Ухвала суду № 27031156, 18.10.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5019/528/11

Суддя Мамченко Ю.А. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» №03-05/3283 від 09.10.2012 року про відстрочку виконання рішення від 31.05.2011 року по справі №5019/528/11

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»

до відповідача Дочірньої компанії "Газ України" НК "Нафтогаз України"

про визнання недійсними пунктів 7.10, 9.3 договору №1-06/09-1860 ТЕ-28 від 30.10.2009 року

представники сторін:

від стягувача: Чижевська Р.В. довіреність №113/10 від 26.12.2011 року;

від боржника: Михайлов В.О. довіреність №03-05/17 від 03.01.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від «31»травня 2011 року по справі №5019/528/11 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»до Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" про визнання недійсними пунктів 7.10, 9.3 договору №1-06/09-1860 ТЕ-28 від 30.10.2009 року первісний позов задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

29.11.2011 року на примусове виконання вищезгаданого рішення судом видано наказ.

09.10.2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»надійшла заява №03-05/3283 від 09.10.2012 року про відстрочку виконання вищезгаданого рішення терміном на 6 місяців.

В обґрунтування заяви №03-05/3283 від 09.10.2012 року боржник зазначає наступне: ТОВ «Рівнетеплоенерго»та Управління житлово-комунального господарства Рівненської міської ради уклали договір оренди будівель котелень та теплопунктів від 29.10.2009 року з метою надання послуг теплопостачання споживачам м.Рівне. На підставі цього договору та ліцензії на постачання теплової енергії від 10.11.2009 pоку, серія АВ №500681, яка видана Міністерством з питань житлово-комунального господарства України з 11.11.2009 року. ТОВ «Рівнетеплоенерго»надає послуги теплопостачання споживачам м.Рівне (юридичним особам та населенню). Котельні, індивідуальні теплові пункти, тепломережі, які є власністю територіальної громади м.Рівне, передані в оренду та обслуговування ТОВ «Рівнетеплоенерго»без права подальшого відчуження. Систематичні неплатежі з боку споживачів за надану теплову енергію призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим, ТОВ «Рівнетеплоенерго»не може належним чином виконувати зобов'язання з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет. ТОВ «Рівнетеплоенерго»відповідно до укладених договорів з ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»зобов'язується вчасно розраховуватися за поставлений природний газ, однак у випадку заборгованості споживачів усіх рівнів за послуги теплопостачання, які надає Товариство, вчасна та в повному обсязі оплата за спожитий природний газ неможлива, оскільки використання природного газу здійснюється виключно для виробництва теплової енергії з метою задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій і відповідно його оплата може бути здійснена коштами, що надійшли за вироблену та відпущену теплову енергію. 25 листопада 2009 року, на виконання Постанови КМУ №1082 від 03.12.2008 року «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ», між ТОВ «Рівнетеплоенерго»та ВАТ «Державний ощадний банк України»було укладено договір банківського рахунку зі спеціальним режимом використання. Відповідно до умов даного Договору та п.3 «Порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природній газ»більша частина коштів, які надходять на вказаний рахунок від споживачів теплової енергії автоматично списується на уповноваженим банком на розрахунковий рахунок дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за виключенням виручки частини виручки, яка підлягає обов'язковому перерахуванню на поточний рахунок підприємства теплоенергетики для оплати спожитої електричної енергії та забезпечення підприємством вимог статей 15 і 24 Закону України «Про оплату праці», податкових зобов'язань в частині платежів до державного бюджету у поточному році. Таким чином, відкриття даного рахунку є безумовною гарантією обов'язкового погашення заборгованості за спожитий природний газ, однак у зв'язку з недостатнім поступленням коштів на вказаний рахунок від споживачів теплової енергії, оплата боргу в повному обсязі затрудняється. Станом на 09 жовтня 2012 року заборгованість населення за спожиту теплову енергію складає 7 884,0 тис. грн., а юридичних осіб 2716, 7 тис. грн. Довідки про заборгованість додаються. Таким чином, у зв'язку із неплатоспроможністю більшості споживачів теплової енергії, а особливо фізичних осіб та постійною необхідністю витрат коштів підприємства на підготовку та ремонти об'єктів соціальної сфери до подачі теплоносія, ремонти тепломереж, в даний момент виконання рішення суду є неможливим. Окрім цього, арешт рахунків, майна підприємства на стадії виконання рішення суду може призвести до зриву опалювального сезону 2012-2013 років в м.Рівне, блокування роботи підприємства, що в свою чергу може посилити соціальну напругу в місті. Крім цього, існує загроза відключення від постачання теплової енергії стратегічних об'єктів та об'єктів соціальної сфери - шкіл, дитячих садочків, лікарень, військових частин, відключення яких заборонено законом протягом опалювального сезону. Відповідно до положень Закону України «Про теплопостачання», «Правил користування тепловою енергією», які затверджені Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007 року, теплопостачальні організації зобов'язуються безперебійно постачати теплову енергію споживачам протягом опалювального сезону. Боржник стверджує, що 05 вересня 2012 року на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України розглядалося питання щодо підготовки житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу, об'єктів соціальної сфери до стабільної роботи в осінньо-зимовий період 2012/2013 років. Відповідно до протоколу засідання КМУ №68 від 05.09.2012 року зазначено про недопустимість стягнення коштів з підприємств житлово-комунальної галузі в примусовому порядку, які підлягають реструктуризації та відшкодування як різниці в тарифах на теплову енергію, а також проводити відключення об'єктів соціальної сфери в опалювальний період. У зв'язку з відсутністю коштів, Товариство буде позбавлено можливості своєчасно ліквідовувати аварійні ситуації, проводити поточні ремонти теплових мереж та технічне обслуговування обладнання котелень і теплових пунктів. ТОВ «Рівнетеплоенерго», надаючи послуги теплопостачання, викопує функції держави по забезпеченню життєво-необхідних прав і свобод людини, які гарантовані ст. 48 Конституції України, ст. 293 Цивільного кодексу України, згідно яких кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, належні, безпечні і здорові умови проживання. З огляду на це, на думку заявника, будуть порушені гарантовані Конституцією України основоположні права і свободи людини та громадянина. 20 червня 2011 року, на виконання вимог ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №503 «Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування», Товариством були укладені договори про організацію взаєморозрахунків на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію на загальну суму 15780, 5 тис. грн.. 09 серпня 2011 року відбулося погашення заборгованості з різниці в тарифах по населенню в сумі 11714858,66 грн. за договором №1860 ТЕ-28 від 30.10.2009 року. Дана сума коштів була перерахована в рахунок погашення заборгованості за поставлений природний газ. Таким чином, основна сума заборгованості за наказом господарського суду Рівненської області №5019/528/11 відшкодована як різниця в тарифах. Крім цього, на виконання вимог ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 року та відповідно до п.6 Постанови КМУ №894 від 08.08.2011 року «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію»ТОВ «Рівнетеплоенерго»було утворено комісію з питань списання заборгованості за спожитий природний газ. Згідно протоколу №1, затвердженого комісією від 05 вересня 2011 року було списано заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції) в сумі 2504173,91 грн., які були стягнуті рішенням господарського суду Рівненської області від 31.05.2011 року. Відповідно до п.6 Постанови КМУ №894 від 08.08.2011 року «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію»списання заборгованості проводиться на підставі протоколів комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу. Протокол комісії, акти звірки заборгованості та всі супроводжуючі документи були передані в ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»15 вересня 2011 року (лист №01-02/2001), про що є відмітки одержувача за №13360/2 та №13361/2 від 15.09.2011 року. Таким чином, на даний час, 09 серпня 2011 року відбулося погашення заборгованості з різниці в тарифах по населенню в сумі 11 714 858, 66 грн. відповідно до постанови КМУ №503 від 11.05.2011 року, яка проходить як основний борг по рішенню господарського суду від 31.05.2011 року у справі №5019/528/11, а 05 вересня 2011 року комісією ТОВ «Рівнетеплоенерго»по списанню заборгованості за спожитий природний газ було списано заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції) в сумі 2504173, 91 грн., які були стягнуті рішенням господарського суду Рівненської області від 31.05.2011 року у справі №5019/528/11. Однак, заявник зазначає, що питання щодо списання коштів у сумі 2504173,91 грн. на даний час ДК «Газ України»ще не вирішене та обліковується по бухгалтерському обліку.ТОВ «Рівнетеплоенерго»також вказує, що використання природного газу здійснюється виключно лише для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій і відповідно його оплата може бути здійснена коштами, що надійшли за вироблену та відпущену теплову енергію. Враховуючи теперішній фінансовий стан підприємства, низьку платоспроможність споживачів теплової енергії, мінімальне надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства ТОВ «Рівнетеплоенерго»не має можливості на даний момент розрахуватись з позивачем. Заявник просить суд врахувати той факт, що непогашеними залишились лише суми штрафних санкцій, які відповідно до вимог ЗУ «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»від 12.05.2011 року та Постанови КМУ №894 від 08.08.2011 року «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію»підлягають списанню.

У судовому засіданні представник заявника підтримав у повному обсязі вимоги викладені у заяві про відстрочку виконання рішення.

18.10.2012 року від Дочірньої компанії «Газ України»Національної компанії «Нафтогаз України»надійшли письмові заперечення №31/10-6138 від 17.10.2012 року на заяву боржника про відстрочку виконання рішення.

У судовому засіданні представник Дочірньої компанії "Газ України" підтримала у повному обсязі заперечення на заяву боржника про відстрочку виконання рішення.

Заперечення №31/10-6138 від 17.10.2012 року Дочірня компанія "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" мотивовані наступним. Посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення. Крім того, важке фінансове становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду. Стягувач зазначає, що у зв'язку з тим, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" на даний час веде активну господарську діяльність, а саме укладає договори, по яких отримує продукцію (в даному випадку природний газ), то повинно нести й обов'язки за цими договорами, а саме вчасно розраховуватись у відповідності до договірних умов. Слід зауважити, що порушення суб'єктами господарських відносин, в тому числі що ТОВ "Рівнетеплоенерго", чинного законодавства України призведе до некерованих процесів в економіці держави. Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. На думку стягувача надання відстрочки на підставі тяжкого фінансового стану відповідача не може вважатися підставою для застосування положень п.6.ст.83 ГПК України, адже, враховуючи положення ч.1. ст.625 ЦК України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.

Стягувач зазначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір. Спірний договір є двостороннім правочином, за змістом якого ДК «Газ України»взяла на себе обов'язок поставити природний газ відповідачу, а останній в свою чергу взяв на себе обов'язок прийняти та оплатити отриманий природний газ на умовах та в строки встановлені договором. Даний правочин не розповсюджується на бюджетні відносини, а вчасність надходження коштів відповідачу для погашення йому різниці в тарифах не впливає на порядок та строки проведення розрахунків, оскільки дана обставина не обумовлена умовами Договору. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань. Підставою для проведення розрахунків між сторонами за спожитий природний газ є спірний Договір та підписані акти приймання-передачі природного газу, а відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином на думку стягувача, ні нормами чинного законодавства ні договором не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Стягувач звертає увагу господарського суду на виняткові обставини, які склалися в ДК «Газ України»внаслідок несвоєчасної оплати боржниками заборгованості за спожитий природний газ. ДК "Газ України" не є газовидобувною компанією. Кошти, що надходять до Компанії, перераховуються до Державного бюджету України, а також спрямовуються на погашення державного боргу перед іноземними постачальниками за поставлений природний газ. Вказану заборгованість ДК "Газ України", в силу ст.617 ЦК України, зобов'язана сплачувати незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів. Також стягувач зазначає, що невиконання своїх грошових зобов'язань за отриманий природний газ перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в подальшому призведе до невиконання грошових зобов'язань перед іноземними постачальниками, умовами зовнішньоекономічних контрактів за якими закуповується природний газ для більшості категорій споживачів України встановлені чіткі та жорсткі строки розрахунків за спожитий газ. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України, що майже і сталося 01.01.2006 року та відбулося 01.01.2009 року.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення слід відмовити з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

У відповідності до вимог ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, важке фінансове становище стягувача, не є виключною обставиною, яка може бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст.32 Господарського процесуального кодексу України, які свідчили б про обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, підтверджували вкрай важкий фінансовий стан підприємства, відсутність необхідних коштів на особовому рахунку підприємства та неможливість виконання рішення суду.

Обґрунтування заявника щодо зменшення доходу (виручки) від реалізації (товарів, робіт, послуг), часткове погашення заборгованості судом відхиляються, оскільки не доводять неможливості виконання рішення.

Відповідно до п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»вказано, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи наведене, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»про відстрочку виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з додатковою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»у задоволенні заяви №03-05/3283 від 09.10.2012 року про відстрочку виконання рішення від 31.05.2011 року по справі №5019/528/11.

2. Ухвалу направити сторонам по справі

Суддя Мамченко Ю. А.