Постанова № 27125716, 04.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/8214/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. при секретаріМаксименко Е.М. за участю: представника позивача Сидорчука П.П. представника відповідача Киричка О.О., Денисової І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпролісзбут» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпролісзбут" з позовними вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000422301/2 та № 0000162301/0 від 14.03.2007 р. Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на підставі акту перевірки, були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року на суму 494112,00 грн. та донараховано зобов'язання з ПДВ у сумі 1832595,70 грн. (1409689 грн. основний платіж, 42290,70 грн., - штрафні санкції) за порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Проте, вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки при визначенні суми податкового кредиту за липень 2006 р. відповідачем невірно застосовано норми 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 пп.7.4.1., 7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. N168/97-ВР, так, як для цілей оподаткування податком на додану вартість під час виконання бартерних угод, векселі третіх осіб виступають у бартерних операціях у якості товару, а їх придбання є об'єктом оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, письмово виклавши свої заперечення, де зазначено, що відповідачем обґрунтовано було встановлено порушення законодавства позивачем при розрахунку податкового кредиту липня 2006 р. норм п.4.8 ст.4 пп.7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР, та те, що факт порушення встановлено під час перевірки, висновки акту перевірки відповідають чинному законодавству, векселі у тому числі третіх осіб отриманих при буд-яких угодах, згідно діючого законодавства не можна вважати товаром. Отже виписка при їх придбанні податкових накладних та включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченому при придбані векселя позивачем не відповідає нормам Закону України "Про податок на додану вартість".

Заслухавши, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у жовтні 2006 р. відповідачем здійснено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт "Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпролісзбут" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2006 р. від 04.10.2006 р. № 36/23-513/24443340. Як свідчать матеріали перевірки, податковою встановлено порушення пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1 п.7.4., ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у липні 2006 р. у розмірі 494112,00 грн., та заниження податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 1409689,00 грн.

Даний висновок відповідачем у акті перевірки обґрунтований наступним.

Перевіркою встановлено заниження суми податкового кредиту за наступними операціями:

- договір від 25.07.2006 р. № 25/07-06Б на проведення товарообмінної (бартерної) операції з ПП "Територія". Предметом зазначеного договору є зустрічна поставка (міна) рівних по договірній ціні товарів, яка здійснюється без оплати грошима на компенсаційній основі.

Згідно умов вищезазначеного договору ТОВ "Дніпролісзбут" було поставлено ПП "Територія" товари (гірськошахтне обладнання).

ТОВ "Дніпролісзбут" виписано податкову накладну за № 250703 від 25.07.2006 р. на гірськошахтне обладнання в асортименті на суму ПДВ 819296,00 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору ПП "Територія" передано, згідно акту прийому-передачі векселя, а ТОВ "Дніпролісзбут" прийнято на виконання умов договору вексель № 6530529973680, векселедавець - ТОВ "ВД "Дніпровська хвиля", номінальною вартістю 4915776,00 грн., строк платежу - по пред'явленню. На вищезазначений вексель ПП "Територія" виписано податкову накладну № 25072 від 25.07.2006 р. на суму ПДВ - 819296,00 грн.

Договір від 03.07.2006 р. № 03/07-06Б на проведення товарообмінної (бартерної) операції з ПП "Земресурси". Предметом зазначеного договору є зустрічна поставка (міна) рівних по договірній ціні товарів, яка здійснюється без оплати грошима на компенсаційній основі.

Згідно умов вищезазначеного договору ТОВ "Дніпролісзбут" поставлено ПП "Земресурси" товари.

ТОВ "Дніпролісзбут" виписано податкову накладну за № 40722 від 04.07.2006 р. на Апарат освітлювальний, Блок БЗТ, лічильник електричної енергії на суму ПДВ 579594,57 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору ПП "Земресурси" передано, згідно акту прийому-передачі векселя, а ТОВ"Дніпролісзбут" прийнято на виконання умов договору вексель № 65305299873318, векселедавець - ДП "Мелікон-Дніпро" ТОВ "Мелікон М", номінальною вартістю 3477567,40 грн., строк платежу - по пред'явленю. На вищезазначений вексель ПП"Земресурси" виписано податкову накладну № 04071 від 04.07.2006 р. на суму ПДВ 579594,57 грн.

Також на виконання вищезазначеного договору ТОВ "Дніпролісзбут" поставлено ПП "Земресурси" товари, а саме апарат освітлювальний, Блок БЗТ, лічильник електричної енергії на суму ПДВ 443635,00 грн. ТОВ "Дніпролісзбут" виписано податкову накладну за № 260705 від 26.07.2006 р.

На виконання умов вищезазначеного договору ПП "Земресурси" передано, згідно акту прийому-передачі векселя, а ТОВ"Дніпролісзбут" прийнято вексель № 65305299873319, векселедавець - ДП "Мелікон-Дніпро" ТОВ "Мелікон М", номінальною вартістю 2661810,00 грн., строк платежу - по пред'явленню.

На вищезазначений вексель ПП "Земресурси" виписано податкову накладну №26071 від 26.07.2006 р. на суму ПДВ 443635,00 грн. Товаром за даними договорами виступали векселя.

Згідно із ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" від 23.02.2006 року, вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 №2374-III видавати прості і переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов"язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. У зв'язку з тим. що вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання сплатити визначену суму грошей власнику векселя, і при його погашенні передбачається зарахування грошей на рахунки продавця товарів (робіт, послуг), операція, при якій в обмін на отриманий товар видається вексель, не буде вважатися бартерною.

Згідно п. 4.8. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) для цілей оподаткування векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов 'язання з цього податку, крім податкових векселів. Вексель є тільки безумовним грошовим зобов'язанням векселедавця сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). В розумінні пп. 7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" коли за отриманий товар передається вексель, погашення якого передбачає перерахування грошових коштів на рахунок продавця, податкова накладна на такий вексель не виписується.

В порушення п.1.19 ст.1 Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" операції між ТОВ «Дніпролісзбут» та підприємствами ПП „Територія" та ПП "Земресурси" були визнані підприємствами бартерними.

В порушення п.п. 7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством ПП "Територія" були виписані: податкова накладна №250703 від 25.07.2006р. на суму ПДВ 819296,00 грн., підприємством ПП "Земресурси" була виписана податкова накладна №04071 від 04.07.2006р. па суму ПДВ -579594,57 грн.; підприємством ПП "Земресурси" була виписана податкова накладна №26071 від 26.07.2006 р. на суму ПДВ 443635,00 грн., в адрес підприємства ТОВ "Дніпролісзбут", та підприємством ТОВ "Дніпролісзбут" були безпідставно включені суми ПДВ по зазначених податкових накладних до податкового кредиту.

У відповідності з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товару (послуг) не підтверджені податковими накладними.

Згідно із п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених цим Законом.

Отже на думку відповідача сума податку на додану вартість, по зазначеній вище операції не може бути врахована при проведенні розрахунку сум ПДВ до відшкодування, так як податкові накладні в адресу ТОВ "Дніпролісзбут" були виписані безпідставно, та зазначена сума ПДВ не має права бути включена до податкового кредиту підприємства.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.10.2006 р. № 0000432301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за липень 2006 року на суму 494112,00 грн.; № 0000432301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2590021,20 грн., із яких 2158351,00 грн. - основний платіж, 431670,02грн. - штрафні санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження остання скарга позивача задоволена частково та 14.03.2007р. відповідачем винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0000422301/2 від 14.03.2007р. на суму 1832595,07 грн. з яких 1409689 грн. - податкове зобов'язання з ПДВ, 422906,07 грн. - штрафні санкції та № 0000162301/0 від 14.03.2007 р., з визначенням суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ 494112грн.

Суд вважає, що висновки відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно до п.1.6. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" бартер (товарний обмін) - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Статтею 293 Господарського кодексу України визначено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству. Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання. До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

З наведених норм вбачається, що оскільки простий вексель поєднує в собі ознаки платіжного документа і цінного паперу, то простий вексель може приймати участь в господарських відносинах і бути об'єктом торгових операцій купівлі-продажу, міни (бартеру) тощо. Прості векселі передані позивачеві не приймають участі в операції по його емісії або погашенню. Передача простих векселів в даному випадку передбачає перехід права власності на них до сторони за договором - позивача, а тому має ознаки операції з продажу векселя (товару), що відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» є об'єктом оподаткування цим податком.

Вказані операції не входять до переліку операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ визначених в п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки згідно п.п. 3.2.1 п.3.2 ст.3 вказаного закону, не є об'єктом оподаткування операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Встановлені чинним законодавством обмеження, стосовно того яке майно не може бути об'єктом договору міни (бартеру), на спірні операції з векселями не розповсюджуються. Прості векселі третіх осіб, які були передані позивачу ПП "Земресурси", ПП "Територія", не приймають участь в операціях по їх емісії або погашенню, тому вони є товаром, і їх передача на умовах передбачених укладеними позивачем вищевказаними договорами передбачає перехід права власності до сторони за цими договорами - позивача і має ознаки операції з продажу товару (векселя), а така операція з продажу товарів відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" є об'єктом оподаткування цим податком.

Відповідно до п. 4.8 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Врахувавши те, що у договорах з ПП "Земресурси", ПП "Територія" приймали участь векселі, векселедавцем яких є треті особи, які не є сторонами цих договорів, і прості векселі не були пред'явлені як боргове зобов'язання, господарські операції за цими договорами не передбачали зарахування грошових коштів на рахунки жодної з сторін за договором і ці операції є бартерними, то в операціях за наведеними договорами прості векселі виступають виключно в якості товару, оскільки прості векселі, як товар, обмінюються на інший товар, тому ці операції відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" є об'єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 4.2 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд доходить висновку, що за спірними бартерними операціями на дату передачі векселів за актом приймання-передачі, у позивача відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" виникло право на податковий кредит.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпролісзбут" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська №0000422301/2 та № 0000162301/0 від 14.03.2007 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Текст постанови у повному обсязі складено 05 вересня 2012 року.

Суддя О.В. Врона