УХВАЛА
21 вересня 2012 р. 2а/0470/11126/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, начальника Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області Рибака Віктора Станиславовича, посадової особи Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області Чайки Костянтина Петровича, посадової особи Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області Ткаченка Вячеслава Івановича, посадової особи Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області Тивонюк М.Л., про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
19 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати неправомірними дії та бездіяльність Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області та посадових осіб Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області Рибак В.С., Чайки К.П., Ткаченка В.І., Тивонюк М.Л. щодо розгляду його заяви від 03.01.2012 р. (реєстраційний номер ЖРЗПЗ-76 від 03.01.2012 р.), невиконання належної перевірки по заявам позивача щодо фактів службових порушень міліціонерів Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області при виконанні службових обов'язків 03.01.2012 р., та в подальшому, невиконання постанов прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська від 12.03.2012 р., 02.04.2012 р., не проведення належних перевірок, та не вжиття заходів по фактам встановлених органами прокуратури порушень, неналежного виконання службових обов'язків щодо організації роботи Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Ленінський РВ УМВС України в Дніпропетровській області та начальника Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області Рибак В.С. організувати та забезпечити належну роботу кінологічної групи при Ленінському РВ УМВС України в Дніпропетровській області.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Позовну заяву підписано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.
При цьому, суд зазначає, що у позовній заяві зазначено поштову адресу позивача: вул. Болгарська, 2/5, м. Ужгород, 88000, що ставить під сумнів підсудність данного адміністративного позову Дніпропетровському окружному адміністративному суду за територіальною ознакою, у зв'язку з чим, позивачу необхідно надати також копію сторінки паспорту, на якій зазначено відомості щодо реєстрації його місця проживання.
Також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначається найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
З тексту позовної заяви вбачається, що при зверненні до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом позивачем не правильно зазначено найменування суду -Окружний адміністративний суд Дніпропетровської області.
Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Позивачем заявлено вимогу про визнання неправомірними дій та бездіяльності Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області та посадових осіб Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області Рибак В.С., Чайки К.П., Ткаченка В.І., Тивонюк М.Л. щодо розгляду його заяви від 03.01.2012 р. (реєстраційний номер ЖРЗПЗ-76 від 03.01.2012 р.), невиконання належної перевірки по заявам позивача щодо фактів службових порушень міліціонерів Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області при виконанні службових обов'язків 03.01.2012 р., та, в подальшому, невиконання постанов прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська від 12.03.2012 р., 02.04.2012 р., не проведення належних перевірок, та не вжиття заходів по фактам встановлених органами прокуратури порушень, неналежного виконання службових обов'язків щодо організації роботи Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області.
Проте, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, в обґрунтування зазначених позовних вимог, позивачем у позовній заяві не зазначено, які саме норми чинного законодавства України, та якими саме діями кожного з відповідачів були порушені. Зокрема, позивачем не зазначено, якими саме діями та бездіяльністю кожного з відповідачів були порушені його права при розгляді останніми заяви від 03.01.2012 р.; які саме дії або бездіяльність, та кого саме з відповідачів призвели до неналежного виконання перевірки по заявам позивача щодо фактів службових порушень Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області при виконанні службових обов'язків 03.01.2012 р., та, в подальшому, невиконання постанов прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська від 12.03.2012 р., 02.04.2012 р. (та яких саме), внаслідок вчинення яких саме дій або бездіяльності, та кого саме з відповідачів не були проведені належні перевірки, та не вжиті заходи по фактам встановлених органами прокуратури порушень; які саме службові обов'язки щодо організації роботи Ленінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області не були виконані кожним окремим відповідачем.
Також, в порушення ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги не обґрунтовані відповідними доказами, а посилання на неможливість їх надання із зазначенням відповідних причин позивачем у позовній заяві не наведено. Так, в обґрунтування обставин, викладених у позовній заяві, позивачем до адміністративного позову додано лише копію постанови прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська від 02.04.2012 р., на яку він посилається в обґрунтування позовних вимог. Водночас, інших документів в обґрунтування позовних вимог (заява від 03.01.2012 р. та рішення, прийняті за результатами її розгляду, заяви, подані позивачем до органів прокуратури, на підставі яких були проведені відповідні перевірки, та винесені відповідні постанови, постанова прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська від 12.03.2012 р., та інші), позивачем до адміністративного позову не додані.
Ненадання позивачем зазначених документів також унеможливлює вирішення судом питання щодо належності даного позову до юрисдикції адміністративного суду.
Крім того, ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Проте, зазначені вимоги закону позивачем не виконані.
Так, до позовної заяви позивачем додано її копії відповідно до кількості відповідачів у справі. Водночас, додатків до позовної заяви (копії постанови прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська від 02.04.2012 р.), відповідно до кількості відповідачів, позивачем до позовної заяви не додано.
Також, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»вiд 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання заяви про забезпечення доказів -0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 р. № 4282-VI., мінімальна заробітна плата з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в межах даної позовної заяви позивачем заявлені немайнові вимоги щодо визнання неправомірними дій та бездіяльності, а також зобов'язання вчинити певні дії. Також, серед позовних вимог позивачем зазначено клопотання про забезпечення доказів, шляхом витребування у відповідачів всіх матеріалів перевірок щодо розгляду заяви від 03.01.2012 р., а також щодо звернень відповідача у зв'язку з невиконанням та неналежним виконанням службових обов'язків при розгляді заяви позивача від 03.01.2012 р., а також невиконання постанов Ленінської районної прокуратури від 12.03.2012 р., 02.04.2012 р.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити державне мито на загальну суму 142 грн. 22 коп., у тому числі, у розмірі 32 грн. 82 коп. -із заявлених ним немайнових вимог, та у розмірі 109 грн. 40 коп. - за подання заяви про забезпечення доказів.
Проте, доказів сплати судового збору (оригіналу квитанції про сплату судового збору або платіжного доручення) позивачем до матеріалів адміністративного позову не додано.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, оскільки серед позовних вимог позивачем не заявлено вимогу про відшкодування шкоди.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі, зазначеному вище, на реквізити: одержувач -УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету -22030001.
Окрім цього, відповідно до ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України, мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Так, згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики»від 03.07.2012 р. № 5029-VI, судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Отже, застосування регіональної мови (мов) у межах території, на якій вона поширена, можливе тільки за згодою сторін по справі після її відкриття.
Статтею 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Позовна заява ОСОБА_1 складена російською мовою, яка не є державною в Україні, що є порушенням ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. ст. 105-106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у х в а л и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 19 жовтня 2012 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: долучення документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, а також його місця реєстрації з метою визначення територіальної підсудності справи (копії паспорту); надання копій документів, долучених до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів у справі; надання оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 142 грн. 22 коп., у тому числі, у розмірі 32 грн. 82 коп. -із заявлених ним немайнових вимог, та у розмірі 109 грн. 40 коп. - за подання заяви про забезпечення доказів на реквізити: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету -22030001; конкретизації позовних вимог окремо щодо кожного з відповідачів з посиланням на норми чинного законодавства України, які були порушені їх діями або бездіяльністю, та на відповідні докази, шляхом викладення тексту позовної заяви у новій редакції українською мовою, з наданням її примірників відповідно до кількості відповідачів, та із зазначенням правильного найменування суду, до якого подається позовна заява.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1. ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. В. Чорна
Судове рішення № 27011199, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/11126/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: