Ухвала суду № 26947592, 25.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/8145/11

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого -Алєксєєва В.О.

суддів -Бітова А.І.,

-Ступакової І.Г.

при секретарі -Кауновій Ю.С.

з участю: представника приватного підприємства "Імекс-Логістик" -Лазарчука Михайла Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Імекс-Логістик" до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року ПП "Імекс-Логістик" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 жовтня 2011 року:

- №0002192301 на суму 4 980 325 грн. за порушення п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- №0002202301 на суму 3 602 930 грн. за порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року позовні вимоги задоволені повністю.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 07 жовтня 2011 року №0002192301 та №0002202301.

В апеляційній скарзі ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що посадовими особами ДПА в Одеській області та ДПІ у Овідіопольському районі Одеської була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №1970/23-3/36249568 від 26 вересня 2011 року, яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.7.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі цього акту перевірки відповідачем 07 жовтня 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002192301 щодо нарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 3 984 260 грн., штрафних санкцій 996 065 грн. та №0002202301 щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 2 882 344 грн., штрафних санкцій 720 586 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання угод нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені у відповідності до приписів діючого законодавства, у зв'язку з чим факт віднесення їх до валового доходу, валових витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань є підтвердженим.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1). До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (пп.5.2.1 п.5.2). Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9. п.5.3).

З матеріалів справи вбачається, що факт виконання договорів, які були укладені з ПП "Імекс-Логістик", підтверджені первинними документами, які відповідають вимогам законодавства щодо їх належного оформлення, а саме:

- договір купівлі-продажу №12/01 від 12 серпня 2010 року, згідно якого ПП "Імекс-Логістик" передає товари народного споживання ТОВ "Новий Геліодор" підтверджений накладними, розрахунками, податковими накладними (1 том а.с. 64-88);

- договір купівлі-продажу №003/011010 від 01 жовтня 2010 року, згідно якого ПП "Імекс-Логістик" передає товари народного споживання ТОВ "Інтер-Поінт" підтверджений накладними та податковими накладними (1 том а.с. 91-104);

- договір купівлі-продажу №ІЛ-2010409 від 02 квітня 2009 року, згідно якого ПП "Імекс-Логістик" передає товари народного споживання ТОВ "Пальміра-Юнітрейд" підтверджений накладними та податковими накладними (1 том а.с. 108, 110-145);

- договір купівлі-продажу №0109/2 від 01 вересня 2010 року, згідно якого ПП "Імекс-Логістик" передає товари народного споживання ТОВ "Промінь АС" підтверджений накладними та податковими накладними (1 том а.с. 146-153).

- договір купівлі-продажу №1810/1 від 04 жовтня 2010 року, згідно якого ПП "Імекс-Логістик" передає товари народного споживання ПП "Хімтяжбуд" підтверджений накладними та податковими накладними (1 том а.с.154-156);

- договір купівлі-продажу №006/011010 від 01 жовтня 2010 року, згідно якого ТОВ "Імекс-Логістик" передає товари народного споживання ТОВ "Аізіон" підтверджений накладними та податковими накладними (1 том а.с.157-159);

- договір купівлі-продажу №1110 від 01 жовтня 2010 року, згідно якого ТОВ "Імекс-Логістик" передає товари народного споживання ТОВ "Мед Аккорд" підтверджений накладними та податковими накладними (1 том а.с.161-163).

- договір купівлі-продажу №0209 від 02 вересня 2010 року, згідно якого ТОВ "Імекс-Логістик" передає товари народного споживання ТОВ "ІнТехно 77" підтверджений накладними та податковими накладними (1 том а.с.164-170);

- договір купівлі-продажу №0109 від 01 вересня 2010 року, згідно якого ТОВ "Імекс-Логістик" передає товари народного споживання ТОВ "Азенгард" підтверджений накладними та податковими накладними (1 том а.с.171-185).

Отже, надані ПП "Імекс-Логістик" первинні документи спростовують доводи апелянта про відсутність доказів щодо доцільності використання відповідних сум та підтверджує факт віднесення їх до валового доходу, валових витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0002192301 від 07 жовтня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія не погоджується з твердженням апелянта стосовно незаконного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачених позивачем при розмитнені товарів народного споживання, отриманих від постачальника "Wilbridge Management AG", оскільки не надано доказів використання отриманих товарів у власній господарській діяльності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель(п.п.7.2.7 п.7.2)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (п.п.7.4.4 п.7.4).

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів), підтвердженим належним чином оформленими документами.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інвойсів та ВМД позивачем у період з 2010 року по 2011 рік були отримані від "Wilbridge Management AG" товари народного споживання (2 том а.с.28-257, 3 том 1-251, 4 том а.с.1-94), з відміткою Південної митниці про сплату ввізних податків та мита, в тому с ПДВ, які фіксують фактичне здійснення господарської операції купівлі-продажу товарів народного споживання позивачем з вказаними контрагентами, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0002202301 від 07 жовтня 2011 року є протиправним, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Також, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів, відповідно, апелянтом протиправно зазначено в акті перевірки про нікчемність угод, які були укладені ПП "Імекс-Логістик" з контрагентами.

Отже, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2012 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: