Вирок № 26975348, 11.09.2012, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/9661/2012

Провадження № 1/1007/494/2012

11.09.2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

11 вересня 2012 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рабець М.Д.

при секретарі Щипакіній К.В.

з участю прокурора Кіссе Г.А.

представника потерпілих - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого паяльщиком в локомотивному ДЕПО «Дарниця»м.Київ, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, нагород інвалідності не маючого, раніше не судимого,-

у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, будучи водієм та керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_3 заподіяно тяжке тілесне ушкодження за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що підсудний ОСОБА_2 05 грудня 2011 року, близько 18-ї години, у темну пору доби, знаходячись за кермом автомобіля «Фольцваген-Пассат», н.з. СВ 9388 АО, перебуваючи на узбіччі автодороги «Під'їзд до м.Бровари», у районі 3км.+280м. праворуч від смуги руху у напрямку до м.Києва, у межах населеного пункту с.Калинівка. Броварського району Київської області, проявляючи злочинну самовпевненість, не будучи уважним та не стежачи за дорожньою обстановкою, чим порушив п.2.3б Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі та перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, порушуючи п.10.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїжджаючи з узбіччя на проїжджу частину автодороги «Під'їзд до м.Бровари», для подальшого здійснення маневру лівого розвороту, не надав дорогу транспортним засобам, що рухались по ній, чим порушив п.10.2 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїжджою частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає та здійснюючи маневр лівого розвороту, для подальшого руху у напрямку до м.Чернігова, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, чим порушив п.10.4 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині і попутним транспортним засобам…, внаслідок чого, здійснив зіткнення із автомобілем ВАЗ-2102, н.з. АІ 1525 ВН. під керуванням ОСОБА_4, який рухався по автодорозі «Під'їзд до м.Бровари» у напрямку м.Чернігова, з права на ліво відносно руху його автомобіля.

Внаслідок зіткнення, автомобіль ВАЗ-2102, н.з. АІ 1525 ВН, втративши курсову стійкість, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем ИЖ-412, н.з. 47004 КК. під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку до м.Києва.

При зіткненні автомобілів в даній дорожньо-траспортній пригоді пасажир автомобіля ИЖ-412 ОСОБА_3 отримала ушкодження які згідно висновку експертизи №104 від 27.07.2012 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року з послідуючими змінами знаходяться в прямому причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 предявлено обвинувачення за ст.286 ч.2 КК України і вказано, що порушення ним вимог п.п.2.3б; 10.1; 10.2; 10.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному звязку із спричиненням потерпілій ОСОБА_3, тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому злочині за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, пояснив, що він дійсно керуючи автомобілем порушив правила дорожнього руху та вчинив дорожньо-транспортну пригоду. Вечором 05 грудня 2011 року приблизно біля 18-ї години він сам керував власним автомобілем «Фольцваген Пасат», рухаючись в напрямку м.Києва в с.Калинівка, зупинився на обочині, подзвонив по телефону і почав рух, щоб розвернутись і їхати в зворотньому напрямку, але сталось зіткнення з автомобілем ВАЗ, який потім зіткнувся з автомобілем Москвич. Він сильно перелякався, перебував в стресовому стані. При ДТП був тверезий. З потерпілими розрахувався, надав їм матеріальну допомогу. За себе повідомив, що має двох повнолітніх дітей, двоє внучат, раніше ніколи злочинів не вчиняв, до кримінальної відповідальності не притягався. Просить не позбавляти волі та права на водіння транспортними засобами, оскільки в селі без транспорту важко працювати.

Покази підсудного ОСОБА_2 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочинів, добровільності та істинності його позиції.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового розгляду, зясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують його особу.

Винність ОСОБА_2, крім його визнавальних показань, підтверджується також сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на досліджені яких підсудний не наполягав, оскільки не оспорював фактичні обставини справи.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_6 в предявленому йому обвинуваченні.

Аналізуючи зібрані матеріали кримінальної справи, суд встановив, що дії підсудного ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ст.286ч.2 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив п.п.2.3б; 10.1; 10.2; 10.4 Правил дорожнього руху України, що призвело до виникнення аварійної дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною вчинення дорожньо-транспортної пригоди зіткнення автомобілів і такі його дії знаходяться в прямому причинному зв'язку із наступившими наслідками, спричиненням потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, тобто у вчинені злочину, передбаченого ст.286ч.2 КК України.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст.286 ч.2 КК України і він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Цивільний позов потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в процесі досудового слідства та в судовому засіданні не заявляли.

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.286 ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який по місцю проживання та роботи до скоєного характеризувався виключно позитивно.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України, а також те, що він в добровільному порядку відшкодував потерпілим завдані збитки.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_2 не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер та обставини його вчинення, дані про особу ОСОБА_2, що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, в добровільному порядку відшкодував завдану потерпілим матеріальну шкоду, думку прокурора та представника потерпілих про можливість не ізоляції його від суспільства та приймаючи до уваги, що підсудний як особа не являється суспільно небезпечним, вказаний злочин вчинений ним з необережності і тому виходячи з наведеного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні покарання у відповідності із санкцією ст.286 ч.2 КК України, в вигляді позбавлення волі із позбавленням права на керування транспортними засобами при звільненні його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ст.77 КК України, до підсудного ОСОБА_2 суд вважає за необхідне застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами, оскільки внаслідок вчинення злочину потерпіла ОСОБА_3 отримала тяжке тілесне ушкодження.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів, необхідно вирішити відповідно до статті 81 КПК України.

Відповідно до ст.93-1 КПК України суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 кошти витрачені закладом охорони здоровя за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3, хоча прокурор і не заявив цивільного позову в інтересах держави.(а.с.140).

Судові витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2, оскільки він визнаний винним в інкримінованому злочині та не заперечує проти їх погашення.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст..323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки, з позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 2(два) роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 2(два) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично зявлятися для реєстрації в ці органи.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати за стаціонарне лікування в Броварській ЦРЛ потерпілої ОСОБА_3 4662 грн.33 коп.(чотири тисячі шістсот шістдесят дві гривні 33 копійки), які перерахувати на р/р 35419002000187 УДКСУ Київської області МФО 821018, код 01994497.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати за проведення експертизи 1215 грн. 65 коп.(одна тисяча двісті пятнадцять гривень 65 копійок), які перерахувати в НДЕКЦ МВС України Код ЗКПО №25574713, р/р №31250272210700 Банк одержувача: УДК у Київській області МФО 821018 з поміткою: (за проведення експертизи №55А від 03.02.2012р.)

Речові докази автомобілі ВАЗ-2102, н.з. АІ 1525 ВН та ИЖ-412, н.з. 47004 КК, які належать потерпілим та знаходяться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області після вступу вироку в законну силу підлягають поверненню власникам для подальшого їх ремонту та використання за призначенням, а автомобіль «Фольцваген-Пассат», н.з. СВ 9388 АО, що належить ОСОБА_2 вважати повернутим власнику, дозволити його використовувати за призначенням.(а.с.37-39).

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у звязку із тим, що вони ніким не оспорювалися не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений учасниками судового розгляду шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення..

Суддя /підпис/ ОСОБА_8