Ухвала суду № 26947230, 02.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-954/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного від 8 травня 2012р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвіялатінвест" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012р. ТОВ "Ольвіялатінвест" звернулася в суд із позовом до Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 січня 2012р. №0000082301.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Ольвіялатінвест" звернулося до Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082301 від 27 січня 2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 386 900,00грн., у тому числі 309 520грн. - основного платежу та 77 380грн. - штрафних (фінансових) санкцій, в зв'язку з заниженням підприємством ПДВ за жовтень 2010р. на 309520грн. Висновки ДПІ позивач вважає необґрунтованими, а тому посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 травня 2012р. позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення (форма "Р") ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області від 27 січня 2012р. №0000082301, стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ "Ольвіялатінвест" 2146грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкового повідомлення-рішення щодо зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника по акту від 24 лютого 2011р. №102/23-35520957 прийнято не було, а рядок 26 податкової декларації з ПДВ за вересень 2010р. в сумі 309520грн. є чинним і вказана сума переноситься до рядка 23.2 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010р. в повному обсязі. При цьому, сам по собі акт перевірки від 24 лютого 2011р. №102/23-35520957 не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а отже у суб'єкта господарювання не було підстав щодо внесення змін до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010р.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що в період з 29 грудня 2010р. до 10 лютого 2011р. ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Ольвіялатінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2009р. до 30 вересня 2010р., валютного та іншого законодавства за вказаний період. Результати перевірки оформлені актом від 24 лютого 2011 р. № 102/23-35520957, у якому зазначено про певні порушення: занижено суму податку на додану вартість у розмірі 131349,0 грн.; зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 4184701,0 грн.; занижено бюджетне відшкодування на суму 4665697,0 грн.

Тобто, виходячи з висновків ДПІ ТОВ "Ольвіялатінвест" включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними не звітного податкового періоду у сумі 5105441,0 грн.

Прийняті податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2011р. №0000062301/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 131349грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 32837,25грн. (форма «Р»), №0000072301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4665697грн. (форма «В1»).

З 15 грудня 2011р. по 6січня 2012р. посадовими особами ДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Ольвіялатінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2010р. по 31 жовтня 2011р. валютного та іншого законодавства за вказаний період. За наслідками перевірки складено акт №9/23-35520957 від 13.01.2011р., в якому зазначено про порушення підприємством п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого суб'єктом господарювання занижено суму податку на додану вартість на суму 309 520грн. Відповідно до акту перевірки підставою для визначення податкового зобов'язання є те, що ТОВ "Ольвіялатінвест" не врахувало результати попередньої перевірки при заповненні Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010р., що призвело до заниження суми податку на додану вартість який підлягає сплаті в сумі 309520грн.

На підставі перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000082301 від 27 січня 2012р.(форма «Р») про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 386900грн., у тому числі 309520грн. - основного платежу та 77380грн. - штрафних (фінансових) санкцій, в зв'язку з заниженням підприємством суми ПДВ за жовтень 2010р. на 309520грн. Підставою для визначення (нарахування) податкових зобов'язань є невиконання приписів акта перевірки від 24 лютого 2011р. №102/23-35520957, яким встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 5 105 441грн., у тому числі: за вересень 2009рр. - 133247грн., за листопад 2009р.- 123 207грн., за грудень 2009р.- 600 259грн., за лютий 2010р. у сумі 2 777 086грн, за березень 2010р. - 215 475грн., за квітень 2010р. - 796867грн., за травень 2010р. - 452 803грн., за червень 2010р.- 796 867грн., за травень 2010р.- 452 803грн., за червень 2010р.- 6 497грн. по податковим накладним не звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, в податковій декларації за жовтень 2010р. рядок 23.2 заповнено та вказана сума податку 309520грн. Дана сума є залишком від'ємного значення попередніх податкових періодів, в тому числі: 28154грн. - залишок від'ємного значення червня 2010р.; 279834грн. - залишок від'ємного значення липня 2010р.; 1532грн. - залишок від'ємного значення серпня 2010р.

Залишок від'ємного значення червня 2010р. складається із двох податкових накладних. Залишок від'ємного значення липня 2010р. складається із 21-ї податкової накладної. Всього на суму 279834грн. Залишок від'ємного значення серпня 2010р. складається із одної податкової накладної, всього на суму 1532грн. При цьому, залишок від'ємного значення в сумі 309520грн. є повністю оплаченим, що підтверджується платіжними дорученнями. Підприємство включало до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, які визначені у податкових накладних минулих податкових періодів, тільки після фактичного отримання податкової накладної, що підтверджується реєстрами отриманих податкових накладних, журналом вхідної кореспонденції та копіями поштових конвертів. Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість є несвоєчасна реалізація позивачем права на податковий кредит по податковим накладним, виданими постачальниками в попередніх податкових періодах.

Вирішуючи питання правомірності дій ДПІ та дотримання податкового законодавства з боку ТОВ "Ольвіялатінвест" суд першої інстанції виходив з наступного.

За правилами п.7.1 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Відповідно до пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Згідно зі ст.2 (пп.2.3.1) ЗУ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм податкового законодавства, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що в даному випадку й підтверджено наданими до суду документами з боку позивача. Окрім цього, позивачем включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними з урахуванням вказаних норм ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетом та державними цільовими фондами», який є спеціальним в спірних правовідносинах.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що акт перевірки не є підставою для позивача щодо внесення змін до податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2010р., а відтак податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2012р. №0000082301 є неправомірним.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного від 8 травня 2012р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко