Постанова № 26945336, 29.10.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.10.2012 р. справа №5009/2440/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В.від скаржникане з'явився від заявникане з'явивсявід боржникане з'явивсярозглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від08.08.2012 рокуу справі№5009/2440/12 (суддя Юлдашев О.О.)за заявою кредитораТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-рудна компанія-Північ», м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт», м. Запоріжжяпробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2012р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-рудна компанія-Північ», м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт», м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №25/5009/5548/11 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 08.08.2012р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 08.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт», м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено -арбітражного керуючого Клименко О.Ю.

Постанова суду мотивована тим, що безспірність вимог кредитора підтверджена виконавчим написом нотаріуса, боржник підприємницьку чи іншу діяльність не здійснює.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на постанову господарського суду Запорізької області від 08.08.2012р. у справі №5009/2440/12 про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт».

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що визнання боржника банкрутом унеможливлює надходження до Державного бюджету України сум податків, вказуючи на те, що останній звіт підприємством подано до ДПІ з податку на додану вартість за січень 2012 року та з податку на прибуток за І квартал 2012 року. Зауважує на тому, що ініціюючим кредитором не були дотримані вимоги ст. 7, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 33 та ст. 34 ГПК України, так як не надано достатніх доказів відсутності платоспроможності боржника. Також, зазначив, що визнання боржника банкрутом за спрощеною системою унеможливить проведення перевірки, встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, що є порушенням прав ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, як органу податкової служби.

Ухвалою від 06.09.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Представники заявника апеляційної скарги, ініціюючого кредитора та боржника у судові засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Разом з цим, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, у зв'язку з чим апеляційний суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт»ініціюючий кредитор посилається на те, що зобов'язання боржника підтверджені векселем серії АА №2345715 на суму 25000грн., у зв'язку з несплатою вказаного векселя він був 21 червня 2012 року опротестований та вчинений виконавчий напис, які були пред'явлені до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції для примусового виконання. Постановою про повернення виконавчого документу вказаний опротестований вексель та виконавчий напис були повернуті ініціюючому кредитору, якою встановлена відсутність боржника за юридичною та фактичною адресою, що підтверджується актом державного виконавця.

Постановою господарського суду Запорізької області від 08.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт», м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено -арбітражного керуючого Клименко О.Ю.

Зазначена постанова мотивована тим, що безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами. Також, суд першої інстанції вказує на те, що 07.08.2012р.Комунарським ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням. Крім того, судом було вказано на наявність протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Комерц Стандарт»від 22.06.2012р. про прийняття рішення припинити діяльність боржника шляхом ліквідації.

Як свідчать матеріали справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ «Комерц Стандарт»порушене 05.07.2012 року, тоді як постанова Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ про повернення виконавчого документу датована 07.08.2011 року, тобто, пізніше на 22 календарних дні, ніж порушено провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це об'єкт, підстава правового регулювання відносини неспроможності, це зобов'язання сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до господарського -правового або цивільно -правового договору та інших підставах, передбачених господарським або цивільним законодавством України.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

Документами, які підтверджують неплатоспроможність боржника, є виконавчі документи, що підтверджують безспірність вимог кредиторів та неможливість погашення їх вимог у виконавчому провадженні; інформація про всі розрахунки боржника та докази відсутності руху коштів по них; докази про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів.

При цьому з урахуванням положень частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однією з умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника як у суб'єкта підприємницької діяльності в обов'язковому порядку незадоволених протягом визначеного в Законі про банкрутство строку грошових зобов'язань перед кредиторами, а також обставини відносно того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними доказами.

З матеріалів справи встановлено, що в Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ на виконанні перебувало виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса №799 виданим 21.06.20112р., за яким стягувачем є ТОВ «Українська гірничо-рудна компанія - Північ», що підтверджується постановою головного державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Говіна Л.В. від 10.07.2012р. про відкриття виконавчого провадження та від 07.08.2012 року про повернення виконавчого документу стягувачу. Але, таке виконавче провадження здійснювалось вже після порушення справи про банкрутство.

Тобто, вказане виконавче провадження було закінчене 07.08.2012р., а отже у господарського суду першої інстанції станом на 05.07.12р., були відсутні підстави вважати, що вимоги кредитора неможливо задовольнити у виконавчому провадженні та боржник є неплатоспроможній.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як зазначалось, станом на момент порушення справи про банкрутство (05.07.2012р.) виконавче провадження по стягненню за вказаним виконавчим документом, було відсутнє. Сам по собі, факт видачі виконавчого напису нотаріуса та протесту в неплатежі та отримання їх кредитором без їх пред'явлення, не свідчить про їх не виконання боржником на загальну суму 25000,00 грн., неможливість та не спроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання по ним. Такі обставини можливо встановити лише застосувавши примусові процедури стягнення коштів у виконавчому провадженні, за наявності його порушення.

При цьому, порушення виконавчого провадження можливо лише на підставі заяви кредитора. В разі неподання такої заяви до органів виконавчої служби, розпочати будь яке здійснення примусових заходів до боржника не передбачається можливим.

Тому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заборгованість боржника перед кредитором не може розцінюватись як безспірна у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вона не підтверджується визначеними законодавством доказами.

Відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю боржника є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заборгованість перед кредитором не свідчить про неплатоспроможність боржника під час порушення справи про банкрутство від 05.07.12р. та неможливість розрахунку із кредиторами у спосіб інший, а ніж застосування процедури банкрутства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що станом на 05.07.2012 року сума безспірних вимог кредитора в сумі 25000 грн. до боржника відсутня.

З наявних матеріалів справи господарський суд першої інстанції не міг дійти висновку про те, що боржник неспроможний виконати безспірні грошові зобов'язання перед кредитором та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування процедури банкрутства, а отже підстави для порушення справи про банкрутство та в подальшому визнання банкрутом та відкриття інших процедур були відсутні.

Крім того, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Запорізької області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності.

Наявний в матеріалах справи акт державного виконавця та постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу, що складений Комунарським ВДВС Запорізького МУЮ не може бути належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зареєстровані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про припинення підприємницької діяльності, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст. 19).

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та про внесення даних про стан припинення діяльності, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення зазначених відомостей до реєстру, може слугувати доказом у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №219570 станом на 08.06.2012р., щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт»у графі «Наявність даних про перебування юридичної особи в процесі припинення підприємницької діяльності»вказано: «відомості відсутні», та вказано місцезнаходження юридичної особи: 69050, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118А.

З вказаного вбачається, що в матеріалах справи №5009/2440/12 відсутні докази, які б підтверджували дані про внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи - ПП Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт»за її місцезнаходженням.

Тобто, жодна з ознак, які є підставою в силу ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отримання статусу суб'єкту як відсутнього боржника не підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами.

Таким чином, твердження суду першої інстанції про незнаходження боржника за юридичною адресою та припинення підприємницької діяльності не підтверджено матеріалами справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що на момент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор не надав суду доказів безспірності своїх вимог до боржника, доказів відсутності за місцезнаходженням, доказів відсутності підприємницької діяльності, провадження у справі про його банкрутство за спрощеною процедурою було порушено необґрунтовано, а тому визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів на підтвердження підстав передбачених статтею 52 Закону згідно постанови суду від 08.08.2012 року є незаконним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної ухвали є п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі №5009/2440/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт»підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від 08.08.2012 року у справі №5009/2440/12 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2012 року у справі №5009/2440/12 про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі №5009/2440/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт»- припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт»для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, та відновлення в Єдиному державному реєстрі стану юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт» (ЄДРПОУ 37309926).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова