Рішення № 27027501, 29.10.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого -судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кірсанової Л.І.,

Карімової Л.В.,

при секретарі - Асєєвій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 травня 2012 року

по справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за кредитним договором,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_3, третя особа -ОСОБА_4, про визнання недійсним договору поруки,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна»звернувся до суду з позовною заявою, посилаючись на те, що 04.09.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № МL 709/086/2008 за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 58 458 доларів США строком до 02.09.2021 р. зі сплатою процентів у порядку та розмірах, описаних в договорі. На забезпечення виконання зазначених зобов'язань між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №709/086/2008 від 04.09.2008 р., та між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_4 - договір поруки №709/086/2008, відповідно до умов яких поручителі на добровільних засадах беруть на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору № МL 709/086/2008 від 04.09.2008р., несуть з нею солідарну відповідальність перед ЗАТ «ОТП Банк»у тому ж обсязі, що і ОСОБА_3 Графіку платежів ОСОБА_3 не дотримувалась, у зв'язку з чим, станом на 10.08.2011 року виникла заборгованість у розмірі -1 097 145,24 грн., де: залишок заборгованості за кредитом -58 113,88 доларів США; несплачені відсотки за користування кредитом -18 442,79 доларів США; сума пені та штрафних санкцій за прострочення зобов'язання у розмірі -48 6927,33 грн.

12 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № МЬ 701/902/2007 згідно з яким ОСОБА_3 було отримано кредит в розмірі 35 033,53 доларів США строком до 12.10.2015 р. зі сплатою процентів у порядку та розмірах, описаних у договорі. В якості забезпечення виконання цих зобов'язань ОСОБА_3, між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №701/902/2007 від 12.10.2007 р., а між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_5 - договір поруки №701/902/2007, відповідно до якого поручителі на добровільних засадах беруть на себе зобов'язання перед ЗАТ «ОТП Банк»відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору від 12 жовтня 2007 року, несуть солідарну з ОСОБА_3 відповідальність перед ЗАТ «ОТП Банк»у тому ж обсязі, що і ОСОБА_3 Графіку платежів ОСОБА_3 не дотримувалась, у зв'язку з чим, станом на 10.08.2011 року виникла заборгованість у розмірі -715 476,04 грн., де: залишок заборгованості за кредитом - 31607,19 доларів США; несплачені відсотки за користування кредитом - 10008,08 доларів США; сума пені та штрафних санкцій за прострочення зобов'язання у розмірі - 383769,05 грн.

Позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № МL 709/086/2008 від 04.09.2008 р. в розмірі 1097145,24 грн. та за кредитним договором № МL 701/902/2007 від 12.10.2007 у розмірі 715476,04 грн., стягнути судовий збір в сумі 1700 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки №811709/086/2008 від 04.09.2008р. В обґрунтування зустрічного позову зазначала, що 04.09.2008 року вона уклала з ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна»договір поруки, відповідно до умов якого зобов'язувалася солідарно і в повному обсязі відповідати перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань на умовах укладеного нею кредитного договору. Працівник банку умовив її підписати договір поруки, посилаючись на те, що всю відповідальність несе боржник, який бере гроші, що в залог передана трикімнатна квартира, яка в разі несплати боргу буде реалізована, а її договір - формальність, далі відділення банку в якому видається кредит не піде. Банк не перевіряв її платоспроможність, при підписанні договору вона доводила до відома банку, що є вдовою, що у неї на утриманні маленька дитина. Пізніше їй стало відомо, що кредитний договір був направлений на присвоєння кредитної суми. Зазначає, що ЗАТ «ОТП Банк» неправомірно був змінений графік погашення кредиту, внаслідок чого збільшився розмір відсотків за кредитним договором, у зв'язка з чим вважає, що її зобов'язання за договором поруки були припинені.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 травня 2012 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна»задоволено. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4., на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна»суму заборгованості за кредитним договором від 04.09.2008 року з подальшими змінами в розмірі 1 097 145 грн. 24 коп.; стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна»суму заборгованості за кредитним договором від 12.10.2007 року з подальшими змінами в розмірі 715 476 грн. 04 коп.; стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» судові витрати у розмірі 425 гривень з кожного. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене судове рішення, відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна»до неї в повному обсязі, зустрічний позов задовольнити. Вказує на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Посилається на ті самі доводи, якими обґрунтовувала свої позовні вимоги, та заперечувала проти вимог ТОВ «ОТП Факторінг Україна».

