Рішення № 27031000, 24.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12584-2012 24.10.12За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії

до Міністерства внутрішніх справ України

про стягнення 6 815,37 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Тіхов О.С. -довіреність №1204 від 15.06.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 6 815,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм майна згідно умов Договору № 103-27/191-41 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею 20 м2 від 18.12.2009.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 6 714,18 грн. - основного боргу, 84,29 грн. -пені, 16,90 грн. -3% річних, 1 609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 17.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 10.10.2012.

В судовому засіданні 10.10.2012 оголошено перерву до 24.10.2012.

В судове засідання 24.10.2012 представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 17.09.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2012 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», далі по тексту -позивач, орендодавець) та Міністерством внутрішніх справ України (далі по тексту -орендар, відповідач) було укладено Договір № 103-27/191-41 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею 20 м2 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (далі-Майно), розташованого в м. Києві на 2 поверсі 3-поверхового будинку № 1 по вул. Н.Ужвій (АТС-460), загальною площею 1,0 м2 - спеціалізованих технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.

Згідно з п. 1.2. Договору сторони домовляються про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Як слідує з п. 3.2. Договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди Майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 638,33 ( Шістсот тридцять вісім грн. 33 коп.) гривень, без ПДВ (20%) за 1 м2 спеціалізованих технологічних приміщень. Крім того ПДВ 20% становить 127,67 (сто двадцять сім грн. 67 коп.) гривень. Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди за 1,0 м2 всієї орендованої площі становить 766,00 (сімсот шістдесят шість грн. 00 коп.) гривень, з ПДВ (20%).

Відповідно до п. 3.2.1. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Згідно з п. 3.4. Договору орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмірі 25% від суми орендної плати.

Як слідує з п. 3.5. Договору орендар відшкодовує втрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 Договору.

Відповідно до п. 3.6. Договору у разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого Майна.

Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором (п. 6.1.3. Договору).

Згідно з п. 12.1. Договору цей Договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє починаючи з «01»січня 2010 р. до «25»грудня 2012 р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним. Сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення.

01.01.2010 на виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого в м. Києві на 2 поверсі 3-поверхового будинку № 1 по вул. Н.Ужвій (АТС-460), загальною площею 1,0 м2, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передачі майна від 01.01.2010 (копія Акту приймання-передачі майна від 01.01.2010 мститься в матеріалах справи)

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати відповідно до умов Договору у останнього за період з січня 2012 по червень 2012 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6 714,18 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 6 714,18 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.8.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 84,29 грн.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 84,29 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути на свою користь 698,36 грн. -3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 16,90 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, Печерський район, вул. Богомольця, буд.ю 10, код ЄДРПОУ 00032684) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, буд. 40, код ідентифікаційний код 01189910) 6 714 (шість тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 18 коп. -основного боргу, 84 (вісімдесят чотири) грн. 29 коп. -пені, 16 (шістнадцять) грн. 90 коп. -3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 29.10.2012