Ухвала суду № 26946891, 12.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 р.

Справа № 2-а-13686/09/1570

Категорія:8.2.6

Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання –Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Біляївському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року по справі за позовом Державного підприємства «ЕКСПЕРЕМИНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Біляївському районі Одеської області подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року адміністративний в повному обсязі задоволений позов Державного підприємства «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003332300/0 від 04 грудня 2009 року про визначення частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2009 року в розмірі 32 440 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64880 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює обов’язкову сплату авансового внеску з податку на прибуток при сплаті дивідендів, до яких прирівняний платіж частини чистого прибутку, що сплачується державним некорпоративним казенним чи комунальним підприємством.

Державне підприємство «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову – без змін. Заперечення на апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку, який сплачується в рахунок певних податків, в тому числі податку з прибутку підприємств, у зв’язку з чим не повинно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що Державне підприємство «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»зареєстроване 23 травня 2003 р. Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (а.с.8) та є платником фіксованого сільськогосподарського податку(а.с.18).

24 листопада 2009 р. на підставі направлень від 30 жовтня 2009 р. № 654/23 та від 13 листопада 2009р. №673/23, виданих Біляївською ДПІ в Одеській області, виданих працівникам відповідача на підставі ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України»та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 р. по 30 червня 2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 р. по 30 червня 2009 р.

За наслідками перевірки складений акт від 24 листопада 2009 р. № 1476/23/32539624 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 р. по 30 червня 2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 р. по 30 червня 2009 р.»(а.с.22-51), з яким були ознайомлені керівник та головний бухгалтер Державного підприємства «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», про що свідчать особисті підписи, але які з актом перевірки не погодились.

Суд першої інстанції встановив, що перевіркою було встановлено, що підприємством за 2007 рік самостійно розраховано та сплачено до бюджету частину прибутку у розмірі 59 400 грн., за 2008 рік –59 700 грн. та за 1 півріччя 2009року –10 700 грн., але підприємством самостійно не донараховано авансові внески з частини податку на прибуток в розмірі ставки, встановленої п. 10.1. ст. 10 Закону України «Про податок на прибуток», та зроблений висновок, що якщо платник сплатив до бюджету дивіденди, але при цьому не сплатив авансового внеску з частини податку на прибуток, то органи державної податкової служби повинні застосовувати до нього штраф у двохкратному розмірі від суми авансового внеску відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За 2007рік підприємством не нарахований авансовий платіж в сумі 14 850 грн. За 2008 рік підприємством не нарахований авансовий платіж в сумі 14 930 грн. За І півріччя 2009 року не нарахований авансовий платіж в сумі 2 660 грн. Разом сума авансового платежу становить 32 440 грн.

На підставі акту та за наслідками встановлених порушень, відповідачем 04 грудня 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0003332300/0, яким відповідачу донараховано податкове зобов’язання з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету в розмірі 97 320 грн., в тому числі за основним платежем 32 440 грн. та 64 880 грн. за штрафними санкціями (а.с. 52).

Суд першої інстанції встановив, що позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Суд першої інстанції встановив, що Державним підприємством «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення самостійно розраховано та сплачено до бюджету частину прибутку за 2007 рік у розмірі 59 400 грн., за 2008 рік -59 700 грн. та за 1 півріччя 2009 року - 10 700грн., що визнано сторонами.

Суд першої інстанції встановив, що Державною податковою інспекцію у Біляївському районі Одеської області було донараховано податкове зобов’язання з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету в розмірі 97 320 грн.

Оскільки преамбулою Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що виключно цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, суд першої інстанції встановив, що в переліку загальнодержавних податків (зборів, обов'язкових платежів), встановлених у ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», відсутній такий податок (збір, обов'язковий платіж) як «частина прибутку (доходу)».

З урахуванням положень ч. 1, 3 ст. 9 Бюджетного кодексу України, Додатку № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», суд першої інстанції встановив, що позивач не є акціонером або емітентом корпоративних прав.

Також суд першої інстанції встановив безпідставність посилання відповідача на те, що одночасно зі сплатою частини прибутку (доходу) до загального фонду державного бюджету позивач повинен відповідно до п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»як емітент корпоративних прав сплачувати до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток.

Оскільки в п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»такий платіж як відрахування господарськими організаціями, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), до бюджету частини чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах не визначений як податок або збір (обов’язків платіж), суд першої інстанції встановив, що податковий орган неправомірно визначив до сплати позивачу вказаний платіж, визначивши його податковим зобов’язанням.

При розгляді справи суд першої інстанції врахував ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2007 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2007р. по справі №13/376-06-12320А, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006р. по справі №15/159-06-4431А, якими встановлено, що донарахування підприємству платнику фіксованого сільськогосподарського податку Державному підприємству «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»авансового платежу з податку на прибуток суперечить Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Державне підприємство «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»є платником фіксованого сільськогосподарського податку(а.с.18).

24 листопада 2009 р. відповідачем проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА «ДАЧНА»селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 р. по 30 червня 2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 р. по 30 червня 2009 р.

За наслідками перевірки складений акт від 24 листопада 2009 р. № 1476/23/32539624 (а.с.22-51).

В акті перевірки зазначено, що підприємством за 2007 рік самостійно розраховано та сплачено до бюджету частину прибутку у розмірі 59 400 грн., за 2008 рік –59 700 грн. та за 1 півріччя 2009року –10 700 грн., але підприємством самостійно не донараховано авансові внески з частини податку на прибуток в розмірі ставки, встановленої п. 10.1. ст. 10 Закону України «Про податок на прибуток», та зроблений висновок, що якщо платник сплатив до бюджету дивіденди, але при цьому не сплатив авансового внеску з частини податку на прибуток, то органи державної податкової служби повинні застосовувати до нього штраф у двохкратному розмірі від суми авансового внеску відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За 2007рік підприємством не нарахований авансовий платіж в сумі 14 850 грн. За 2008 рік підприємством не нарахований авансовий платіж в сумі 14 930 грн. За І півріччя 2009 року не нарахований авансовий платіж в сумі 2 660 грн. Разом сума авансового платежу становить 32 440 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 04 грудня 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0003332300/0, яким відповідачу донараховано податкове зобов’язання з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету в розмірі 97 320 грн., в тому числі за основним платежем 32 440 грн. та 64 880 грн. за штрафними санкціями (а.с. 52).

Між сторонами відсутній спір щодо сплати частини прибутку до Державного бюджету України.

Предметом спору є обов’язок позивача сплачувати авансовий внесок з дивідендів до яких прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю.

З урахуванням положень п. 1.9 ст. 1, ст. 3, п.п. 7.8.2. п. 7.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», авансовий внесок є складовою частиною податку на прибуток підприємств.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі та сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів) податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне водокористування.

Таким чином, сплата фіксованого сільськогосподарського податку в рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів) не є тотожнім тому що фіксований сільськогосподарський податок складається саме з цих податків.

При нарахуванні відповідачем авансового платежу (складової частини податку з прибутку підприємств), автоматично збільшився розмір фіксованого сільськогосподарського податку, що суперечить положенню ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Окрім іншого, п. 4 ст. 9 «Прикінцеві положення»Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17 грудня 1998 року, встановлено, що для сільськогосподарських товаровиробників платників фіксованого сільськогосподарського податку зупиняється дія, окрім іншого, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 р.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування оскарженого податкове повідомлення-рішення відповідача № 0003332300/0 від 04 грудня 2009 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова –без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, ч. 5 ст. 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Біляївському районі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 24 жовтня 2012 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О. Кравець

суддя Л.П. Шеметенко