Постанова № 27011170, 22.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/15101/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРищенко А. Ю. при секретаріХанієвій Ф.М., за участю: представника позивача - представника відповідача - прокурора - Кривова Г.Ю., Комлик О.М., Стаценко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2011 року Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми.

13.02.2012 року від Прокуратури Дніпропетровської області надійшло письмове повідомлення про вступ у справу.

Ухвалою суду від 16.05.2012 року було допущено правонаступництво та замінено первинних відповідачів - Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію - її правонаступником - Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби та первинного відповідача - Головне управління державного казначейства України у Дніпропетровській області - його правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем були винесене протиправне податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 року № 0000232330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 161 133, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1, 00 грн. за результатами проведеної перевірки.

Просить суд, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог:

визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 року № 0000232330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 161 133, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1, 00 грн.;

зобов'язати Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби надати органу державного казначейства в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 161 133, 00 грн.;

зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» за результатами висновків Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 161 133, 00 грн.;

стягнути з Державного бюджету України судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» в розмірі 1 700, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності за червень 2011 року на підставі пункту 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» було перевірено на предмет використання ним права на одержання автоматичного бюджетного відшкодування, за результатами якої було встановлено не відповідність критеріям, визначеним пунктами 200.19, про що було повідомлено позивача повідомленням від 06.06.2012 року № 12. А згідно висновків, викладених в акті перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 161 133, 00 грн., що пов'язано з відсутністю результатів зустрічних перевірок, які б підтвердили або спростували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань щодо обґрунтованості заявлених платником податку вимог щодо відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, проте надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.1998 року відповідно до копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області було проведено державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр», код ЄДРПОУ - 00292304.

Відповідно до Свідоцтва № 100279149 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 223095, позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 002923004220.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 15.08.2011 року по 29.08.2011 року Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Відповідно даних вказаного Акту перевірки від 05.09.2011 року документальну позапланову виїзну перевірку позивача було проведено на підставі наказу про перевірку № 1292 від 15.08.2011 року. Направлення та копія наказу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби були вручені позивачу - 15.08.2011 року під розписку.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки від 05.09.2011 року № 815/233.0292304, відповідно до якого Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби були встановлені наступні висновки, а саме:

оскільки п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, не передбачено часткового підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року з урахуванням уточнюючих розрахунків у розмірі 161 133, 00 грн., що пов'язано з відсутністю результатів зустрічних перевірок, які б підтвердили або спростували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань щодо обґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України та з наявністю взаємовідносин Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» із постачальниками ризикової категорії. Висновок зроблено без співставлення показників декларації з податку на додану вартість з показниками декларації з податку на прибуток.

Так, відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

На підставі вищевказаного Акту перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби від 05.09.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення від19.09.2011 року № 0000232330, яким було визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 161 133, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1, 00 грн.

Так, суд зазначає, що відповідно до ст. 180 Податкового кодексу України, платником податку на додану вартість, є, зокрема, будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Отже, позивачем було заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 161 133, 00 грн.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з Акту перевірки, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг були документально підтверджені позивачем податковими накладними, актами, розрахунками суми бюджетного відшкодування, що підтверджується й самим Актом перевірки.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як вбачається з вищевказаного Акту перевірки, причиною виникнення від'ємного значення у червні 2011 року є здійснення експортних операцій (щебінь), які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою «0». Так, позивачем було подано до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. Крім того, висновок відповідача обґрунтовувався відсутністю результатів зустрічних перевірок, які б підтверджували або спростовували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань. Проте, суд зазначає, що вказана обставина не може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість. Адже позивачем були дотримані всі необхідні вимоги чинного законодавства для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, суд зазначає, що висновки Акту перевірки є необґрунтованими та такими, що не встановлюють будь-яких порушень вимог чинного законодавства з боку позивача, а тим самим обмежуючи право останнього на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість. Крім того, ч. 12 ст. 200 Податкового кодексу України не ставиться у залежність право платника податку на додану вартість на відшкодування від'ємного значення сум податку контрагентами по ланцюгу до виробника.

А тому, суд зазначає, що винесене податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 року № 0000232330 було винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби протиправно та підлягає скасуванню.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2011 року № 0000232330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 161 133, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1, 00 грн.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби надати органу державного казначейства в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 161 133, 00 грн.; зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» за результатами висновків Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 161 133, 00 грн. суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1232, Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року № 332, головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області є органом державного управління, яке повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

У відповідності до п. 200.12 та 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

Якщо рішення арбітражного суду щодо відшкодування з державного бюджету суми ПДВ або відсотків за бюджетною заборгованістю за несвоєчасно відшкодовані суми надходять до органів Держказначейства, то для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування з бюджету сум ПДВ не пізніше наступного дня після одержання його копія передається до податкового органу для формування висновку в загальному порядку в п'ятиденний термін з дати надходження до податкового органу

На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Отже, вимоги позивача в цій частині є передвчасними, та не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» в розмірі 1 700, 00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

А тому, суд вважає за необхідне задовольнити дану позовну вимогу у розмірі 566, 67 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми - задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 року № 0000232330 Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 161 133, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» у розмірі 566, 67 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25.05.2012 року.

Суддя А. Ю. Рищенко