Ухвала суду № 26955570, 25.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Пасічник С.С.

УХВАЛА

іменем України

"25" вересня 2012 р. Справа № 2а/1770/4785/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Тарасюк Р.В., представника за довіреністю;

від відповідача: Краська Г.Г., представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" лютого 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011р. №0001552342, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 103333 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,00 грн., з огляду на безпідставний висновок, зроблений в акті від 27.04.2011р., складеному за результатами позапланової виїзної документальної перевірки, про безтоварність господарської операції з ПП "Мінераліз".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2012р. позов задоволено та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне форми "В4" №0001552342 від 13.05.2011 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати й прийняти нову, якою в позові відмовити, вважаючи, що суд першої інстанції, приймаючи постанову, припустився порушень норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судому засіданні підтримав позицію, наведену в апеляційній скарзі, просить постанову суду першої інстанції скасувати й прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу №358 від 13.09.2012р. та його представник в судовому засіданні проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечили, вважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" є суб'єктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м.Рівне, зареєстроване платником податку на додану вартість й відповідно до довідки Головного управління статистики у Рівненській області серії "АА" №143261 від 21.07.2009 року здійснює, серед іншого, оптову торгівлю хімічними продуктами, виробництво добрив та азотних сполук.

За результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП "Мінераліз" (код 37105205), ТОВ "Континент Нафто Трейд" (код 33681103), ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (код 5424874) за січень 2011 року ревізором ДПІ у м.Рівне складено акт від 27.04.2011р. №494/23-100/30946915, відповідно до якого ТОВ «УкрТехноФос» в січні 2011 року мало взаємовідносини по господарським операціям, зокрема, з ПП «Мінераліз» на суму 620000 грн., в т.ч. ПДВ на суму 103333 грн., яка включена позивачем до складу податкового кредиту січня 2011 року.

Згідно висновків, наведених в акті, ТОВ "УкрТехноФос" при формуванні податкового кредиту порушило п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ним завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за січень 2011р. в сумі 103333грн.

Такий висновок податкового органу грунтується на тому, що у контрагента ТОВ "УкрТехноФос" - ПП "Мінераліз" відсутні основні засоби, що свідчить про відсутність необхідних матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності, й його господарські операції з основними постачальниками та основними покупцями, в т.ч. ТОВ «УкрТехноФос», не підтверджені первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків і є нікчемними по ланцюгу до «транзитерів», а отже, як вважає податковий орган, ТОВ "УкрТехноФос" завищило залишок від'ємного значення з податку на додану вартість по господарській операції з ПП «Мінераліз» по поставці міндобрив, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за січень 2011 року в розмірі 103333 грн..

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011р. за № №0001552342, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 103333 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,00 грн.

Однак, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, підставно не погодився з такими висновками податкового органу з огляду на таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Проаналізувавши наведені норми Податкового кодексу України, слід констатувати, що податкова накладна є основним документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем ПДВ у ціні товару, (робіт, послуг) та надає право на формування податкового кредиту платника податків.

Також необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Як вбачається з податкових накладних №35 від 21.01.2011р. на суму 770 000 грн., №36 від 21.01.2011р. на суму 400 000 грн., довіреності від 21.01.2011р. №8, виданої ТОВ «УкрТехноФос" (зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей ТОВ «УкрТехноФос"), продавець - ПП «Мінераліз» на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2011р. №18.2 відпустив ТОВ «УкрТехноФос товарно-матеріальні цінності: селітру аміачну (в мішках) 126,984 т на загальну суму 400 000 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67грн.; нітроамофоску (в біг-бегах) 182,030 т на загальну суму 770 000 грн., у т.ч. ПДВ 128333,33грн., за які останнє провело оплату в повному обсязі (банківська виписка від 21.01.2011р.).

Перевезення міндобрив здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ «УкрТехноФос», що підтверджується наявним в матеріалах справи шляховим листом.

При цьому, судом першої інстанції була врахована та обставина при опитуванні свідка ОСОБА_1, що оскільки ПП «Мінераліз» орендує у позивача складське приміщення в с.Городок, яке знаходиться за 200-300 метрів від складського приміщення ТзОВ «УкрТехноФос», то придбані мікродобрива позивач транспортним засобом КАМАЗ НОМЕР_1 перемістив з орендованого складу ПП «Мінераліз» у власне складське приміщення без оформлення товаро-транспортних накладних.

Також суд першої інстанції обгрунтовано зважив й на те, що бухгалтерський облік на підприємстві позивача здійснюється на електронних носіях, а згідно наявного у справі протоколу обшуку оперуповноваженого в ОВС УБОЗ УМВС України в Рівненській області майора міліції Кірянова С.І. від 16 березня 2011 року під час обшуку ТОВ «УкрТехноФос» виявлено та вилучено усі його системні блоки, що позбавило останнього представити докази в підтвердження факту оприбуткуванням придбаного у ПП «Мінераліз» товару.

Придбані мікродобрива були використанні ТзОВ «УкрТехноФос» для виробництва мінеральних добрив (виробництва тукосуміші), тобто в межах основної господарської діяльності, що в сукупності стверджується довідкою Головного управління статистики у Рівненській області серії "АА" №143261 від 21.07.2009р. (відповідно до якої позивач здійснює, серед іншого, оптову торгівлю хімічними продуктами, виробництво добрив та азотних сполук), технічними умовами тукосуміші «УкрТехноФос», затвердженими генеральним директором товариства та погодженими з Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я України на підставі висновку від 17.05.2007р. (згідно яких для виробництва тукосуміші допускається використання сировинних компонентів, зокрема таких, які позивач придбав у ПП «Мінераліз»), наявність у власності товариства комплексу будівель та споруд цеху по виробництву тукосумішей з дільницею по фасуванню міндобрив, складські будівлі, що підтверджується копіями свідоцтв про право власності.

Крім того, за обставин даної справи судом було правильно застосовано норми п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 та п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Проте, всупереч наведених норм, позапланова перевірка ДПІ у м.Рівне була проведена без дослідження первинних бухгалтерських документів, які використовувались ТОВ «УкрТехноФос» для складання бухгалтерського та податкового обліку та ДПІ у м. Рівне не зверталося з письмовим запитом до правоохоронних органів про надання первинних бухгалтерських документів для перевірки, хоча товариство листом від 14.04.2011р. №297 на запит ДПІ у м.Рівне повідомило останню, що у зв'язку з численними вилученнями правоохоронними та податковими органами в ході проведення слідчих дій оргтехніки (практично усі системні блоки підприємства), копій та оригіналів первинних фінансових (бухгалтерських) документів за різні податкові періоди, в тому числі й за період, що перевіряється, не має можливості надати документи та вживає заходи щодо їх повернення, тому просило призупинити проведення перевірки до повернення правоохоронним органом -УБОЗ в Рівненській області первинних бухгалтерських та інших документів за січень місяць 2011 року.

Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про реальність господарських операцій, здійснених між позивачем у справі та ПП "Мінераліз" в січні 2011р., та обгрунтованість позовних вимог, а отже, оскаржену постанову, з врахуванням приписів ст.200 КАС України, слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення.

Керуючись ст.ст. 195,198, 200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" лютого 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Повний текст Ухвали виготовлений "28" вересня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" вул.Соборна,370/В,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023