Вирок № 26975353, 24.09.2012, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/9642/2012

Провадження № 1/1007/488/2012

24.09.2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

24 вересня 2012 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рабець М.Д.

при секретарях Щипакіній К.В., Коваль Н.М.

з участю прокурорів Мельниченко О.Ю., Неділько С.А., Таран Л.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого 2-х неповнолітніх дітей, тимчасово офіційно не працюючого, військовозобовязаного, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, нагород інвалідності не маючого, раніше не судимого,-

у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Судом визнано доведеним, що підсудний ОСОБА_5 03 серпня 2011року, приблизно о 19 год.30 хв., керуючи автомобілем ВАЗ-217030. н.з. АН 8806 ЕР рухаючись, у світлу пору доби, по проїжджій частині вул. Гоголя у м.Бровари у напрямку до вул.Кірова, проявляючи злочинну самовпевненість, не будучи уважним та не стежачи за дорожньою обстановкою, тим самим порушуючи п.2.3 «б»Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не обрав безпечної швидкості руху, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; та, під'їжджаючи на нерегульованого перехрестя з проїжджою частиною вул. Кірова, яка є головною відносно проїжджої частини вул.Гоголя, не дав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрестя проїжджих частин по головній дорозі, чим порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що: на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем «Фіат-Лянча», н.з. АІ 6720 АА, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по проїжджій частині вул.Кірова в напрямку м.Києва, з ліва на право відносно руху керованого підсудним автомобіля.

Після зіткнення, автомобіль «Фіат-Лянча», н.з. АІ 6720 АА, втратив курсову стійкість, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем «Део», н.з. АА 0943 СК, під керуванням ОСОБА_1, що рухався по вул. Кірова у зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «Фіат-Лянча», н.з. АІ 6720 АА, ОСОБА_3, отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта від 27.07.2012р. №101, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, пасажир автомобіля «Део», н.з. АА 0943 СК, ОСОБА_2 також отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта від 27.07.2012р. №103, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Порушення водієм підсудним ОСОБА_5, п.п. 2.3б; 12.1; 16.11 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Таким чином, підсудний ОСОБА_5 своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом завдав потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 предявлено обвинувачення за ст.286 ч.1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину в предявленому обвинуваченні за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, також визнав предявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди, а щодо відшкодування моральної немайнової шкоди визнав частково.

Пояснив, що він дійсно 03 серпня 2011 року приблизно після 19 години, керуючи автомобілем ВАЗ-217030 рухався в м.Бровари по вул..Гоголя в напрямку вул..Кірова, яка є головною дорогою. При підїзді до вул.Кірова трішки виїхав своїм автомобілем на проїжджу частину вул..Кірова і зачепив автомобіль Фіат-Лянча, який рухався по вул.Кірова в напрямку м.Києва і який від зіткнення викинуло на зустрічну смугу руху де він в лобовому зіткненні пошкодив автомобіль Деу, під керуванням потерпілої ОСОБА_6, пасажиром якого була потерпіла ОСОБА_2 При зіткненні автомобілів був тверезий, значних тілесних ушкоджень не отримав. Найбільше постраждала пасажир автомобіля Деу потерпіла ОСОБА_2 Заявлений нею цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків визнає повністю, а щодо відшкодування моральної шкоди то визнає частково на розсуд суду після призначення буде сплачувати, оскільки має двох дітей і зараз в нього важке матеріальне становище, втратив постійне місце роботи. В скоєному щиро розкаюється. Просить суворо не карати. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Покази підсудного ОСОБА_5 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Суд, аналізуючи покази підсудного, які він давав на досудовому слідстві та в судовому засіданні, а також приймаючи до уваги покази потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, досліджені матеріали кримінальної справи, висновки експертиз та інші належно зібрані і досліджені під час судового слідства докази приходить висновку, що ОСОБА_5 вчинив інкримінований злочин і повинен нести кримінальну відповідальність.

Крім повного визнання вини підсудним його винність в інкримінованому злочині також встановлена і доведена в судовому засіданні наступними доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_3 даними ним на досудовому слідстві та в залі судового засідання проте, що він разом із товаришем ОСОБА_7, який був пасажиром, 03 серпня 2011 року приблизно о пів на 20-ту годину, рухався на автомобілі Фіат-Лянча по вул..Кірова в напрямку м.Києва. При проїзді примикання вул..Гоголя, відчув удар в праве заднє колесо керованого ним автомобіля і його автомобіль розвернуло і викинуло на зустрічну полосу, стався удар з автомобілем і він втратив свідомість. Потім встановив, що головою розбив скло водійської дверки. Після що сталось не памятає. В послідуючому звертався в лікарню. Вважає, що винен підсудний. На даний час претензій до підсудного немає, цивільний позов поки що не заявляє. Просить повернути із штраф майданчика автомобіль.

- показами потерпілої ОСОБА_1, яка засвідчила суду, що 03 серпня 2011 року після 19 години їхала на власному автомобілі Деу по вул..Кірова в м.Бровари, пасажиром була мама потерпіла ОСОБА_2 Після проїзду будинку Броварської міліції їй різко із зустрічної полоси руху вилетів автомобіль бордового кольору і в лобовому зіткнення пошкодив її автомобіль на її полосі руху. За кермом того автомобіля був потерпілий ОСОБА_3, який вийшов із салону і втік з місця ДТП. Також залишив місце ДТП і пасажир, що з ним був в салоні автомобіля. ЇЇ мама, потерпіла ОСОБА_2, що сиділа на передньому пасажирському сидінні керованого нею автомобіля отримала тілесні ушкодження, тривалий час лікувалась в лікарні. Автомобіль їй повернули із штрафмайданчика. На даний час вона матеріальних претензій до підсудного ОСОБА_5 немає.

- потерпіла ОСОБА_2 показала суду, що вона була пасажиром керованого дочкою автомобіля і при русі по вул..Кірова в м.Бровари 02 серпня 2011 року приблизно о пів на 20 годину, на їх автомобіль наїхав назустріч інший автомобіль, відбулось зіткнення, вона отримала тілесні ушкодження була доставлена каретою швидкої допомоги в лікарню, потім лікувалася стаціонарно в м.Києві, їй робили операцію, вставляли спиці, а потім через тривалий час виймали їх, понесла матеріальні витрати, а також моральні страждання.

- висновком судово-медичної експертизи №101 від 27.07. 2012 року, згідно якого тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_3, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 день. /а.с.123/

- висновком судово-медичної експертизи №103 від 27.07. 2012 року, згідно якого тілесні ушкодження виявлені у потерпілої ОСОБА_2, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 день. /а.с.127-128/

- протоколами огляду місця події, автомобілів, фототаблицями, схемою ДТП підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03 серпня 2011 року на вул..Кірова м.Бровари в результаті якої потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а автомобілі ВАЗ, Фіат-Лянча та Деу отримали механічні пошкодження. (а.с.14-36).

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №849А від 21.11.2011р., згідно якого автомобіль ВАЗ в момент зіткнення із автомобілем Фіат-Лянче рухався, і зіткнення вказаних автомобілів сталося на проїжджій частині вул..Кірова на смузі руху автомобіля Фіат-Лянча. Зіткнення автомобілів Фіат-Лянча і ДЕУ сталося на проїжджій частині вул..Кірова на смузі руху автомобіля ДЕУ в районі концентрації осипу. (а.с.98-119). Оцінюючи в сукупності, докази, зібрані і перевірені по справі в процесі судового слідства, в результаті повного, всесторонього та об'єктивного їх дослідження суд приходить висновку, що в судовому засіданні повністю доведена винність підсудного ОСОБА_5 в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив. п.п. 2.3б, 12.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до виникнення аварійної дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною вчинення дорожньо-транспортної пригоди зіткнення автомобілів ВАЗ, Фіат-Лянча та ДЕУ і такі його дії знаходяться в прямому причинному зв'язку із наступившими наслідками, спричиненням потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 середнього ступеня тілесних ушкоджень, кожному.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_5 за ст.286 ч.1 КК України і він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Згідно ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі предявити до підсудного цивільний позов, який розглядається судом в кримінальній справі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, суд вважає, що підлягає до задоволення цивільний позов, заявлений в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2 про стягнення на її користь матеріальної шкоди на суму 5000 гривень, яку підсудний визнав повністю, крім того його вина доведена в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Винність ОСОБА_5 доведена в судовому засіданні і тому він повинен відшкодовувати моральну шкоду.

Заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з підсудного 20000 гривень моральної (немайнової) шкоди підлягає розгляду по суті, а тому розглянувши такий позов, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, стягнувши кошти на користь потерпілої.

Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала з ушкодженням здоровя, в душевних стражданнях, яких вона зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої або позбавлення її можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд приймає до уваги, що в результаті вчинення відносно ОСОБА_2 неумисного злочину вона перенесла душевну і фізичну біль, тривалі переживання в звязку з втратою здоровя, страждання в звязку з проведеним тривалим лікуванням, перенесенням операції, мали місце неповторні та негативні зміни в її житті, був порушений нормальний ритм її життя та суспільні звязки, витрачено багато часу на відвідування правоохоронних органів і судових засідань, що вплинуло на нормальну реалізацію її здібностей в суспільстві.

Враховуючи принципи розумності і справедливості, а також сімейний стан підсудного, у якого на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, суд вважає що позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування їй моральних збитків підлягає частковому задоволенню на суму 15000 грн.

Відповідно до ст.93-1 КПК України суд вважав би за необхідне стягнути із ОСОБА_5 кошти витрачені закладами охорони здоровя за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2, але калькуляція таких витрат в матеріалах справи відсутня і прокурор такої в судовому засіданні не предявив.

Обираючи покарання ОСОБА_5, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.286 ч.1 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винного, який по місцю проживання до скоєного характеризувався позитивно.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України, а також наявність в нього на утримані 2-х неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_8 відповідно до ст.67 КК України, суд не встановив.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер та обставини його вчинення, дані про особу ОСОБА_5, що він позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох дітей, визнав вину в скоєному, розкаявся та разом з тим приймаючи до уваги, що він на даний час не визнає позовних вимог потерпілої, не відшкодував їй завданих збитків, не знаходить підстав щодо застосування до нього інших видів покарань, менш мякших за обмеження волі, передбачених санкцією ст.286ч.1 КК України, а тому засуджує його до покарання у виді обмеження волі з позбавлення права керування транспортними засобами.

Однак, враховуючи вказані обставини справи і те що він кається у вчиненому, його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, думку потерпілих та прокурора про можливість не ізоляції його від суспільства, суд вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, з покладанням на нього обовязків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ст.77 КК України, до підсудного ОСОБА_5 суд вважає за необхідне застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами, оскільки внаслідок вчинення злочину потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Речові докази автомобілі марки ВАЗ-217030 н.з. АН 8806 ЕР, «Део», н.з. АА 0943 СК, слід вважати повернутими відповідно підсудному ОСОБА_5 та потерпілій ОСОБА_1, а автомобіль «Фіат-Лянча», н.з. АІ 6720 АА, який належить потерпілому ОСОБА_3 та знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області необхідно повернути йому, дозволивши ним користуватись та розпоряджатись.

Судові витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_5, оскільки він визнаний винним в інкримінованому злочині. (а.с.99).

На підставі викладеного, керуючись ст..ст..323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді обмеження волі на строк 2(два) роки, з позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 2(два) роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 2(два) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично зявлятися для реєстрації в ці органи.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь потерпілої ОСОБА_2 - 5000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної(немайнової) шкоди, а всього 20000 грн.(двадцять тисяч гривень).

Стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати за проведення експертизи 2279 грн. 34 коп.(дві тисячі двісті сімдесят дев?ять гривень 34 копійки), які перерахувати в НДЕКЦ МВС України Код ЗКПО №25574713, р/р №31250272210700 Банк одержувача: УДК у Київській області МФО 821018 з поміткою: (за проведення експертизи №849А від 21.11.2011р.).

Речові докази автомобілі марки ВАЗ-217030 н.з. АН 8806 ЕР, «Део», н.з. АА 0943 СК, слід вважати повернутими відповідно підсудному ОСОБА_5 та потерпілій ОСОБА_1, а автомобіль «Фіат-Лянча», н.з. АІ 6720 АА, який належить потерпілому ОСОБА_3 та знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області необхідно повернути йому, дозволивши ним користуватись та розпоряджатись.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя /підпис/ ОСОБА_9