Ухвала суду № 26948680, 29.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" серпня 2012 р. Справа № 2а/1770/2253/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос", Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" листопада 2011 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0005072342/0 від 29.12.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос» (далі-Товариство) за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в частині основного платежу 4 979 941,00 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій 3 352 026,4 грн., а всього в сумі 8 331 967,4 грн. В решті позову відмовлено.

Апелянт - Товариство, просить скасувати вказану постанову у частині незадоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м.Рівне (далі-ДПІ) від 29.12.2010 року №0005072342/0 та рішення про застосування штрафних санкцій від 29.12.2010 р. №0001102240/0.

Апелянт - ДПІ в м.Рівне, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову у частині задоволення вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" зареєстровано як юридичну особу 05.06.2000 року (а.с.108,109 т.1), воно є платником податку на додану вартість (а.с.110 т.1), видами його діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами, виробництво добрив та азотних сполук, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (а.с.107 т.1).

В період з 22.11.2010 року по 10.12.2010 року ДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки ДПІ у м. Рівне складено акт від 23.12.2010 року № 2119/23-100/30946915 (а.с.9-43 т.1). На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005072342/0 від 29.12.2010 року, яким Товариству за порушення п.4.1 ст.4, абз.1 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, абз."а", абз."б" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 8 435 089,40 грн., в тому числі за основним платежем - 5 073 689 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 3 361 400,40 грн. (а.с.75 т.1), рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001102240/0 від 29.12.2010р., яким до Товариства за порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 968 030,15 грн. (а.с.76 т.1).

За висновками, зазначеними у акті перевірки - Товариство порушило п.4.1 ст.4, абз.1 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, абз."а", абз."б" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на суму 5 073 689 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року - 3 171 870 грн., 3 квартал 2010 року - 1 901 819 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2010 року у розмірі 12 651 266 грн.; ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме порушення термінів надходження валютної виручки по контрактах з фірмою "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) № Е-Р-01-07/2009 від 16.07.2009 року в сумі 374 750,88 євро (3 813 359,66 грн.) та № Е-Р-01-08/2009 від 06.08.2009 року в сумі 44 020,00 євро (462 499,34 грн.).

Суд встановив, і це не заперечується сторонами, що ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (Республіка Беларусь) відповідно до укладеного контракту № 04-Н/41-2008, додаткових угод до нього від 09.01.2008 року № 1, від 28.03.2008 року № 2, від 26.05.2008 року № 3, від 18.06.2008 року № 4, від 30.06.2008 року № 5, від 31.07.2008 року № 6 і від 17.09.2008 року № 7 відвантажено ТОВ "УкрТехноФос" гранульований рожевий хлористий калій на загальну суму 13 322 745,20 євро (а.с.139-145, 146-154 т.1). Пунктом 18 контракту № 04-Н/41-2008 визначено, що вирішення спорів відбувається в Міжнародному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Республіки Беларусь згідно з його регламентом.

Поставка товару підтверджується дослідженими судом вантажними митними деклараціями (а.с.209-222 т.1). Оплата за поставлений товар проведена частково у розмірі 8 501 315,25 євро. Частину товару в кількості 4 096,0 метричних тон на суму 2121728 євро було повернуто по акту приймання-передачі від 22.04.2009 року на ЗАТ "Беларуська калійна компанія". 08.06.2009 року ЗАТ "Беларуська калійна компанія" і Товариство підписали акт заліку взаємних вимог на суму 373 760 євро. Розрахунки з контрагентом ЗАТ "Белоруська калійна компанія" стверджуються карткою рахунку 632 за 2 півріччя 2008 року (а.с.232-250 т.1), за 2009 рік (а.с.1-3 т.2), за 2010 рік (а.с.4 т.2). Наявну кредиторську заборгованість перед ЗАТ "Белоруська калійна компанія" в загальній сумі 2325941,98 євро позивач підтверджує бухгалтерською довідкою-розрахунком, зазначивши гривневий еквівалент заборгованості в розмірі 16500582,87 грн. (а.с.223 т.1)

За рішенням Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року (м. Мінськ) по справі № 829/34-09 за позовом ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (Республіка Беларусь) до Товариства стягнуто на користь ЗАТ "Беларуська калійна компанія" основного боргу у розмірі 2 325 941,95 євро. В ході судового засідання представником Товариства визнано заборгованість в сумі 2 325 941,95 євро на користь ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (а.с.172-188 т.1).

Згідно акту перевірки станом на 30.06.2010 року та 30.09.2010 року за бухгалтерським обліком Товариства по рахунку 632 "розрахунки з іноземними постачальниками" рахується кредиторська заборгованість перед ЗАТ "Беларуська калійна компанія" у розмірі 2 325 941,95 євро. Станом на 30.06.2010 року згідно бухгалтерського обліку підприємства сума заборгованості в гривневому еквіваленті становить 22 827 827,02 грн.

Окрім вказаного, судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.07.2010 року в справі № 2к-1/10 за клопотанням ЗАТ "Білоруська калійна компанія" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті, відповідно до ч.6 ст.395 ЦПК України, надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року про стягнення з боржника Товариства на користь ЗАТ "Білоруська калійна компанія" боргу в сумі 31 031 112,89 грн. (а.с.189 т.1). Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 16.11.2010 року ухвала Рівненського міського суду від 23.07.2010 року залишена без зміни (а.с.190-191 т.1).

При розгляді справи з'ясовано, що Товариство збільшило валові доходи на суму 16500583 грн. в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, включивши її в додаток К4 декларації "Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості" (а.с.225-231 т.1). Відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року в справі № 8/32 залишено без змін ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.04.2011 року в справі № 8/32, якою, зокрема, визнано вимоги ЗАТ "Белоруська калійна компанія" в сумі 2357838,55 Євро та 4842 російських рублів, що еквівалентно 23927761,39 грн., черговість задоволення вимог - четверта (а.с.5-14 т.2).

Судом, також, встановлено і сторонами визнається, що 19.06.2008 року укладений контракт купівлі-продажу № 1589/8-СБ між ТОВ "Казфосфат" (Республіка Казахстан) та ТОВ "УкрТехноФос", предметом якого була поставка ТОВ "Казфосфат" добрив "амофос" для ТОВ "УкрТехноФос". В пункті 5.1 контракту визначено, що оплата здійснюється на умові 100% передоплати суми за замовлений товар, прямим банківським переказом грошових одиниць на поточний рахунок ТОВ "Казфосфат", на протязі 10 банківських днів з дати виставлення рахунку на передоплату. Оплата здійснюється в доларах США. Термін дії контракту до 31.01.2009 року, в частині взаєморозрахунків до повного врегулювання їх сторонами (а.с.155-158 т.1).

До даного контракту укладені додаткові угоди (а.с.159-164 т.1): № 1 від 28.07.2008 року, якою сторони доповнили пункт 5.1 "Умови оплати", а саме: по бажанню продавця можлива оплата за відвантажений товар на протязі 10 банківських днів з відвантаження товару з станції відправлення продавця. Датою відвантаження рахується дата штемпеля станції відправки на залізничній накладній. В випадку неоплати за партію товару в терміни, зазначені в пункті 5.1, ТОВ "УкрТехноФос" зобов'язується провести за свій рахунок повернення ТОВ "Казфосфат" неоплаченої партії товару на станцію Чайкурук не пізніше 100 днів з дати відвантаження товару, в разі порушення терміну ТОВ "УкрТехноФос" сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 3% від вартості неоплаченої частини товарів; № 2 від 28.07.2008 року, якою сторони доповнили пункти 5.1 "Умови оплати", а саме: по бажанню продавця можлива оплата за відвантажений товар на протязі 10 банківських днів з моменту відвантаження товару з станції відправлення продавця. Датою відвантаження рахується дата штемпеля станції відправки на залізничній накладній. У випадку неоплати за партію товару в терміни, визначені в пункті 5.1, ТОВ "УкрТехноФос" зобов'язується провести за свій рахунок повернення ТОВ "Казфосфат" неоплаченої партії товару на станцію Чайкурук не пізніше 100 днів з дати відвантаження товару, в разі порушення терміну ТОВ "УкрТехноФос" сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 3% від вартості неоплаченої частини товарів; №3 від 05.02.2009 року, якою сторони доповнили пункт 12 "Термін дії контракту" до 31.12.2009 року. В пункті 5.1 "Оплата за поставлений товар в вересні 2008 року виконується не пізніше 31.07.2009 року. Повернення товару виконується по першій письмовій вимозі ТОВ "Казфосфат", але не пізніше 31.07.2009 року.

