Ухвала суду № 26946368, 23.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р. Справа № 80547/09

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Большакової О.О., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівпромліс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівпромліс» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Львівпромліс» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Жидачівському районі Львівської області, яким просило визнати нечинним рішення відповідача від 26.02.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року в позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що сума податкового зобов'язання позивача є узгодженою та не сплаченою у встановлений законом строк, тому є податковим боргом. Отже, відповідач може та повинен застосувати до нього заходи, направлені на погашення заборгованості, передбачені ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Дії ДПІ у Жидачівському районі Львівської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 26.02.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу були вчинені в межах визначених законами України повноважень та у визначений законом спосіб; повноваження приймати рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу було використано у зв'язку із здійсненням законних функцій податкової інспекції; позивачем самостійно заходів щодо погашення податкового боргу не прийнято, тому зазначене рішення винесено обґрунтовано. Обставини, на які покликався позивач як на підставу своїх вимог, не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, просить постанову скасувати і прийняти нову, якою позов задовольнити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що єдиною правовою підставою прийняття та надіслання платнику податків рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є наявність узгодженої суми податкового зобов'язання, яке не було сплачене у встановлені законом строки. Проте у позивача відсутній факт несплати узгодженого податкового зобов'язання у встановлені строки, а відповідно відсутня сума податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням, оскільки податкове повідомлення-рішення, яким відповідач визначив ТзОВ «Львівпромліс» податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 90724 грн. було оскаржене позивачем спочатку в адміністративному, а потім в судовому порядку і на час винесення відповідачем спірного рішення справа перебувала на розгляді у Вищому адміністративному суді України, тобто був відсутній факт узгодження зазначеного податкового зобов'язання. Також всупереч вимогам пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» оскаржуване рішення не містить будь-яких обмежень на стягнення та продаж активів позивача залежно від розміру його податкового боргу.

Протокольною ухвалою судового засідання від 23 жовтня 2012 року суд замінив відповідача Державну податкову інспекцію у Жидачівському районі Львівської області на його правонаступника - Миколаївську міжрайонну державну податкову інспекцію Львівської області Державної податкової служби.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

ДПІ у Жидачівському районі Львівської області було проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Львівпромліс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2005 року до 30.09.2006 року та валютного законодавства за період з 01.07.2005 року до 31.12.2006 року, про що складено акт від 29.01.2007 року № 98/23-2/31706178.

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.02.2007 року № 00000623220/0/1443, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 114921 грн., в тому числі основний платіж 63740 грн. та 51181 грн. штрафні (фінансові) санкції.

ТзОВ «Львівпромліс» оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку і за результатами розгляду поданих скарг воно було частково скасовано та винесене нове податкове повідомлення-рішення від 02.07.2007 року № 0000352320/0/9063 на суму 113496,00 грн. (63 740, грн. основний платіж і 49 756,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Після закінчення процедури адміністративного оскарження ТзОВ «Львівпромліс» оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним та в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Постановою господарського суду Львівської області від 08.11.2007 року в позові ТзОВ «Львівпромліс» до ДПІ у Жидачівському районі Львівської області про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.07.2007 року № 0000352320/0/9063 відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008 року зазначену постанову залишено без змін.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені судові рішення набрали законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.

Тому з цього дня спірне податкове зобов'язання є узгодженим, оскільки судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

В зв'язку з цим колегія суддів не бере до уваги посилання ТзОВ «Львівпромліс» на оскарження ним рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку, оскільки подання касаційної скарги не зупиняє виконання рішень, які оскаржуються,.

Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.05.2009 року про прийняття до провадження касаційної скарги ТзОВ «Львівпромліс» не зупинено виконання оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до вимог зазначеної норми ДПІ у Жидачівському районі Львівської області направила ТзОВ «Львівпромліс» першу та другу податкові вимоги від 10.12.2008 року № 1/250 та від 22.01.2009 року № 2/12 року відповідно, які відповідач не оскаржив та не сплатив суму податкового боргу, зазначену в них.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пп. 8.2.1 п. 8.2 цієї статті право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Про виникнення права податкової застави активів позивача відповідач попереджав у податкових вимогах.

Відповідно до абз.4 пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

Відповідно до п. 10.1.3 цієї статті платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів, виходячи з принципів збереження ЦМК, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.

Пунктом 3 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 року № 538 на виконання положень ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачені вимоги до рішення податкового органу, які є аналогічними до вимог, встановлених у абз.4 пп.10.1.1 п. 10.1 ст. 10 даного Закону. Рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу складається за формою згідно з додатком 1.

З Додатку 1 до Порядку вбачається, що розмір податкового боргу платника податку на момент відчуження не вказується в такому рішенні. Отже, оскаржуване рішення за формою та змістом відповідає встановленим вимогам.

Також Порядком передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів застосовується не раніше ніж на 30 календарний день з моменту надіслання платнику податків другої податкової вимоги.

Відсутність в оскаржуваному рішенні відповідача розміру податкового боргу позивача не порушує його прав та законних інтересів, оскільки норми зазначених вище Закону та Порядку не передбачають такої вимоги до рішення податкового органу про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу як зазначення розміру податкового боргу платника податків на момент відчуження.

Покликання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 у справі № 1-9/2005, яким положення абзацу третього підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), є безпідставним, оскільки питання щодо поширення права податкової застави на активи платника податків не є предметом судового оскарження у даній справі.

Отже, оскільки сума податкового зобов'язання позивача є узгодженою, не сплаченою у встановлений законом строк, тобто є податковим боргом, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача були правові підстави для застосування до нього заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що передбачені ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи наведені вище обставини та оцінюючи зібрані докази, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, своєчасно, а позивачем не надано доказів його неправомірності.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівпромліс» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року у справі № 2а-5578/09/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівпромліс» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді О.О. Большакова

В.В. Святецький