути з ТОВ «Укрграндінвест ЛТД»(код ЄДРПОУ 32583071) на користь ОСОБА_1 23 416,66 гривень ( двадцять три тисячі чотириста шістнадцять гривень 66 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: С.А.Мицик

УХВАЛА

30 липня 2012 р.Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі: головуючого - судді Мицик С.А., при секретарі Сабліній Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Краснодонського міськрайсуду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про захист прав споживачів.

Представник відповідач у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомленні про отримання судової повістки, про причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності від позивача не надходило. За наявності таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача по наявним матеріалам.

Відповідно до ч.4 ст. 169, 224 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказі та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд вважає можливим провести по даній справі заочний розгляд.

Керуючись ст. 225 ЦПК Україна, суд, -

У Х В А Л И В:

По справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про захист прав споживачів - провести заочний розгляд.

Суддя: С.А.Мицик