Ухвала суду № 26994379, 07.03.2012, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,

суддів - Собіни І.М., Ковалевича С.П.,

секретар судового засідання - Панас Б.В.,

з участю представника позивача -Курило Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 23 січня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 23 січня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № 0808/33 від 15 серпня 2008 року в сумі 171214,21 гривень.

Вирішено питання про судові витрати.

Вважаючи рішення суду таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку.

Стверджує, що суд порушив процесуальні норми, розглянувши справу без його участі та без повідомлення його належним чином про час та місце розгляду справи. Таке порушення в свою чергу призвело до неможливості відповідачів надати свої пояснення, заперечення проти позовних вимог та обгрунтування своїх доводів.

Вказує, що судом не було витребувано детального розрахунку суми заборгованості, а також неправомірно подвійно стягнуто штраф.

Зазначає, що суд не врахував, що тривалий час ним добросовісно погашався кредит.

Вказує, що суд порушив норми 549 ЦК України, стягнувши з нього і штраф, і пеню, оскільки за одне порушення не можу бути накладено два види стягнення.

Посилаючись на однобічну оцінку доказів по справі, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, суб'єктивний розгляд спору, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

______________________

Справа № 2-5899/11 Головуючий у 1 інстанції -Сидорук Є.І.

Провадження №22-ц 1790/477/2012 Доповідач -Ковальчук Н.М.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із простроченням відповідачами виплати заборгованості відповідно до умов договору кредиту, у позивача виникло право вимоги повернення частини позики, що залишилася, та відсотків.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0808/33, згідно до якого останній отримав кредит в сумі 20000 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків з кінцевим строком повернення до 06 серпня 2012 року (а.с. 7).

До зазначеного договору було підписано додаток № 1, який являє собою графік погашення кредиту та сплати відсотків (а.с. 10 зворот).

Поручителем позичальника за вказаним кредитним договором виступив ОСОБА_4, з яким Банк уклав договір поруки (а.с. 12), згідно якого він зобов'язувався перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В зв'язку з невиконанням умов кредитного договору позичальником, Банк звернувся про стягнення з відповідачів солідарно простроченої заборгованості по кредиту, яка відповідно до вищезгаданого графіка та поданих розрахунків, станом на час звернення до суду з позовом складала 17121 грн. 21 коп. та включала в себе: заборгованість по кредиту в сумі 14270, 67 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 4789,66 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання в сумі 1366,60 доларів США, штраф (фіксована частина) у сумі 31,36 доларів США та штраф (процентна складова) в сумі 1021,35 доларів США.

З огляду на викладене, вимоги Банку про повернення позики, що залишилась, є законними.

Не заслуговують на увагу суду посилання апеляційної скарги щодо необгрунтованого стягнення суми боргу у зв'язку з відсутністю детального розрахунку заборгованості, оскільки вони суперечать матеріалам справи, зокрема доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості (а.с. 5).

Що стосується доводів апелянта про порушення норм процесуального права у зв'язку розглядом справи без його участі, то колегія суддів їх відхиляє як такі, що суперечать нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Матеріали справи місять рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з розписками відповідача ОСОБА_3 про отримання повідомлення про розгляд справи 31.10.2011 року (а.с. 26), 08.11.2011 року (а.с. 32), 05.12. 2011 року (а.с. 33). В судових засіданнях 05.12.2011 року та 26.12.2011 року відповідач ОСОБА_3 був присутній, що підтверджують журнали судового засідання (а.с. 30, 35). Виходячи з того, що в останньому судовому засіданні, в якому був присутній ОСОБА_3, було оголошено перерву до 23 січня 2011 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що він був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Про причини своєї неявки в судове засідання, в якому було проголошене оскаржуване рішення, він не повідомив, доказів протилежного ним не подано та судом не здобуто.

За таких обставин суд першої інстанції цілком правомірно розглянув справу у відсутності відповідача, постановивши рішення на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Викладені в апеляційній скарзі мотиви і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 23 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Ковалевич С.П.

підпис Собіна І.М.

Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.