Рішення № 27030729, 24.10.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2012 р. Справа 6/79/2012/5003

за позовом: Заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави - Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопаливна аграрна компанія»

про стягнення 27 313,20 грн.

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : Шалигіна В.І. за дорученням від 13.01.2012 р.

відповідача : Василюк М.М. за дорученням від 30.01.2012 р.

прокуратури : Стецюк Н. Д.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 27 313,20 грн., т. р. 11501 грн.86 коп. заборгованості по лізингових платежах ., 15253 грн. 72 коп. різниці між залишковою та ринковою вартістю, 464 грн. 67 коп. пені, 0 грн. 02 коп. інфляційних втрат, 92 грн. 93 коп. річних.

Відповідач вимог ухвали суду щодо надання відзиву на позов не виконав, та не надав пояснень щодо причин такого невиконання.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню спору. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

18.11.2010 р. Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (в договорі "Лізингодавець") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" (в договорі "Лізингоодержувач") уклали договір фінансового лізингу № 2-10-563стс-фл/970.

Згідно п. 1 Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного Лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.

Відповідно до п. 3.4.2 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний належним чином користуватися Предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених Сторонами умов Договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану Предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.

В п.п. 4.1 - 4.6 Договору сторони передбачили, що за користування Предметом лізингу Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 10 (десяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки Предмета лізингу; відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; одноразову комісію за організацію поставки Предмета лізингу в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. З моменту підписання Акту Лізингоодержувач за користування Предметом лізингу сплачує Лізингодавцю чергові платежі, що включають: відрахування вартості Предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному п. 4.1 даного договору. Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям . Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місці з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні три місяці. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів". Амортизація Предмета лізингу нараховується Лізингоодержувачем прямолінійним методом протягом періоду його очікуваного використання, що дорівнює строку лізингу, згідно з нормами амортизації, у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно п.п. 7.1., 7.4. Договору за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. В разі дострокового припинення дії Договору Лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю збитки: в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмету лізингу; неустойки (пені, штрафи), що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору.

В п.п. 8.5, 8.6 договору сторони передбачили, що з моменту відправлення Лізингодавцем цінного листа, з повідомленням про відмову від Договору, Лізингоодержувач протягом 17 календарних днів зобов'язаний повернути Лізингодавцю Предмет лізингу в технічно справному і комплектному стані на підставі акту приймання - передачі та сплатити заборгованість згідно чергових лізингових платежів та неустойку в розмірі подвійного лізингового платежу за фактичний строк користування Предметом лізингу до моменту прийняття Предмета лізингу Лізингодавцем. В разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання Предмету лізингу або його некомплектності, Лізингодавець проводить експертну оцінку Предмета лізингу за рахунок Лізингоодержувача. У разі, якщо вартість Предмета лізингу, визначеної експертним шляхом, менша ніж залишкова вартість, розрахована за графіком, різницю між залишковою вартістю техніки та вартістю техніки за експертною оцінкою відшкодовує Лізингоодержувач, який користувався технікою.

07 грудня 2010 року на виконання умов договору фінансового лізингу № 2-10-563стс-фл/970 від 18.11.2010 року культиватор паровий причіпний КПП-8 в кількості 1 одиниця вартістю 71280 грн. був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія", що підтверджується актом № 22 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 07 грудня 2010 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору Відповідач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі з моменту підписання трьохстороннього акту одержання Предмету лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати лізингового платежу встановлюється числом дати підписання трьохстороннього акту (у даному випадку - це 07.12.2010). Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання трьохстороннього акту, тобто 24.03.2011р., подальші платежі - через кожні три місяці.

У зв'язку з тим, що Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів, 08.06.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" на користь лізингодавця - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" повернуто предмет лізингу - культиватор паровий причепний КПП-8 у кількості 1 одиниця, що підтверджується актом приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 08.06.2012.

Отже фактичний період використання Відповідачем Предмета лізингу становить з 07.12.2010р. по 06.06.2012 р.

На дату повернення техніки Відповідач зобов'язаний був сплатити за користування Предметом лізингу лізингові платежі в сумі 35391,02 грн., в тому числі: 30348,88 грн. в частині відшкодування вартості техніки та 5041,85 грн. в частині щорічної винагороди.

Фактично Відповідачем було сплачено 23889,16 грн. лізингових платежів, в тому числі 20196 грн. в частині відшкодування вартості техніки та 3693,16 грн. в частині винагороди, що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по лізингових платежах становить 11501,86 грн., в тому числі: 10152,88 грн. в частині відшкодування вартості техніки та 1348,98 грн. в частині щорічної винагороди. Дана заборгованість склалась за період несплати лізингових платежів з 07.12.2011 р. по 08.06.2012 р.

У зв'язку з тим, що техніка, яка знаходилась у користуванні Відповідача, на час її повернення Лізингодавцю, не відповідала нормальному ступеню спрацювання та знаходилась у несправному стані, 07.06.2012р. визначена ринкова вартість культиватора парового причепного КПП-8 складала 14985,40 грн., що стверджується звітом № 95/7 про оцінку майна. Визначена експертом вартість техніки зазначена у акті приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 08.06.2012 р.

Відповідно до п.3.4.2 Договору Лізингоодержувач зобов'язався належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмету лізингу, сумлінно дотримуватись умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу. А згідно п. 6. ч. 1 цього ж закону, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Постановою Кабінету Міністрів України №535 від 30.06.2005 "Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для операцій фінансового лізингу" затверджено Порядок використання коштів на ремонт сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, що вилучені з фінансового лізингу у лізингоотримувачів. Пунктами 5 та 6 цього Порядку встановлено, що техніка повертається на підставі акту приймання-передачі, в якому зазначається її залишкова вартість. У разі коли технічний стан техніки не відповідає звичайному зносу, проводиться експертна оцінка її вартості в установленому законодавством порядку. Вилучена техніка зараховується на баланс НАК "Украгролізинг" за залишковою вартістю або вартістю, визначеною експертною оцінкою. Техніка після ремонту передається у лізинг або продається на конкурсних засадах за ціною, що не може бути меншою від залишкової вартості, визначеної експертною оцінкою на момент її вилучення.

Протоколами огляду транспортного засобу від 07.06.2012 встановлено, що культиватор паровий причепний КПП-8 заржавлений, розкомплектований , потребує ремонту, лапки культиватора погнуті, заржавлені, потребують ремонту, стійки погнуті, заржавлені, потребують зварювальних робіт, котки потребують ремонту. Враховуючи це, була проведена експертна оцінка Предмету лізингу для встановлення ринкової вартості останнього. Відповідно до висновку експерта ринкова вартість культиватора парового причепного КПП-8 склала 14985,40 грн.

Тому, відповідно до розрахунку, з урахуванням вищевикладеного та п.7.4, п. 8.6 Договору, збитки, спричинені Лізингоодержувачем (оскільки саме він користувався предметом лізингу) внаслідок неналежної експлуатації культиватора парового причепного КПП-8 становлять 15253,72 грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В пункті 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" вказано, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. В ч.1 ст.16 названого Закону зазначається, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвали суду від 05.09.2012 року, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.1 Договору за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підтверджуються договором № 2-10-563стс-фл/970 від 18.11.2010р., актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 07.12.10р., 08.06.2012р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 464,67 грн. за період з 07.12.11р. по 29.07.12р. відповідно до ст. ст. 549, 551 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підтверджуються договором № 2-10-563стс-фл/970 від 18.11.2010р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 0,02 грн. інфляційних втрат за період січень 2012р. по червень 2012р., 92,93 грн. 3 % річних за період з 07.12.11 р. по 29.07.12 р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства в сумі 27313,20 грн., з яких:

11501 грн.86 коп. - заборгованість по лізингових платежах;

15253 грн. 72 коп. - різниця між залишковою та ринковою вартістю;

464 грн. 67 коп. - пеня,

0 грн. 02 коп. - інфляційні втрати,

92 грн. 93 коп. - 3% річних

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопаливна аграрна компанія» ( вул. Черняховського 2-А с.Купчинці, Іллінецького району, Вінницької області , код ЄДРПОУ 35041358 ) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» (вул. Соборна 15-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 25510665 ) 11501 грн.86 коп. заборгованості по лізингових платежах, 15253 грн. 72 коп. різниці між залишковою та ринковою вартістю, 464 грн. 67 коп. пені, 0 грн. 02 коп. інфляційних втрат, 92 грн. 93 коп. річних .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопаливна аграрна компанія» (вул. Черняховського 2-А с.Купчинці, Іллінецького району, Вінницької області , код ЄДРПОУ 35041358 ) до Державного бюджету України 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 30 жовтня 2012 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - прокурору м. Вінниці (вул. Ватутіна, 10, м. Вінниця, 21021)

3 - позивачу Вінницька філія НАК " Украгролізинг " ( вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, 21050)

4 - відповідачу ТОВ " Біопаливна аграрна компанія " ( Юридичний відділ ВАТ " Петрівський завд " Смік ", вул. Сирецька,33, м. Київ,04073 )