26.11.2009 року укладена додаткова угода б/н (а.с.165 т.1) між ТОВ "Казфосфат" та ТОВ "УкрТехноФос", згідно якої сторони прийняли до уваги заборгованість ТОВ "УкрТехноФос" в сумі 1 272 000 доларів США та домовились, що ТОВ "УкрТехноФос" зобов'язується погасити дану заборгованість в 2010 році у відповідні терміни. За цією угодою сплачено фактично 81 350,82 доларів США.

В ході розгляду справи встановлено, що рішенням Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Республіки Казахстан від 20.12.2010 року в справі № 2.4-10/158 задоволено позовні вимоги ТОВ "Казфосфат" до ТОВ "УкрТехноФос" повністю, стягнуто з ТОВ "УкрТехноФос" на користь ТОВ "Казфосфат" суму основного боргу 1190687,00 доларів США та витрати по арбітражному провадженню (а.с.15-23 т.2). Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.10.2010 року в справі № 8/32 порушено провадження в справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос", введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "УкрТехноФос" (а.с.192 т.1). Оголошення про порушення справи № 8/32 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос" опубліковано в газеті "Голос України" № 201(4951) від 27.10.2010 року та № 205(4955) від 02.11.2010 року. ТОВ "Казфосфат" 15.02.2011 року звернулося до господарського суду Рівненської області з заявою від 04.02.2011 року про грошові вимоги до Товариства в сумі 1 190 687доларів США.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26.09.2011 року в справі № 2к-4/11 у задоволенні клопотання ТОВ "Казфосфат" про надання дозволу на примусове виконання рішення МАС при ТПП Республіки Казахстан у справі № 2.4-10/158 від 20.12.2010 року про стягнення з ТОВ "УкрТехноФос" 1190687 доларів США відмовлено (а.с.24-26 т.2).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій по податку на прибуток до акту перевірки від 23.12.2010 року № 2119/23-100/30946915, податковим органом у зв'язку з виявленими перевіркою порушеннями: за заниження валових доходів за 1 квартал 2010 року на суму 321 000 грн. (виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості на підставі протесту векселя) - податкове зобов'язання не нараховане, штрафні санкції не застосовано, віднесено на зменшення збитків (в спірному податковому повідомленні-рішенні не враховано); за заниження валових доходів за 2 квартал 2010 року на суму 22 827 827 грн. (рішення Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року по справі № 829/34-09) - нараховано податкове зобов'язання за основним платежем 3 171 870 грн., застосовано штрафну санкцію 634 374 грн. (пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181), застосовано додаткову штрафну санкцію 1 585 935 грн. (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181); за заниження валових доходів за 3 квартал 2010 року на суму 9 422 202 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "Казфосфат") - нараховано податкове зобов'язання за основним платежем 1 808 071 грн., застосовано штрафну санкцію 180 807 грн. (пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181), застосовано додаткову штрафну санкцію 904 035 грн. (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181); за заниження доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за 3 квартал 2010 року на суму 374 992,00 грн. - нараховано податкове зобов'язання за основним платежем 93 748,00 грн., застосовано штрафну санкцію 9374,00 грн. (пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181), застосовано додаткову штрафну санкцію 46 874,00 грн. (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181) (а.с.30 т.2).

Щодо проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року встановлено порушення вимог валютного законодавства по контрактах № Е-Р-01-07/2009 від 16.07.2009 року та № Е-Р-01-08/2009 від 06.08.2009 року з фірмою "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина). Згідно контракту № Е-Р-01-07/2009 від 16.07.2009 року позивачем відвантажено на експорт нерезиденту фірмі "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) 4 636 тон насіння ріпаку продовольчого згідно вантажних митних декларацій за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року на загальну суму 1 195 695,74 євро (13 270 540,19 грн.). Покупцем здійснено оплату поставленого товару на валютний рахунок Товариства на загальну суму 1 195 695,73 євро. (13 320 832,77 грн.), в тому числі валютна виручка в сумі 374 750,88 євро (3 813 359,66 грн.) на валютний рахунок позивача надійшла з порушенням 180-денного законодавчо встановленого терміну розрахунків, чим порушено вимоги статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Суд з'ясував, що Товариство звернулося в Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України з позовом від 24.04.2010 року № 319 до фірми "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) про стягнення заборгованості в сумі 361 345,76 євро, по справі сплачено реєстраційний збір в сумі 4794,18 грн. згідно платіжного доручення № 649 від 23.03.2010 року, справу прийнято до провадження судом за № 75г/2010 від 25.02.2010 року (а.с.112 т.2). Постановою про припинення арбітражного спору Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 02.08.2010 року провадження у справі припинено у зв'язку із погашенням заборгованості по контракту № Е-Р-01/07/2009 від 16.07.2009 року (а.с.101-103 т.1).

За контрактом № Е-Р-01-08/2009 від 06.08.2009 року Товариство відвантажило на експорт нерезиденту фірмі "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) 1900 тон гороху українського походження згідно вантажних митних декларацій за період з 01.08.2009 року по 30.09.2010 року на загальну суму 302 100 євро ( 3 515 763,15 грн.) Покупцем здійснено оплату поставленого товару на валютний рахунок ТОВ "УкрТехноФос" з порушенням 180-денного законодавчо встановленого терміну розрахунків, чим порушено вимоги статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Товариство звернулося в Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України з позовом від 25.02.2010 року за № 928 до фірми "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) про стягнення заборгованості в сумі 44 020,00 євро, по справі сплачено реєстраційний збір в сумі 4 794,18 грн. згідно платіжного доручення № 644 від 23.02.2010 року, справу прийнято до провадження судом за № 76г/2010 від 25.02.2010 року (а.с.113 т.2). Постановою від 02.08.2010 року провадження у вказаній справі припинено у зв'язку із погашенням заборгованості по контракту № Е-Р-01/08/2009 від 06.08.2009 року (а.с.104-106 т.1).

Розрахунки позивача по взаємовідносинах з контрагентом фірмою "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) підтверджуються карткою рахунку 362 за період з 01.09.2009 року по 18.03.2010 року (а.с.145-149 т.2).

За актом перевірки Товариство порушило терміни надходження валютної виручки та нараховано пені в сумі 5188,47 грн. Акт перевірки та розрахунок нарахування пені підписаний уповноваженими особами Товариства без заперечень (а.с.72-79 т.2).

Щодо правомірності визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" , то суд врахував приписи пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за якими платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством. Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні. Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

У разі, коли у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Положеннями зазначеної статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості. З їх змісту вбачається, що в цьому випадку йдеться не про будь-яку прострочену заборгованість, а тільки про визнану в порядку досудового врегулювання спору або судом, чи за виконавчим написом нотаріуса.

Суд вірно зазначив, що Законом передбачено (абз. "б" вказаної норми) збільшення валових доходів на 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом. По взаємовідносинах з контрагентом ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (Республіка Беларусь) судовим рішенням, з яким пов'язується обов'язок позивача збільшити валові доходи, є рішення МАС при БелТПП від 10.03.2010 року, тобто рішення іноземного суду.

Відповідно до ст.2 Конвенції про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень, що укладена у м. Нью-Йорку в 1958 році (Нью-Йоркська Конвенція), термін "арбітражне рішення" включає як рішення, постановлені арбітрами, призначеними в кожній окремій справі, так і рішення, постановлені постійними арбітражними органами, до яких звернулися сторони. Сторонами в таких справах можуть бути і фізичні, і юридичні особи. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22.08.1960 року про ратифікацію Конвенції визначено, що Україна застосовуватиме її положення щодо арбітражних рішень, постановлених на території держав, які не є учасницями Конвенції, лише на умовах взаємності. Вказаною Конвенцією основоположним принципом визначено, що держава, яка її підписала, зобов'язана визнавати іноземні арбітражні рішення обов'язковими та виконувати їх.

Урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав 20.03.1992 року у м. Києві підписано Угоду про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності (Київська Угода). До учасниць даної Угоди належать республіки Білорусь, Вірменія, Таджикістан, Казахстан, Туркменистан, Узбекистан, Киргизька республіка, Російська Федерація та Україна.

Згідно з Київською Угодою, до компетентного суду Договірної Сторони можуть подаватися клопотання про виконання рішень загальних, арбітражних (господарських), третейських судів, а також інших органів, до компетенції яких віднесено вирішення справ, що випливають із договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами.

Відповідно до ст.81 Закону України від 23.06.2005 року № 2709-IV "Про міжнародне приватне право" в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно положень ст.82 Закону № 2709-IV визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Частиною 1 ст.35 Закону України від 24.02.1994 року № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Надаючи правову оцінку представленим доказам, суд зробив вірний висновок, що рішення іноземного суду поширює свою законну силу на територію України (за винятком рішень, що не потребують виконання) виключно у зв'язку з визнанням такого рішення в порядку, встановленому законом, тобто визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. А обов'язок платника податку збільшити валові доходи відповідно до абз."б" пп.12.1.5 п.12.1 ст.15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" виникає у випадку прийняття іноземним судом відповідного рішення з моменту набрання законної сили ухвалою суду про визнання рішення іноземного суду та надання дозволу на його виконання. Рішення суду іноземної держави, яке у встановленому законом порядку не визнане в Україні, не поширює свою законну силу на територію України, а відтак не може створювати будь-яких прав та обов'язків для осіб, яких воно стосується, на території України.

Відтак, суд вірно вважає, що висновок податкового органу про виникнення обов'язку ТОВ "УкрТехноФос" збільшити на 30-й день після 10.03.2010 року валові доходи на суму заборгованості, визнаної рішенням МАС при БелТПП від 10.03.2010 року є помилковим, так як матеріалами справи встановлено, що вказане рішення іноземного суду було визнане в Україні відповідно до ухвали Рівненського міського суду в справі № 2к-1/10 від 23.07.2010 року, яка набрала законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду Рівненської області від 16.11.2010 року, а відтак обов'язок позивача щодо збільшення валових доходів виник на 30-й день після вказаної дати, в 4 кварталі 2010 року, тобто за межами періоду, охопленого перевіркою. Тому, і нарахування для Товариства податкового зобов'язання на підставі абзацу "б" підпункту 12.1.5. п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за основним платежем в сумі 3171870 грн. за 2 квартал 2010 року є неправомірним, що виключає застосування штрафної санкції в сумі 634374 грн. на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181, та додаткової штрафної санкції в сумі 1585935 грн. на підставі пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181.

Щодо правомірністі нарахування ТОВ "УкрТехноФос" податкового зобов'язання на підставі абз. "а" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по взаємовідносинах з ТОВ "Казфосфат" суд правильно вказав, що у відповідності до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підставою для збільшення валового доходу є наявність юридичного факту, як то: визнання покупцем претензії в порядку досудового врегулювання, чи ненадання покупцем відповіді на претензію у строк, встановлений законодавством, що є свідченням визнання заборгованості в порядку досудового врегулювання спору.

Суд з'ясував, що висновок податкового органу грунтується на укладеній між Товариством та ТОВ "Казфосфат" додатковій угоді без номера від 26.11.2009 року, якою сторони затвердили графік погашення заборгованості ТОВ "УкрТехноФос" в розмірі 1272 000 доларів США до 01.07.2010 року. Товариство не визнавало заборгованості перед ТОВ "Казфосфат" в порядку досудового врегулювання спору, визначеному приписами Господарського процесуального кодексу України, будь-які відомості про направлення ТОВ "Казфосфат" претензії на адресу ТОВ "УкрТехноФос" та результати її розгляду в акті перевірки відсутні, позивачем такі обставини заперечуються. Наявність додаткової угоди до договору поставки щодо встановлення сторонами строків погашення заборгованості не свідчить про досудове врегулювання спору в розумінні закону. Більш того, судом встановлено, що в подальшому ТОВ "Казфосфат" звернулося з заявою про стягнення такої заборгованості в судовому порядку.

І суд зробив правильний висновок про відсутність обов'язку Товариства збільшувати валові доходи в 3 кварталі 2010 року в порядку, встановленому абз. "а" п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позаяк не настали визначені законом підстави для такого збільшення.

Щодо нарахувань Товариству додаткової штрафної санкції на суму 46874 грн. за 3 квартал 2010 року на підставі пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181, то суд дійшов правильного висновку, що додаткова штрафна (фінансова) санкція за заниження доходів від продажу товарів в 3 кварталі 2010 року на суму 374992 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання на 93748 грн. (що визнається позивачем), застосована з підстав пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 неправомірно, так як розмір заниження податкового зобов'язання не перевищує в три і більше разів установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, розрахований відповідно до приписів ст.ст.6, 22 Закону № 889-IV та ст..212 КК України.

З приводу застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій на суму 968030,15 грн. за порушення статті 1 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", то суд вірно не прийняв до уваги покликання Товариства на звернення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України із позовом від 24.02.2010 року за № 319 до фірми "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) про стягнення заборгованості в сумі 361345,76 євро, а також на звернення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України із позовом від 25.02.2010 року за № 928 до фірми "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) про стягнення заборгованості в сумі 44020,00 євро, так як матеріалами справи безспірно встановлено, що провадження у вказаних арбітражних справах було припинено у зв'язку зі сплатою заборгованості, що не може слугувати підставою для не нарахування пені за порушення строків розрахунків у іноземній валюті.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Частиною другою цієї ж статті визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Тобто, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором. Врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу. При цьому, прийняття судом за результатами розгляду спору між резидентом та нерезидентом іншого судового рішення, ніж про задоволення позовних вимог, зокрема про припинення (закриття) провадження у справі, не є підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, навіть якщо таке судове рішення було постановлене внаслідок добровільної сплати боргу нерезидентом. Наведене випливає з приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка передбачає поновлення строків повернення валютної виручки чи поставки імпортного товару з відповідним нарахуванням пені в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі.

Посилання позивача в частині неправомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій у період дії мораторію на застосування вимог кредиторів відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставним, оскільки спростовується дослідженими доказами по справі.

Так, господарським судом Рівненської області мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 01.10.2010 року. Порушення валютного законодавства було встановлено податковим органом під час перевірки, результати якої оформлено актом від 23.12.2010 року, а визначено платнику суму штрафної (фінансової) санкції до сплати рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2010 року, - тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Суд підставно не прийняв доводи позивача про те, що застосовані податковим органом штрафні (фінансові) санкції є по суті вимогою конкурсного кредитора, оскільки порушення допущене позивачем до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. На нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства встановлені Законом України № 2343-ХII обмеження не поширюються, оскільки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і грошові зобов'язання за порушення, які виникли до, а були виявлені після провадження у справі про банкрутство. Визначення Товариству грошового зобов'язання мало місце після введення мораторію, тому застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства слід визнати правомірним, позаяк це поточні зобов'язання позивача, які виникли після введення мораторію.

Судом досліджено представлені докази, надано їм відповідну правову оцінку, встановлено дійсні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про часткове задоволення позову у частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0005072342/0 від 29.12.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання Товариству за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в частині основного платежу 4 979 941,00 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій 3 352 026,4 грн., а всього в сумі 8 331 967,4 грн. У решті вимоги є безпідставними.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" та Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" листопада 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" вул.Соборна,370/В,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023