Рішення № 27030849, 22.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/12528-2012 22.10.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Транс СМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП"

про стягнення 40800,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Свириденко М. Ю. -генеральний директор

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП" заборгованості за Договором № 216 в розмірі 40800,00 грн. основного боргу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов Договору № 216 відповідач не розрахувався за надані на його користь послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/12528-2012, розгляд справи призначено на 22.10.2012.

Представник позивача в судове засідання 08.10.2012 з'явився та надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 35000,00 грн.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі (п. 4.6. Постанови).

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення що свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 14.09.2012.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважається врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.10.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.10.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Транс СМ" (перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП" (експедитор) укладений договір № 216 (далі -договір).

Предметом даного договору є доручення, надане перевізником експедитору на виконання агентських послуг з організації перевезення вантажів із залученням автотранспорту перевізника, у зв'язку з чим експедитор буде замовляти транспорт перевізника і проводити з ним від свого імені всі необхідні розрахунки, а перевізник -надавати автомобілі та здійснювати перевезення в міжнародному та міжміському сполученні у відповідності з даним договором і підписаною сторонами заявкою, яка визначає умови виконання кожного перевезення і являється невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідач надав позивачу заявки на транспортно-експедиційне обслуговування: № 242, № 253, №

Підставою для оплати транспортно-експедиційних послуг експедитором являється підтвердження факту надання транспортно-експедиційних послуг експедитору товарно-транспортної накладної/СМR з відміткою вантажоотримувача і отримувача вантажу та акта виконаних робіт (п. 6.2 договору).

На виконання договору та заявок, позивач надав експедиторські послуги, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними: №13968, №13993, товарно-транспортними накладними: № ВН 13153 від 23.05.2012, № П 4013 від 07.06.2012 з відміткою про отримання вантажу; підписаними в двосторонньому порядку актами про надання послуг: № 101 від 17.04.2012, № 102 від 17.04.2012, № 146 від 24.05.2012, № 166 від 08.06.2012 на загальну суму в розмірі 45300,00 грн.

Строк оплати за надані послуги -протягом 10 банківських днів після надання повного пакету оригіналів документів (ТТН/ СМR, рахунок акт виконаних робіт (податкова накладна), якщо інше не встановлене в заявці (п. 6.4 договору).

В заявці № 252 та заявці № 253 зазначено строк оплати: протягом 7-10 днів по оригіналам документів.

В заявці № 451/2012 та заявці № 511/2002 зазначено строк оплати: по оригіналам ТТН, рахунку, акту виконаних робіт 2-3 банківських дні.

На оплату за надані послуги відповідач виставляв рахунки-фактури: № 101 від 17.04.2012, № 102 від 19.04.2012, № 146 від 24.05.2012, № 166 від 08.06.2012.

На підтвердження направлення оригіналів документів відповідачу на виконання умов договору та заявок позивач надав суду повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач частково розрахувався за надані на його користь послуги, що підтверджується виписками з особистого рахунку позивача за 07.09.2012, за 19.09.2012.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією № 19/6 від 19.06.2012 щодо погашення боргу, що підтверджується копією описів вкладення в цінний лист від 22.06.2012 та повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач у відповіді на претензію № 01/07 від 11.07.2012 повідомив, що заборгованість буде погашена.

В тому числі, відповідач надіслав позивачу гарантійний лист № 07 від 31.07.2012 про сплату заборгованості.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення взятих зобов'язань, надані послуги у визначені договором строки в повному обсязі не оплатив і на момент звернення з позовом до суду за відповідачем існує заборгованість в сумі 35800,00 грн.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Частина 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов'язок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг в повному обсязі та у встановлені строки покладається на відповідача.

Сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг (п. 6.4 договору).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання в повному обсязі суду не надав.

Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості по договору в сумі 35800,00 грн.

Отже, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 35800,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІТЕК ГРУП" (02081, м. Київ, проспект Петра Григоренка, 20-А, квартира 21; ЄДРПОУ 36824282) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Транс СМ" (14007, м. Чернігів, вул. Любченка, 16; ЄДРПОУ 37804487) 35800,00 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) основної заборгованості, 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.10.2012

Суддя Грєхова О.А.