Рішення № 27047698, 25.06.2012, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 2/1210/4200/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року м.Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі головуючого судді - Мицик С.А., при секретарі - Сабліній Г.М., розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні цивільну справу|річ| за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_3 про примусове припинення дії іпотечного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з даним позовом до ПАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_3 про примусове припинення дії іпотечного договору, в обґрунтування якого зазначили, що 29.05.2007 р. між ними, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового приміщення, що розташоване за адресою: Луганська область, м.Краснодон, вул. Першокінна, 3/6. Купівля-продаж була здійснена в кредит, однак відповідач ОСОБА_3 не виконав в повному обсязі умови договору в зв»язку з чим вони звернулись до нього з вимогами про вилучення майна. Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 20.01.2012 р. їм було відмолено у задоволені позовних вимог. Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 18.04.2012 р. рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 20.01.2012 р. було скасовано та затверджено мирову угоду, відповідно до якої 2/3 частки квартири, що розташована за адресою: Луганська область, м.Краснодон, вул.Першокінна, 3/6 належить позивачам на праві власності з 18.04.2012 р. 30.05.2007 р. між відповідачами був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира № 6, що розташована за адресою: Луганська область, м.Краснодон, вул. Першокінна,3, що є предметом купівлі-продажу у кредит, який ще не був погашений. Позивачі вважають, що іпотечний договір має бути припиненим, оскільки іпотекодавець, тобто ОСОБА_3 розпорядився майном, тобто передав його в іпотеку, хоча воно йому в повному обсязі не належить, вони вважають, що вони є співвласниками цієї квартири, тобто 2/3 її частки, згоди на передачу майна в іпотеку не надавали, 1/3 частка квартири, що належить ОСОБА_3 в натурі не виділялась та реєстраційних документів на неї немає. Тому вважають, що укладений іпотечний договір стосується інтересів відповідачів, вони не мають по ньому зобов»язань, тому він повинен бути припиненим. В зв»язку з чим вони звернулись до суду з позовом, в якому просили розірвати договір іпотеки від 30.05.2007 р. , укладений між відповідачами, визнати дію договору іпотеки від 30.05.2007 р. припиненою, покласти пропорційно на відповідачів судові витрати та зобов»язати ВДВС Краснодонського МРУЮ в Луганській області зняти арешт на зазначену квартиру.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, просила суд задовольнити позов, оскільки ОСОБА_3 не є власником квартири № 6,що розташована за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. Першокінна,3, передавати її як предмет іпотеки не міг, більше того, відповідно до мирової угоди, ухваленої апеляційним судом, вона та ОСОБА_2 є власниками 2/3 частки квартири, однак, зареєструвати право власності не можуть через укладений іпотечний договір між відповідачами, у цій квартирі зареєстрований ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вона також мешкає в ній та оплачувала установку пластикових вікон, ОСОБА_3 зобов»язувався повернути повну суму за квартиру, однак свої зобов»язання не виконав. Вважає, що укладеним іпотечним договором порушені їхні з ОСОБА_2 права власників, тому цей договір необхідно розірвати, припинити дію договору іпотеки та зняти арешт на квартиру № 6, що розташована за адресою: Луганська область, м.Краснодон, вул. Першокінна, 3.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав вимоги позивача, просив позов задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що правовідносини між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з приводу купівлі-продажу квартири регулюються ст.ст. 694, 695 ЦК України, якими визначено порядок продажу товару у кредит. Згідно ст.ст. 694, 695 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 18.04.2012 року(що набрала чинності) затверджено мирову угоду , укладену між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, відповідно до якої ОСОБА_3 повернув у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/3 частки житлового приміщення, розташованого за адресою: м. Краснодон, вул. Першокінна, 3/6 та зобов*язався у 30 денний термін з моменту затвердження мирової угоди за власні кошти провести переоформлення вказаних змін з приводу права власності на зазначене житлове приміщення. Під час переоформлення права власності виявилося, що на зазначене нерухоме майно накладено заборону відчуження, оскільки між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний Ощадний банк України»(на теперішній час тип якого ПАТ «Державний Ощадний банк України») укладено іпотечний договір та предметом іпотеки за цим договором є квартира, розташована за адресою: м. Краснодон, вул. Першокінна, 3/6. В п.5.1.2 вказаного договору мається посилання на ст. 694 ЦК України, якою визначено право продавця вимагати повернення неоплаченого товару, а саме: вищезазначеної квартири.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, підтвердив, що в повному обсязі суму за договором купівлі-продажу позивачам не сплатив, а сплатив тільки ОСОБА_4, на даний час в нього відсутні кошти на сплату залишку платежу за квартиру позивачам, а тому він зобов*язався повернути 2/3 частини квартири у власність позивачів, однак, переоформленню права власності перешкоджає, укладений між ним та ВАТ «Державний Ощадний банк України» іпотечний договір. Зазначив, що являючись стороною іпотечного договору бажає його розірвати та припинити його дію, але ПАТ «Державний Ощадний банк України», тип якого змінено з ВАТ «Державний Ощадний банк України», проти цього заперечує.

Представник відповідача ПАТ «Державний Ощадний банк України» -ОСОБА_7, позовні вимоги не визнала, надала заперечення проти позову та в судовому засіданні пояснила, що за позивачами в повній мірі не визнано право власності на 2/3 частки квартири, а тільки зазначено, що ОСОБА_3 повертає у власність ОСОБА_4 по 1/3 частки житлового приміщення, право ж власності у набувача виникає лише з моменту державної реєстрації. На момент укладення іпотечного договору власником квартири, що є предметом іпотеки був ОСОБА_3, оскільки за ним на той час було зареєстровано право власності. Іпотечний договір між ОСОБА_3 та ВАТ «Ощадбанк» було укладено в забезпечення умов договору про іпотечний кредит. ОСОБА_3 мав право на передачу майна в іпотеку, підстав для припинення іпотечного договору немає. Зазначила, що позивачі взагалі не мають права вимагати розірвання та припинення дії іпотечного договору, оскільки вони не є сторонами даного договору. Просила в задоволенні вимог відмовити.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Ізваріна В.І. в судове засідання не з»явилась, надала письмову заву, з якої вбачається, що вона отримала від ОСОБА_3 залишок коштів за продану нею частку квартири, ніяких претензій до ОСОБА_3 вона не має, коштами розпорядилась на власний розсуд та просила розглядати справу за її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, їх представників, третю особу, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК.

Встановлено, що на теперішній час тип ВАТ «Державний Ощадний банк України» змінено на ПАТ «Державний Ощадний банк України».

Також судом встановлено, що 29.05.2007 р. між ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір кпівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: Луганська область, м.Краснодон, вул. Першокінна, 3/6, яка їм належить в рівних частках.

Відповідно до умов договору продавці одержали від покупця до підписання договору 21547 грн., залишок - 85093 грн. покупець зобов»язується сплатити продавцям одним платежом по 31.05.2007 р. Остаточний розрахунок має бути здійснено у м. Краснодон з одночасним підтвердженням цього факту письмовою заявою продавців, справжність підписів яких повинна бути засвідчена нотаріально. Загальна ціна квартири, яка зазначена в договорі - 106640 грн.

В п.12 Договору вказано, що покупець зобов»язаний сплатити ціну, встановлену цим договором. Умовами Договору передбачено, що якщо покупець не здійснить у встановлений цим договором строк останнього платежу за квартиру, продавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення квартири.

П. 17 Договору купівлі-продажу містить положення щодо того, що згідно до ч.6 ст. 694 ЦК України з моменту передання квартири і до її повної оплати продавцям належить право застави з цю квартиру та вони дають згоду на передачу покупцем квартири , яку останній придбає за цим договором , в іпотеку ВАТ «Державний Ощадний банк України» в забезпечення повернення кредиту, який надаватиметься покупцю з метою сплати останнього платежу за придбану за цим договором квартиру.

30.05.2007 р. було укладено іпотечний договір між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_3 відповідно до цього договору іпотекодавець повинен повернути іпотекодержателю кредит в розмірі 16850 дол. США, відсотки, винагороду та інші витрати та збитки. Предметом іпотеки виступає майно - квартира № 6, що розташована за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. Першокінна, 3.

Видача грошових коштів банком ОСОБА_3 в розмірі 16 850 грн. підтверджується заявою про видачу готівки за № 21 від 30.05.2007 р.

Іпотечний договір від 30.05.2007 р. містить положення щодо того, що відповідно до ч.6 ст. 694 ЦК України до повної оплати вказаної квартири, яка є предметом іпотеки за цим договором, право застави на неї належить продавцям за Договором купівлі-продажу - ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які дали згоду на передачу іпотекодавцем цієї квартири в іпотеку іпотекодержателю, що підтверджується умовами п. 17 Договору купівлі-продажу.

Однак, іпотечним договором визначено термін «схвалення,згоди» - попередньо отримані схвалення, згода в письмовій формі. Матеріали справи не містять такої письмової згоди, позивачі наполягають,що такої згоди не давали, т.я ОСОБА_3 не провів повну оплату за Договором, в судовому засіданні сторонами це не заперечувалось.

Згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно 30.05.2007 р. право власності на квартиру № 6, що розташована за адресою: Луганська область, м.Краснодон, вул. Першокінна,3 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу.

З наданої суду копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_8, дружини ОСОБА_3 , вбачається, що придання квартири ОСОБА_3 здійснює за власні кошти, тому квартира буде його особистою власністю, вона на неї претендувати не буде, ніяких претензій чи заперечень до нього вона не має.

До припинення іпотечного договору накладається заборона відчуження зазначеної вище квартири, що вбачається з розділу іпотечного договору від 30.05.20007 р. «Заборона відчуження».

В матеріалах справи містяться копії розписок ОСОБА_3, в яких він зобов»язується повернути позивачам несплачені кошти за відчужені частки квартири спочатку до 01.08.2008 р., потім ОСОБА_1 - 42500 грн. до 01.01.2010 р., ОСОБА_2 - 42500 грн. до 01.01.2010р.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання іпотечного договору, зареєстрованого за № 841 від 30.05.2007 р., укладеного між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_3 через наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України « зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішеням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є такі порушеня стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди інша сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору».

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він бажає та вимагає розірвати іпотечний договір № 841, укладений між ним та ВАТ «Державний Ощадний банк України» 30.05.2007р.

З істотних порушень іпотечного договору слід зазначити такі, як: відсутність згоди позивачів на передачу майна в іпотеку у передбаченому договором порядку, предметом договору не може виступати майно , яке не належить іпотекодавцю, ОСОБА_3 розпорядився нерухомим майном, яке йому в повній мірі не належало, т.я він вважаєтся власником квартири з моменту проведення повної оплати по зобов»язанням договору купівлі-продажу, розпорядившись всією квартирою ОСОБА_3 порушив положення ст.ст. 5.6 ЗУ «Про іпотеку».

Згідно ст. ст. 694, 695 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 18.04.2012 р. між позивачами та ОСОБА_3 було затверджено мирову угоду, відповідно до якої ОСОБА_3 визнає вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу, повертає у власність належні ОСОБА_9 та ОСОБА_2 по 1/3 частки квартири, здійснює переоформлення вказаних змін. ОСОБА_10 набрала чинності та підлягає виконанню.

До теперішнього часу Ухвала апеляційного суду не виконана в зв»язку з неможливістю переоформлення права власності, оскільки накладено заборону на відчуження вказаного об*єкту нерухомого майна та підставою обтяження є іпотечний договір № 841 від 30.05.2007р.

Позивачі користувались та до теперішнього часу користуються квартирою № 6, що розташована за адресою: Луганська область, м.Краснодон, вул. Першокінна,3, у 2009 р., а відповідач ОСОБА_11 ніколи не мешкав у зазначеній квартирі. Позивачем ОСОБА_1 було витрачено кошти на встановлення пластикових вікон в цій квартирі, позивач ОСОБА_2 є зареєстрованим в цій квартирі, що підтверджується копією паспорта ОСОБА_2, довідкою про склад родини ТОВ «Зеніт-Т» і домової книги, оглянутої в судовому засіданні та зніматись з реєстрації не має наміру.

Ст. 653 ЦК України передбачено, що «в разі розірвання чи зміни договору в судовому порядку зобов»язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили».

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність розірвання іпотечного договору від 30.05.2007 р. укладеного між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_3 , вимоги позивачів є обгрунтованими, т.я дією цього договору порушуються їх інтереси як власників нерухомого майна, створює негативні наслідки та позбавляє їх можливості в повній мірі розпоряджатись належним їм майном. Зазначена квартира не мала бути переданою в іпотеку, оскільки до повного виконання зобов»язання по сплаті вартості квартири саме вони мають право застави на неї, однак, ВАТ «Державний Ощадний банк України», маючи цю інформацію, уклав іпотечний договір з ОСОБА_3 , в якому предметом іпотеки виступала ця квартира.

В частині позовних вимог щодо зобов*язання ВДВС зняти арешт із зазначеної вище квартири, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки в позові взагалі не зазначено, які права, свободи та інтереси порушено, невизнано або оспорюються ВДВС, а отже він не є стороною у справі. Зобовязувати ж виконати будь яке прийняте судом рішення можна саме сторону по справі ( позивача та відповідача). Крім того дана вимога виходить за межі вказаного позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачів підлягають стягненню всі понесені ними судові витрати, що документально підтверджені, пропорційно задоволеним вимогам, тож з відповідачів необхідно стягнути в солідарному порядку судовий збір в сумі 37 грн.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60-65, 88, 209,212, 214-215, 292 ЦПК України, ст.ст. 651,653, 694 ЦК України , ст. ст. 5,6 Закону України «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_3 про примусове припинення дії іпотечного договору задовольнити частково.

Розірвати іпотечний договір від 30 травня 2007 року, зареєстрований за № 841, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 та визнати його дію припиненою.

Стягнути з відповідачів ПАТ «Державний Ощадний банк України»(і.к. юридичної особи 00032129) та ОСОБА_3 ( і.к. НОМЕР_1) в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 ( і.к НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 37 грн. ( тридцять сім гривень).

Стягнути з відповідачів ПАТ «Державний Ощадний банк України»(і.к. юридичної особи 00032129) та ОСОБА_3 ( і.к. НОМЕР_1) в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 ( і.к НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 37 грн. ( тридцять сім гривень).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Повний текст рішення складено 19 червня 2012 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення через Краснодонський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_12