Рішення № 27033199, 25.10.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 403/12018/12

Провадження № 2/403/4768/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2012 р. Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі: головуючого, судді Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі Кузьминій С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій посилається на те, що між нею (виконавець за договором) та ОСОБА_2 (замовник за договором) 10 червня 2012 року укладено договір про надання послуг щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на обєкт нерухомого майна на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 168Б, а саме, будівлі пивбару літ. А-1, прибудова літ. А /-1, прибудова літ. а-1, загальною площею 198,7 кв.м., ганок літ. а, навіси літ. Г, Ж, альтанки літ. Д, Е, споруди №1-5,7,І,ІІ. Згідно умов договору ОСОБА_2 зобов'язалася на протязі 5 банківських днів з дати підписання Договору сплатити грошові кошти. Для забезпечення сплати цих коштів, між ОСОБА_1Ф.(кредитор за договором), ОСОБА_3 (поручителем за договором) та ОСОБА_2 (боржник за договором) був укладений договір поруки. Свої зобов'язання за договором про надання послуг ОСОБА_2 не виконала. Позивач вимагає стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів в розмірі 11 000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в запереченні позову надала до суду зустрічну позовну заяву, в якій послалась на те, що позивач за первісним позовом у зазначений строк свої зобовязання за договором не виконала, пояснюючи, це відсутністю правовстановлюючих документів, хоча надання вказаних документів не було обумовлено умовами договору, при цьому враховуючи, що ОСОБА_1 не визнає її право власності на вказані обєкти просить визнати за нею парво власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 168Б, а саме, будівлі пивбару літ. А-1, прибудова літ. А /-1, прибудова літ. а-1, загальною площею 198,7 кв.м., ганок літ. а, навіси літ. Г, Ж, альтанки літ. Д, Е, споруди №1-5,7,І,ІІ.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, подала заяву, в якій позовні вимоги за первісним позовом підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити та розглянути справу без її участі.

ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, до суду надав клопотання, згідно якого просив розглянути справу без його участі та відмовити у задоволенні позову про стягнення грошових коштів в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, надала клопотання, в якому проти задоволення первісного позову заперечувала та підтримала у повному обсязі зустрічні позовні вимоги, просила розглянути справу без її участі.

Представник Дніпропетровської міської ради в судове засідання не зявився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Дніпропетровської міської ради та про прийняття рішення відповідно діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає, а вимоги, викладені у зустрічному позові підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засідання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 червня 2012 року укладено договір про надання послуг щодо реєстрації права власності останніх на вказані вище обєкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд 168Б.

Згідно Договору про надання послуг ОСОБА_2 зобовязалася на протязі 5 банківських днів з дати підписання Договору сплатити ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11 000 гривень. Для забезпечення сплати цих коштів, між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.

Відповідно Договору поруки, Поручитель приймав на себе зобовязання перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Боржником зобов'язань по сплаті Кредитору грошових коштів у сумі 11 000 гривень.

З метою виконання умов Договору про надання послуг ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 технічну документацію на нежитлові приміщення.

Згідно технічного паспорту від 08.12.2011 р. встановлено самовільне будівництво та переобладнання нерухомого майна. Зазначене будівництво та переобладнання підлягає введенню в експлуатацію та узаконенню.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору про надання послуг передбачено, що замовник виплачує виконавцю винагороду на протязі 5-ти днів з моменту підписання договору за здійснення виконавцем реєстрації нерухомого майна.

Відповідно Договору поруки, Поручитель приймав на себе зобовязання перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Боржником зобов'язань по сплаті Кредитору грошових коштів.

ОСОБА_1 відмовилась від виконання договору про надання послуг. ОСОБА_2 не сплатила грошові кошти за договором про надання послуг у звязку з відмовою позивача виконати свої обовязки по договору та провести реєстрацію прав власності нерухомого майна.

В порушення зазначених норм права та умов договору про надання послуг, позивач за первісним позовом відмовилася від виконання своїх обовязків за цим договором. Посилання позивача на відсутність у відповідачів за первісним позовом документів, що свідчать про введення спірних будівель в експлуатацію як на підставу невиконання своїх обовязків є неправомірними.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про неправомірності вимог позивача за первісним позовом щодо стягнення заборгованості за договором про надання послуг від 10.06.2012р. та договором поруки від 10.06.2012 р.

Стосовно права власності позивача за зустрічним позовом на спірні приміщення судом встановлено.

15 вересня 2009 року ОСОБА_2 (далі за текстом - Позивач) стала власником нежитлової будівлі, будівлі пивбару по вул. Робочій, буд. 168Б, а саме, будівля пивбару літ. А-1, загальною площею 157,5 кв.м., №1-огорожа,2-ворота, І-мостіння, навіси (тимчасові) літ. Б, В, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.

01 жовтня 2009 року Позивач зареєструвала право власності на вищевказане нерухоме майно в КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради.

Судом встановлено, що як законний власник нерухомого майна ОСОБА_2 з придбаних за власні кошти матеріалів, власними силами здійснила будівництво та переобладнання нерухомого майна. Вказане будівництво та переобладнання було проведено без належного дозволу.

У відповідності до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу або певним чином затвердженого проекту.

Згідно наданих документів, судом встановлено, що 31 січня 2011 року Державним Вищим навчальним закладом «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»(ліцензія ДАБІ України Серія АВ №555569, дата видачі 05 жовтня 2010р., строк дії ліцензії з 05 жовтня 2010 р. по 05 жовтня 2015 р.) на замовлення ОСОБА_2В було проведено технічний огляд стану будівельних конструкцій самовільно побудованих: будівля пивбару літ. А-1, прибудова літ. А /-1, прибудова літ. а-1, загальною площею 198,7 кв.м., ганок літ. а, навіси літ. Г, Ж, альтанки літ. Д, Е, споруди №1-5,7,І,ІІ, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд 168Б. На підставі візуально-інструментального обстеження та результатів аналізу стану самовільно побудованих, будівля пивбару літ. А-1, прибудова літ. А /-1, прибудова літ. а-1, загальною площею 198,7 кв.м., ганок літ. а, навіси літ. Г, Ж, альтанки літ. Д, Е, споруди №1-5,7,І,ІІ, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд 168Б, було встановлено, що після проведеного самовільного будівництва та переобладнання, несучі огороджуючи конструкції та вироби знаходяться в нормальному та задовільному стані. Конструкції відповідають державним стандартам, будівельним нормам та правилам, нормативним актам пожежної безпеки та санітарному законодавству.

Отже, вищевказаним технічним висновком, в тому числі, було встановлено, що подальша експлуатація побудованих та переобладнаних літ. А / -1 прибудова, літ. а-1 прибудова, літ. а- ганок, літ. Д альтанка, літ. Е альтанка, що є обєктами самочинного будівництва; самочинного переобладнання в літ. А-1 будівля пивбару поз. 2-13, що призвело до збільшення загальної площі по літ. А-1 будівля пивбару з 157,5 кв.м. до 198,7 кв.м. за їх цільовим призначенням можлива, що вищевказані обєкти повністю відповідають вимогам діючого законодавства та будівельним, санітарним, протипожежним нормам.

Згідно нормативної класифікації по несучий здібності та експлуатаційним характеристикам, конструкції відносяться до категорії К-1.

На підставі викладеного вище, можлива подальша експлуатація вищевказаних обєктів за функціональним призначенням.

У ході судового розгляду встановлено, що жодних звернень, нарікань чи скарг з приводу самовільно побудованих нежитлових приміщень від будь - яких осіб не надходило.

Згідно статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст.328 ЦК України передбачено, що право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання його права власності на спірний обєкт підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень під державною реєстрацією речових прав розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону право власності на нерухоме майно підлягає обовязковій державній реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, в тому числі, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 20 Закону документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

При урахуванні судом технічного висновку за результатами обстеження вищевказаних будівельних конструкцій та на підставі ч.2 ст. 8 Цивільного кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає у визначенні готовності об'єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність приміщень до експлуатації у всіх аспектах визначена будівельно-технічним висновком. Таким чином, дані приміщення з усіма їх складовими частинами є прийнятими до експлуатації та не потребують складання актів прийняття до експлуатації.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України підлягають покладенню на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 60, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради, третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності задовольнити.

Визнати право власності без прийняття в експлуатацію за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)на нерухоме майно яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд 168Б, а саме, будівля пивбару літ. А-1, прибудова літ. А /-1, прибудова літ. а-1, загальною площею 198,7 кв.м., ганок літ. а, навіси літ. Г, Ж, альтанки літ. Д, Е, споруди №1-5,7,І,ІІ.

Визнати право власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, Робоча, буд 168Б,а саме, будівля пивбару літ. А-1, прибудова літ. А /-1, прибудова літ. а-1, загальною площею 198,7 кв.м., ганок літ. а, навіси літ. Г, Ж, альтанки літ. Д, Е, споруди №1-5,7,І,ІІ, таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без прийняття в експлуатацію.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Єлісєєва Т.Ю.