Ухвала суду № 26947856, 10.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-11995/09/2170

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2009 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона (правонаступник - Управління Пенсійного фонду України в м.Херсона) до Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс" про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

29.07.2009 року Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Херсона (правонаступник - Управління Пенсійного фонду України в м.Херсона) звернулося до суду із позовом до Міського КП «Херсонелектротранс», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за липень 2009 року на суму 12 632,05 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2009 року позов Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона - задоволено. Стягнуто з Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс»на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона заборгованість по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2009 року в розмірі 12632,05 грн. на р/р 256063071212 в ХОУ ВАТ «Державний Ощадбанк України», код ОКПО 21294862, МФО 352457.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду 1-ї інстанції, представник МКП «Херсонелектротранс»подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права та просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року та постановити нове рішення, яким відмовити УПФУ у задоволенні позовних вимог.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - міське комунальне підприємство «Херсонелектротранс»- є юридичною особою і, у відповідності до ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-XII, право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці при наявності пільгового стажу.

Так, по справі встановлено, що на підприємстві відповідача працювали робітники, які вийшли на пенсію на пільгових умовах, т.б. відповідно до пункту "б-з" ст.13 вищевказаного Закону. Однак, суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій цим працівникам за липень 2009 року, як складала 12632,05 грн., відповідачем до Управління ПФУ в Дніпровському районі м.Херсона добровільно не сплачено, у зв'язку із чим, з'явилася заборгованість.

Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій були своєчасно направлені МКП «Херсонелектротранс», але, в порушення вимог Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», відповідач до 25 числа не вніс до пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах і доказів погашення вказаної заборгованості до суду не надав.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на посилання на п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та п.п.6,8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Колегія суддів апеляційного суду цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1,2 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. №400/97-ВР, платниками такого збору є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б", "з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

Абзацом 3 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п.1 ст.2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився і у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати

страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне

страхування до пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених па пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників, зазначених у пп.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції -100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень зазначеного Закону, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п.6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8. вищезазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відшкодуванню у розмірі 100 відсотків, відповідно до Закону №400/97-ВР, підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону № 1788-XII.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень 2009 року в сумі 12632,05 грн., призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є обґрунтованою та дійсно підлягає задоволенню, що і було правильно встановлено судом 1-ї інстанції.

Окрім того , слід зазначити, що відповідно до приписів ст.43 Закону №1058-ІV для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера-заробітна плата за період, передбачений абз.1 ч.1 ст.40 цього Закону, згідно з якою, заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Таким чином, обчислення пенсії та її перерахунок проводиться за зверненням пенсіонера, який за власним вибором подає до органу Пенсійного фонду довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від місця роботи, а тому, відповідно, посилання відповідача на те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають стаж, що дає їм право на пенсію на пільгових умовах на декількох підприємствах, відшкодовуються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи є необгрунтованими та безпідставними.

До того ж, слід зазначити, що у відповідності до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, на підставі ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову -без змін.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс»- залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2009 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко