Рішення № 27030852, 29.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/11942-2012 29.10.12

За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Фізичної особи -підприємця Чижик Віри Гаврилівна

про стягнення 62 671, 23 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Костильов В.А. -по дов. №63-Н від 14.05.2012р.

Від відповідача не з»явилися

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен»про стягнення з Фізичної особи -підприємця Чижик Віри Гаврилівна 62 671, 23 грн., із яких: 59 106, 96 грн. основного боргу, 2 817,72 грн. -пені, 3% річних - 746, 55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012р. порушено провадження у справі № 5011-36/11942-2012, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 26.09.2012 р. за участю представників сторін.

В судове засідання 26.09.2012р. представник відповідача не з»явився. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, суд визнав за доцільне розгляд заяви відкласти на 29.10.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 63 587 грн. 31 коп. за період з травня 2011 року по 05.10.2012р., 4 410 грн. 75 коп. пені, 1021, 48 грн. - 3% річних.

Відповідач у судове засідання 29.10.2012р. повторно повноважного представника не направив, відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст.. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності повноважного представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до cт. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір -є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір -це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

09.06.2008 р. між КП "Київський метрополітен" (орендодавець) та Підприємцем (орендар) укладено договір оренди №233-Упр(ДВ)-08 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (приміщення) за адресою: перехід станція метро "Академмістечко" (вестибюль №2) для торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно п.п. 2.1 та 2.2 Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 9,15 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору. Вартість об'єкта оренди згідно із звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 31.03.2008 р. становить 54 227,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 р. №34/91 та на дату підписання Договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 254,59 грн. за 1 м2 орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на травень 2008 року складає 2 329,50 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє тимчасово до отримання відповідного рішення Київради, але не довше ніж до 30.10.2008 р.

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу в оренду приміщення за адресою: перехід станція метро "Академмістечко" (вестибюль №2) загальною площею 9,15 кв.м, що підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду від 10.06.2008 р.

У період з 01.12.2008 р. по 01.04.2010 р. сторонами укладено додаткові угоди до Договору.

Згідно з п.1 додаткової угоди №274 від 01.12.2009 р. в зв'язку з довгостроковим розглядом Київською міською радою питання щодо надання дозволу КП "Київський метрополітен" на укладення договорів оренди нерухомого майна на станціях метрополітену, сторони прийшли до згоди продовжити термін дії Договору до отримання відповідного рішення Київської міської ради, але не довше, ніж до 28.02.2010 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.07.2011р. у справі №48/202 позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Приватного підприємця Чижик Віри Гаврилівни про виселення та стягнення 24 173, 53 грн. задоволено повністю.

Суд вирішив:

Стягнути з Приватного підприємця Чижик Віри Гаврилівни на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" заборгованість у розмірі 21 565 грн. 10 коп., пеню у розмірі 731 грн. 06 коп., індекс інфляції у розмірі 1 292грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 398 грн. 70 коп., державне мито у розмірі 324 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234 грн. 19 коп. Видати наказ.

Виселити Приватного підприємця Чижик Віру Гаврилівну із зайнятого нею приміщення загальною площею 9,15 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, перехід станції метро "Академмістечко" (вестибюль №2).

На виконання вищевказаного рішення Господарським судом м. Києва 02.08.2011 року видані відповідні накази.

05.10.2012р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві складено акт про виконання наказу Господарського суду м. Києва про виселення Приватного підприємця Чижик Віру Гаврилівну із зайнятого нею приміщення загальною площею 9,15 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, перехід станції метро "Академмістечко" (вестибюль №2).

10.10.2012р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу №48/202 про виселення Приватного підприємця Чижик Віру Гаврилівну із зайнятого нею приміщення загальною площею 9,15 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, перехід станції метро "Академмістечко" (вестибюль №2) у зв'язку із добровільним виконанням боржником.

Відповідно до п. 3.5 договору оплата по договору проводиться відповідачем , починаючи з дати підписання акта приймання -передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання -передачі пр поверненні позивачу.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 63 5897, 31 грн. за період з травня 2011 року по 05.10.2012р.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування відповідачем приміщенням до та правомірне нарахування КП "Київський метрополітен" орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця.

Заборгованість відповідача по орендній платі за період користування майном протягом травня 2011 року по 05.10.2012р. становить 63 587, 31 грн., а строк виконання грошового зобов'язання по її сплаті настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі суду не надав.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 63 587, 31 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємцем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги КП "Київський метрополітен" про стягнення з Підприємця заборгованості по орендній платі у розмірі 63 587, 31 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 410, 57 грн., та 3% річних у розмірі 1021, 48 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного судом здійснено розрахунок пені з урахуванням

ст.. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого стяґненню з відповідача підлягає пені в розмірі 2 424, 67 грн. В решті позовні вимоги в частині стягнення пені необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок позивача, вважає за можливе стягнути з відповідача пеню та 3% у заявленому позивачем розмірі ( в сумі 1021, 48 грн.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця Чижик Віри Гаврилівни (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5-Б, кв. 4; ідентифікаційний номер 1956017023) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 35; ідентифікаційний код 03328913) заборгованість у розмірі 63 587 грн. 31 коп., пеню у розмірі 2 424 грн. 67 коп., 3% річних у розмірі 1021 грн. 48 коп., 1563 горн. 15 коп.

В решті вимог в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 .10.2012р.

СуддяТрофименко Т.Ю.