КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3719/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Варченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроіл»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування окремих положень податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2011 року ТОВ «Укроіл»звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Броварської ОДПІ Київської області в якому просило скасувати рішення № 15/15-3 про скасування окремих положень повідомлення-рішення № 0002371601 від 14.06.2011 та скасування окремих положень повідомлення-рішення № 0002401601 від 15.06.2011.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2011 року позов задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002371601 від 14.06.2011 та № 0002401601 від 15.06.2011.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами проведення камеральної перевірки Броварською ОДПІ Київської області було встановлено, що позивач несвоєчасно подав декларацію з ПДВ за березень 2011 року, чим порушив положення п. 203.1 ст. 203 ПК України у зв'язку з чим відповідачем були нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0002371601 від 14.06.2011.
Податкове повідомлення-рішення № 0002401601 від 15.06.2011 було винесено на підставі акту перевірки № 485/15-309/36706113 від 15.06.2011 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість». За результатами проведення камеральної перевірки податковим органом було встановлено, що позивач несвоєчасно подав декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, чим порушив положення п. 203.1 ст. 203 ПК України і у зв'язку з чим відповідачем були нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 020,00 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
1 січня 2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України № 2755-111, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, тому судом при вирішенні спору застосовуються норми Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 16.1.2, пп. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно визначення, наведеного в п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останні днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Однак, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем не було взято до уваги положення підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, пунктом 7 якого встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, податковий орган при визначенні розміру штрафної санкції, яка підлягає застосуванню до позивача за вказане вище порушення, виходив із приписів п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, відповідно до яких, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Поряд з цим, пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
З вказаної вище норми вбачається, що її метою є створення більш сприятливих умов для поступової адаптації, пристосування платників податків до основних положень оновленого податкового законодавства та формування практичних навичок здійснення підприємницької діяльності з урахуванням зміни умов оподаткування, що пов'язане з прийняттям Податкового кодексу України.
Разом з цим, вказаною статтею чітко визначено, що за період з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції за порушення платниками податків податкового законодавства не можуть перевищувати одну гривню за кожне таке порушення, а відтак даною нормою встановлений сприятливий (адаптаційний) режим відповідальності платника податків у чітко визначений період.
Аналізуючи зміст вказаної статті, слід також зазначити, що відповідно до п. 3.1. Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Відтак, під терміном «податкове законодавство»слід розуміти сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справляння податків та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, встановлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін, зокрема, як і в даному випадку, відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки/збори, податкових декларацій.
Положення цього Кодексу, зокрема, щодо строків подання декларацій (розрахунків) є складовою частиною податкового законодавства, як і положення щодо відповідальності за порушення строків подання декларацій (розрахунків), а відтак порушення строків подачі декларацій є порушенням податкового законодавства, відповідальність за що встановлена ПК України з урахуванням положень пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, тобто шляхом застосування у вищенаведений період санкцій у розмірі 1 гривні.
За таких обставин, враховуючи те, що вчинення позивачем порушення відбулося у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, штрафні санкції до порушника повинні нараховуватись у розмірі не більше однієї гривні.
Стосовно посилання відповідача на лист «Щодо проведення правової експертизи листів ДПАУ та Держмитслужби» №3915-0-4-11/101 від 28.04.2011, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний лист не є нормативно-правовим актом, а може носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер та має міжвідомчий характер, а відтак, до уваги судом не приймається.
Відтак, спірні податкові повідомлення рішення № 0002371601 від 14.06.2011 та № 0002401601 від 15.06.2011 підлягають скасуванню.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.
Судове рішення № 26945606, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3719/11/1070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: