Ухвала суду № 26945005, 26.10.2012, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" жовтня 2012 р.

Справа № 02-2/14/5022-328/2012

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Руденко О.В., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропростір" до Приватного підприємства "Корлан" про стягнення заборгованості в розмірі 20000.00 грн., встановив:

- порушення вимог п. 2, 3, ч.1 ст. 57 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При цьому, як вбачається із долучених до позовної заяви №32 від 18.10.2012р. документів, наявність лише фіскального чека №1403 від 19.10.2012р. та відсутність опису вкладення, не є належним доказом відправлення позовної заяви із додатками на адресу відповідача в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно листа Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області №02-03-01/151 від 02.02.2012р., зарахування судового збору для Господарського суду Тернопільської області починаючи з 06.02.2012р. проводиться за наступними реквізитами: р/р 31217206783002, одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 37977726, код суду 03500022. В графі "призначення платежу" зазначається код суду до якого звертається платник та номер пункту таблиці ставок судового збору.

Відповідно до п. 14 розділу 3 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом ГДПІ України № 15 від 22.04.1993 р., з урахуванням Закону України "Про судовий збір" та Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" від 21.11.2011 р. № 01-06/1625/2011, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Проте, як вбачається із копій долучених до позовної заяви платіжних доручень: №1 від 10.02.2012р. на суму 1411.50 грн. та №207 від 23.10.2012р. на суму 200.00 грн., останні не відповідають вищезазначеним вимогам (невірно зазначено реквізити у платіжному дорученні №1 від 10.02.2012р., а також, як і платіжне доручення №207 від 23.10.2012р. - належним чином не посвідчені), а тому не можуть бути доказами сплати судового збору у встановленому ст. 4 Закону України "Про судовий збір" порядку та розмірі.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем не подано доказів виконання п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, що є підставою повернення позовної заяви, відповідно до п. 4, 6 ст. 63 ГПК України.

Крім того, до позовної заяви долучено копію платіжного доручення №4 від 19.10.2011р. про оплату вартості зерна, яке належним чином не посвідчене, при цьому як вбачається із заявлених позовних вимог, саме даний документ є доказом наявності взаємних зобов'язань сторін, які відповідачем на думку товариства не виконані.

Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчених копіях.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Таким чином, суд вважає, що долучена до матеріалів справи копія платіжного доручення №4 від 19.10.2011р. не є належним доказом в розумінні вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України та ГПК України, господарський суд не має права порушити провадження у господарській справі за наявності підстав для застосування до позовної заяви положень ст. 63 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропростір" (с. Бичківці, Чортківського району, Тернопільської області, 48512) позовну заяву та додані до неї матеріали (разом на 8 аркушах), без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя О.В. Руденко