Ухвала суду № 27031159, 18.10.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5019/528/11

Суддя Мамченко Ю.А. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" №03-05/3290 від 10.10.2012 року про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача Дочірньої компанії "Газ України" НК "Нафтогаз України"

про визнання недійсними пунктів 7.10, 9.3 договору №1-06/09-1860 ТЕ-28 від 30.10.2009 року

представники сторін:

від стягувача: Чижевська Р.В. довіреність №113/10 від 26.12.2011 року;

від боржника: Михайлов В.О. довіреність №03-05/17 від 03.01.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від "31" травня 2011 року по справі №5019/528/11 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" про визнання недійсними пунктів 7.10, 9.3 договору №1-06/09-1860 ТЕ-28 від 30.10.2009 року первісний позов задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

29.11.2011 року на примусове виконання вищезгаданого рішення судом видано наказ.

09.10.2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви №03-05/3290 від 10.10.2012 року боржник зазначає наступне: 20 червня 2011 року, на виконання вимог ст. 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №503 "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування", Товариством були укладені договори про організацію взаєморозрахунків на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію на загальну суму 15 780, 5 тис. грн. 09 серпня 2011 року відбулося погашення заборгованості з різниці в тарифах по населенню в сумі 11714858, 66 грн. за договором №1860 ТЕ-28 від 30.10.2009 року. Дана сума коштів була перерахована в рахунок погашення заборгованості за поставлений природний газ. Таким чином на думку боржника, основна сума заборгованості за наказом господарського суду Рівненської області №5019/528/11 відшкодована як різниця в тарифах. Крім цього, боржник зазначає на виконання вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 року та відповідно до п.6 Постанови КМУ №894 від 08.08.2011 року "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" ТОВ "Рівнетеплоенерго" було утворено комісію з питань списання заборгованості за спожитий природний газ. Боржник повідомляє, що згідно протоколу №1, затвердженого комісією від 05 вересня 2011 року було списано заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції) в сумі 2504173,91 грн. (два мільйони п'ятсот чотири тисячі сто сімдесят три грн., 91 коп.), які були стягнуті рішенням господарського суду Рівненської області від 31.05.2011 року. Відповідно до п.6 Постанови КМУ №894 від 08.08.2011 року "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" списання заборгованості проводиться на підставі протоколів комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу. Протокол комісії, акти звірки заборгованості та всі супроводжуючі документи були передані в ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 15 вересня 2011 року (лист №01-02/2001), про що є відмітки одержувача за №13360/2 та №13361/2 від 15.09.2011 року. Таким чином, на даний час, 09 серпня 2011 року відбулося погашення заборгованості з різниці в тарифах по населенню в сумі 11714858, 66 грн. відповідно до постанови КМУ №503 від 11.05.2011 року, яка проходить як основний борг по рішенню господарського суду від 31.05.2011 року у справі №5019/528/11, а 05 вересня 2011 року комісією ТОВ "Рівнетеплоенерго" по списанню заборгованості за спожитий природний газ було списано заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції) в сумі 2 504 173, 91 (два мільйони п'ятсот чотири тисячі сто сімдесят три грн., 91 коп.), які були стягнуті рішенням господарського суду Рівненської області від 31.05.2011 року у справі №5019/528/11. Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №32834336 від 30.05.2012 року, стягувачем подано заяву до відділу примусового виконання рішень ДВС України 28 травня 2012 року, тобто після того як було погашено основну суму заборгованості по наказу та списано суми штрафних та фінансових санкцій відповідно до вимог законодавства.

У судовому засіданні представник заявника підтримав у повному обсязі вимоги викладені у заяві про визнання наказу таким що не підлягає виконанню.

18.10.2012 року від Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" надійшли письмові заперечення №31/10-6153 від 17.10.2012 року на заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні представник Дочірньої компанії "Газ України" підтримав у повному обсязі заперечення на заяву боржника.

Заперечення №31/10-6153 від 17.10.2012 року Дочірня компанія "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" мотивовані наступним. Відповідно до ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

У роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов, господарських судів України" зазначається, що відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. За змістом статей 116 і 117 ГПК видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після вирішення ними спорів у першій інстанції. У разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду за результатами його перегляду в апеляційному або у касаційному порядку апеляційна чи касаційна інстанція у резолютивній частині своєї постанови має зобов'язати господарський суд першої інстанції видати відповідний наказ. Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Таким чином ч. 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведений перелік підстав є вичерпним. Згідно п. 2 Роз'яснення ВАСУ від 10.12.96 № 02-5/422 «Про судове рішення», відповідно до статті 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Відповідно до п.4 вищезазначеного Роз'яснення, господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім цього стягувач зазначає, що ТОВ «Рівнегеплоенерго»підтверджена та обставина, що основний борг за спожитий газ за договором №1-06/09-1860-ТЕ-28 на виконання статті 34 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2011 рік" погашений шляхом перерахування субвенції з різниці в тарифах згідно договору від 28.07.11 №517/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ №503 від 11.05.2011 року "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування".

Відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11 № 3319-VI (далі - Закон) дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок". ТОВ «Рівнетеплоенерго»було проведено процедуру списання пені, 3% річних та інфляційних на підставі вимог Закону України № 3319 від 12.05.11 «Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанови Кабінету Міністрів України № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" відповідно до протоколу Комісії з питань списання заборгованості від 05.09.11. Стягувач зазначає, що вищезазначене списання заборгованості ГОВ «Рівнетеплоенерго»є безпідставним, оскільки заборгованість перед ДК «Газ України»не підлягає списанню. Дане твердження обґрунтовує наступним. Відповідно до ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»від 12.05.2011 ркоу (який набрав законної сили 04.06.2011 року) на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню: заборгованість (у тому числі підтверджена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам визначеним у ст.1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом ( п.2.2 ст.2 Закону). Тобто, законодавець чітко визначив два критерії, при сукупності наявності яких підлягає списанню заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій, а саме: повинна бути нарахована підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року; не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (дата набрання чинності 04.06.11). Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" від 08.08.2011 року передбачено, що обсяг заборгованості за природний газ списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- у сумах, що обліковується в бухгалтерському обліку таких учасників; ДК «Газ України»- у сумах, що обліковується в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію. Таким чином, із змісту Закону та Порядку вбачається, що для списання такої заборгованості необхідно дотримання наступних критеріїв: існує судове рішення, яким передбачено стягнення на користь Компанії пені, штрафу, інфляційних та 3% річних (ст.ст. 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»); пеня, штраф, інфляційні та 3% річних не були сплачені станом на 04.06.11 (дата набрання чинності Законом), а отже така заборгованість повинна бути нарахована в обліку Компанії до 04.06.11 (п.2.2 ст.2 Закону, п.4 Порядку), підтвердженням є лист Державної податкової адміністрації України (копія додається) від 20.06.11 № 17016/7/24-0117 «Про виконання Закону України №3320-VI»(що є суміжним із Законом України від 12.05.2011 року №3319-VI), а саме п.5 відповідно до якого підлягають списанню суми, які обліковуються платниками податків станом на 01 січня 2011 року і залишаються несплаченими на 1 число місяця, у якому набрав чинності Закон України від 12.05.11 № 3319-VI (тобто на 01.06.2011 року).

Дослідивши матеріали справи та подану відповідачем заяву, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

У відповідності до ст. 117 ГПК України, яка регулює питання розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, господарський суд має розглянути таку заяву у десятиденний строк.

Боржник звернувся до суду з вимогами про зупинення стягнення за наказом від 29.11.2011 року, витребування його з державної виконавчої служби та визнання судового наказу від 29.11.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Рівненської області від 31.05.2011 року по справі №5019/528/11 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" про визнання недійсними пунктів 7.10, 9.3 договору №1-06/09-1860 ТЕ-28 від 30.10.2009 року первісний позов задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»на користь Дочірньої компанії «Газ України" національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»11714858 грн. 64 коп. основного боргу, 912905 грн. 06 коп. пені, 1177325 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 413 942 грн. 99 коп. 3% річних, 25500 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили на його виконання був виданий відповідний наказ від 29.11.2011 року, за яким Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 30.05.2012 року відкрите відповідне виконавче провадження №32834336.

Заява відповідача про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, обґрунтована посиланням на те, що 09.08.2011 року відбулося погашення заборгованості з різниці в тарифах по населенню в сумі 11714858, 66 грн. за договором №1860 ТЕ-28 від 30.10.2009 року.

Відповідно до ст.2 ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (а саме 04.06.2011 року).

Тобто, вказаним Законом визначено два критерії, за яких підлягає списанню заборгованість, в тому числі пеня, штрафні та фінансові санкції, а саме: вказані суми мають бути нараховані підприємствам на заборгованість за природній газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.2011 року; не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом (дата набрання чинності 04.06.2011 року).

Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" від 08.08.2011 року, обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:

- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;

- компанією "Газ України" - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Враховуючи ту обставину, що рішення господарського суду Рівненської області від 31.05.2011 року набрало законної сили після прийняття Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року, тобто, після набрання чинності зазначеним вище Законом, тому заборгованість щодо пені, інфляційних та 3% річних за рішенням господарського суду Рівненської області від 31.05.2011 року, на виконання якого видано наказ, не підлягає списанню.

Між стягувачем та боржником договорів щодо списання заборгованості зі сплати пені, фінансових санкцій не укладалось, про що зазначили представники сторін в судовому засіданні.

Як вбачається з доданих до заяви боржника документів, дійсно, за платіжним дорученням №49 від 08.08.2011 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" перераховано стягувачу 11714858 грн. 66 коп. у рахунок погашення боргу за рішенням суду по справі №5019/528/11.

Згідно зі ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За таких обставин заява відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню частково та наказ господарського суду від 29.11.2011 року по справі №5019/528/11 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»на користь Дочірньої компанії «Газ України" національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»11714858 грн. 64 коп. основного боргу, 912905 грн. 06 коп. пені, 1177325 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 413 942 грн. 99 коп. 3% річних, 25500 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, визнається таким, що не підлягає виконанню на суму 11714858 грн. 64 коп..

Керуючись ст.86, ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" №03-05/3290 від 10.10.2012 року про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

2. Визнати наказ господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 року по справі №5019/528/11 таким, що не підлягає виконанню на суму 11714858 грн. 64 коп..

Суддя Мамченко Ю.А.