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.09.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № МL 709/086/2008, згідно з яким ОСОБА_3 було отримано кредит в розмірі 58 458 доларів США строком до 02.09.2021 р. зі сплатою процентів у порядку та розмірах визначених договором. Крім того, між тими ж сторонами був укладений додатковий договір №1 від 04.02.2009 року, яким затверджений графік платежів до кредитного договору. На забезпечення виконання зазначених зобов'язань між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №709/086/2008 від 04.09.2008 р., та між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_4 - договір поруки №709/086/2008, відповідно до умов яких поручителі на добровільних засадах беруть на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору № МL 709/086/2008 від 04.09.2008р., несуть з нею солідарну відповідальність перед ЗАТ «ОТП Банк»у тому ж обсязі, що і ОСОБА_3 Графіку платежів ОСОБА_3 не дотримувалась, у зв'язку з чим, станом на 10.08.2011 року виникла заборгованість у розмірі -1 097 145,24 грн., де: залишок заборгованості за кредитом -58 113,88 доларів США; несплачені відсотки за користування кредитом -18 442,79 доларів США; сума пені та штрафних санкцій за прострочення зобов'язання у розмірі -48 6927,33 грн.

12 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № МЬ 701/902/2007 згідно з яким ОСОБА_3 було отримано кредит в розмірі 35 033,53 доларів США строком до 12.10.2015 р. зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених договором. В якості забезпечення виконання цих зобов'язань ОСОБА_3, між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №701/902/2007 від 12.10.2007 р., а між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_5 - договір поруки №701/902/2007, відповідно до якого поручителі на добровільних засадах беруть на себе зобов'язання перед ЗАТ «ОТП Банк»відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору від 12 жовтня 2007 року, несуть солідарну з ОСОБА_3 відповідальність перед ЗАТ «ОТП Банк»у тому ж обсязі, що і ОСОБА_3 Графіку платежів ОСОБА_3 не дотримувалась, у зв'язку з чим, станом на 10.08.2011 року виникла заборгованість у розмірі -715 476,04 грн., де: залишок заборгованості за кредитом - 31607,19 доларів США; несплачені відсотки за користування кредитом - 10008,08 доларів США; сума пені та штрафних санкцій за прострочення зобов'язання у розмірі - 383769,05 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

ОСОБА_2 вважає безпідставною вимогу позивача про дострокове повернення всієї суми кредиту, проте такі доводи не ґрунтуються на Законі, суперечать обставинам справи.

Так, розділом 1.9. кредитного договору від 04.09.2008 р. передбачено право банку вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів у випадку невиконання позичальником зобов*язань за договором.

За змістом пунктів 1.1., 1.2. договорів поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Таким чином умовами договору та діючим законодавством передбачено право позивача вимагати дострокового повернення кредитних коштів у разі порушення зобов*язань.

ОСОБА_2 наполягає, що позивач забов*язаний перш за все звернути стягнення на іпотечне майно, яким забезпечено кредитне зобов*язання, тому вимога до неї є передчасною.

Однак, судова колегія вважає, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

ОСОБА_2 вважає договір поруки припиненим, оскільки порушений шестимісячний строк звернення з вимогами до поручителя, умови договору були змінені додатковою угодою № 1, яку вона не підписувала. Однак, такі доводи не відповідають обставинам справи.

Згідно роз*яснень, що містяться в Постанові Пленуму ВСС від 30.03.2012 N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на порушення строку позовної давності за вимогами, що стосуються сплати пені, наполягає, що сума пені є неспівмірною із сумою заборгованості за кредитом.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.

Кредитний договір в частині розміру неустойки недійсним не визнаний. В суді першої інстанції ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності, про зменшення розміру неустойки не заявляла.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 була введена в оману представниками ЗАТ «ОТП Банк»при укладенні договору поруки. Відсутні підстави для визнання договору поруки недійсним.

ОСОБА_2 наполягає, що договір поруки є припиненим, оскільки їй не було відомо про підписання додаткового договору № 1.

Із змісту додаткового договору вбачається, що ним був затверджений графік платежів до кредитного договору, процентна ставка при цьому не змінилася, обсяг відповідальності та зобов'язання поручителя не збільшився.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду виключно в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія підстав для зміни або скасування рішення суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

Ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -