Рішення № 26944187, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/85 14.11.11

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер", м. Кременчук

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус", м. Київ

про стягнення 2 416,96 грн.

за участю представників:

від позивача : Щепоткіна Т.В. - представник за довіреністю № 2/05-11 від 11.01.2011 р.від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнер" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" про стягнення заборгованості за договором факультативного перестрахування в розмірі 2 416,96 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 09/11/04 від 05.11.2004 р. про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії), внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" утворилась заборгованість в сумі 2 416,96 грн.

Так, у зв'язку з настанням страхового випадку 04.05.2007 р. з транспортним засобом Сеат Ібіца, державний реєстраційний номер АА 0885 СЕ, який був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1096-10/01 від 29.12.2006 р., відповідач зобов'язаний сплатити частку пере страхового відшкодування розміром 50% від суми страхового відшкодування, що склала 2 102,50 грн. Однак, вказана сума відповідачем перерахована не була.

У позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнер" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" суму основного боргу в розмірі 2 102,50 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 95,90 грн., пеню в сумі 182,79 грн. та 3% річних -35,77 грн., а всього 2 416,96 грн.

У судовому засіданні 14.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав порушення страхувальником умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 1096-10/01 від 29.12.2006 р. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.11.2004 р. між ЗАТ "СК "Партнер", що змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнер" (перестрахувальник) та ЗАТ "СК "Статус", що змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус" (перестраховик) було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) (надалі -договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору предметом даного договору є загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків. Вказаний договір є основним документом, що регулює загальні умови здійснення факультативного перестрахування (ретроцесії) і визначає загальні права та обов'язки сторін при укладенні, виконанні, припиненні договорів факультативного перестрахування (ретроцесії), порядок регулювання збитків і вирішення спірних питань.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що сторони укладають договори факультативного перестрахування (ковер-ноти, сліпи, конкретні договори перестрахування, сертифікати перестрахування і т.і.), що мають юридичну чинність і спричиняють відповідальності сторін. Кожен такий договір перестрахування є незалежним від умов будь-якого іншого договору перестрахування, укладеного сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до п. 4.2 договору для здійснення перестрахування перестрахувальник направляє пропозицію перестраховику у вигляді підписаного і скріпленого печаткою сліпа (ковер-ноти, конкретного договору перестрахування, оферти і т.і.). Ковер-нота передається за допомогою факсимільного або поштового зв'язку чи електронною поштою. Вона діє протягом двох робочих днів, якщо в ній не зазначений чи сторонами не погоджений інший термін її дії.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що перестрахувальник зобов'язаний перерахувати перестраховику перестрахувальну премію, що відповідає його частці відповідальності по переданому в перестрахування ризику і розміру погодженого тарифу, якщо інше не передбачено сторонами. Розмір перестрахувальної премії вказується в договорі перестрахування (ковер-ноті).

04.05.2007 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Сеат Ібіца, державний реєстраційний номер АА 0885 СЕ, який був застрахований ЗАТ "СК "Партнер", відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1096-10/01 від 29.12.2006 р.

Відповідно до страхового акту ЗАТ "СК "Партнер" № 408/1096-10/01 від 07.05.2007 р. розмір страхового відшкодування склав 4 205,00 грн. Зазначена сума була виплачена страхувальнику Ольшанській Мар'яні Максимівні, що підтверджується платіжним дорученням № 1205 від 11.05.2007 р. на суму 3 905,00 грн. та видатковим касовим ордером від 21.06.2007 р. на суму 300,00 грн.

На підставі пункту 4.2 договору № 09/11/04 між ЗАТ "СК "Партнер" та ЗАТ "СК "Статус" було укладено ковер-нот № К/165-10/2007 від 05.02.2007 р. (надалі -ковер-нот 165-10), згідно якого було перестраховано автомобіль Сеат Ібіца, державний реєстраційний номер АА 0885 СЕ.

Ковер-нотом № 165-10 визначена частка перестрахового відшкодування розміром 50% від суми страхового відшкодування. Таким чином сума перестрахового відшкодування у даному випадку склала 2 102,50 грн. ((3 905,00 грн.+300,00 грн.)*50%=2 102,50 грн.).

Пунктом 8.1 договору факультативного перестрахування перестрахувальник зобов'язується повідомити перестраховика про настання страхового випадку про перестрахованому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання.

Відповідно до п. 8.8 договору перестрахувальник по закінченню розслідування страхового випадку надсилає перестраховику лист (рахунок) про виплату його частки страхового відшкодування і комплект наступних документів:

- акт про страховий випадок (інший документ, що фіксує страховий випадок за правилами страховика);

- офіційний висновок (акт, довідка і т.п.) організацій, у компетенції яких знаходиться даний випадок, якщо договором чи правилами страхування, що підлягають застосуванню, не передбачене інше;

- калькуляцію збитку або копія рахунка (кошторису) на проведені роботи;

- розрахунок частки перестраховика у відшкодуванні збитків;

- копія платіжного доручення з підтвердженням обслуговуючого банку про списання коштів з розрахункового рахунку або видаткового ордеру про оплату перестрахувальником повної суми страхового відшкодування, або власного утримання, або іншого документа, що підтверджує виплату страхового відшкодування чи страхової суми.

Листом № 2/1478-10 від 20.12.2010 р. до якого додані документи, передбачені п. 8.8. договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити частку страхового відшкодування по автомобілю Сеат Ібіца, державний реєстраційний номер АА 0885 СЕ, що складає 2 102,50 грн. Даний конверт було отримано відповідачем 23.12.2010 р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, проте залишено останнім без відповіді.

Відповідно до п. 9.3.6 договору перестраховик по визнаним ним страховим випадкам зобов'язаний перерахувати перестрахувальнику, або по його письмовій вказівці третій особі, відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності протягом 15 робочих днів з моменту одержання від перестрахувальника всіх документів, зазначених у п. 8.8 даного договору.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач своєї частки, як ретроцесіонер, у відшкодуванні завданих збитків в сумі 2 102,50 грн. позивачу не сплатив.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 1096-10/01 від 29.12.2006 р. позивач мав відмовити страхувальнику у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що останній не повідомив органи МВС про дорожньо-транспортну пригоду.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10.1.1 договору добровільного страхування наземного транспорту № 1096-10/01 від 29.12.2006 р. страхувальник при настанні страхового випадку зобов'язаний негайно заявити про те, що сталося в органи МВС, крім випадків пошкодження лакофарбового покриття, антени, декоративних елементів кузова, якщо збитки не перевищують 5 (п'ять) % від страхової суми.

Як вбачається з повідомлення № 1762 від 07.05.2007 р., а також ковер-ноту, автомобіль Сеат Ібіца, державний реєстраційний номер АА 0885 СЕ отримав пошкодження лакофарбового покриття, що виключає необхідність звернення до органів МВС.

Доказів отримання пошкоджень іншого характеру відповідач суду не надав.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується заборгованість Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Партнер" по сплаті частки перестрахового відшкодування у розмірі 2 102,50 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення частки перестрахового відшкодування у розмірі 2 102,50 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 95,90 грн. -інфляційних втрат, 35,77 грн. -3% річних та 182,79 грн. -пені.

Відповідно п. 10.4 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань сторони сплачують неустойку у розмірі 0,1% від суми платежу за кожен день його прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період часу, за який сплачується неустойка.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 95,90 грн. -інфляційних втрат, 35,77 грн. -3% річних та 182,79 грн. -пені.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" про стягнення заборгованості за договором факультативного перестрахування в розмірі 2 416,96 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02160, м. Київ, пр.-т Возз'єднання, 15, оф. 109, ідентифікаційний код 31201694) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (39617, Полтавська обл. м. Кременчук, вул. Чапаєва, 75, ідентифікаційний код 13958383) суму основного боргу за договором факультативного перестрахування № 09/11/04 від 05.11.2004 р. в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 50 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 95 (дев'яносто п'ять) грн. 90 коп., 3% річних в розмірі 35 (тридцять п'ять) грн. 77 коп. та пеню в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 79 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02160, м. Київ, пр.-т Возз'єднання, 15, оф. 109, ідентифікаційний код 31201694) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (39617, Полтавська обл. м. Кременчук, вул. Чапаєва, 75, ідентифікаційний код 13958383) витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 листопада 2011 р.

Повний текст рішення підписано 21.11.2011 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна