Рішення № 26944203, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/158 05.12.11

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерне страхова компанія "Оранта", м. Київ

про стягнення 5 057,38 грн.

за участю представників:

від позивача : не з'явився. від відповідача :Кучма О.Л.- представник за довіреністю б/н від 14.06.2011 р.

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерне страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 057,38 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.05.2009 року у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер ВС 4212 АВ, під керуванням Середи В.В. та автомобіля Мітсубіші, державний реєстраційний номер ВС 7955 ВВ, під керуванням Мартин І.Р., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Мітсубіші, державний реєстраційний номер ВС 7955 ВВ, що був застрахований Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія".

22.05.2009 р. між позивачем та страхувальником був підписаний акт взаємозаліку боргу, відповідно до якого позивач зарахував 2 310,00 грн., як сплату чергових платежів страхувальника. До того ж 23.05.2009 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 1 412,30 грн. на користь страхувальника. Таким чином сума страхового відшкодування становить 3 722,30 грн.

Відповідно до постанови Залізничного районного суду міста Львова від 02.06.2009 р. у справі № 3-1268/09 Середу В.В. визнано винним у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність Середи В.В. застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(далі - Закон) в HACK "Ораната" (Поліс № ВС/4170061, ліміт відповідальності - 35 000,00 грн., безумовна франшиза - 0).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 06.05.2009 р. у м. Львові.

У позові Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" суму страхового відшкодування у розмірі 3 722,30 грн. в порядку регресу, 380,49 грн. - пені, 213,85 грн. - 3% річних, 740,74 грн. - інфляційної складової боргу та 744,46 грн. витрат на послуги адвоката, а всього -5 057,38 грн.

У судове засідання, призначене на 05.12.2011 року представник позивача не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача позов визнав частково в сумі 3 722,30 грн. та просив частково відмовити в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-2136/08.010 від 21.10.2008 р., укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія" та Мартин Ігорем Романовичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Мітсубіші, державний реєстраційний номер ВС 7955 ВВ.

06.05.2009 року у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер ВС 4212 АВ, під керуванням Середи В.В. та автомобіля Мітсубіші, державний реєстраційний номер ВС 7955 ВВ, під керуванням Мартин І.Р., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Мітсубіші, державний реєстраційний номер ВС 7955 ВВ.

Постановою Залізничного районного суду міста Львова від 02.06.2009 р. у справі № 3-1268/09 Середу В.В. визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до висновку експертного автотоварозначого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту № 266 від 25.05.2009 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля Мітсубіші, державний реєстраційний номер ВС 7955 ВВ склала 7 956,47 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 22.05.2009 р., сформованого страхового акту № 451 від 22.05.2009 р., Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 1 412,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 847 від 25.05.2009 р. та підписано акт взаємозаліку боргу, відповідно до якого позивач зарахував 2 310,00 грн., як сплату чергових платежів страхувальника.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Середи В.В., винного у вчиненні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4170061.

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

01.08.2009 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 06.05.2009 р. із вимогою б/н від 01.08.2009 р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 3 722,30 грн. Вказана заява була отримана відповідачем 11.08.2009 р. та залишена без відповіді.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, позовні вимоги в частині основного боргу підлягають задоволенню в сумі 3 722,30 грн.

Також позивачем, крім суми основного боргу заявлено до стягнення 380,49 грн. - пені, 213,85 грн. - 3% річних, 740,74 грн. - інфляційної складової боргу та 744,46 грн. витрат на послуги адвоката.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних збитків, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 740,74 грн. інфляційної складової боргу та 213,85 грн. 3 % річних за період з 11.09.2009 р. по 01.08.2011 р.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Оскільки виплата страхового відшкодування відбулась 23.05.2009 р., строк позовної давності для нарахування пені закінчився 23.05.2010 р. Враховуючи те, що позовна заява подана 01.11.2011 р. суд відмовляє у стягненні з відповідача 380,49 грн. пені.

Також суд зазначає, що сума понесених витрат в розмірі 744,46 грн., що пов'язані з оплатою послуг адвоката не підлягає стягненню з відповідача виходячи з наступного.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не представлено, спір що розглядався судом не є складним (виходячи з категорії спору), належних обґрунтувань по необхідності у затратах часу на підготовку матеріалів, виходячи з представлених суду доказів та інше не надано.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерне страхова компанія "Оранта" про стягнення 5 057,38 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456) страхове відшкодування в сумі 3 722 (три тисячі сімсот двадцять дві) грн. 30 коп., 213 (двісті тринадцять) грн. 85 коп. - 3% річних, 740 (сімсот сорок) грн. 74 коп. інфляційних збитків.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456) витрати по сплаті державного мита в сумі 94 (дев'яносто чотири) грн. 33 коп., 218 (двісті вісімнадцять) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 05 грудня 2011 р.

Повний текст рішення підписано 12.12.2011 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна