Ухвала суду № 26939110, 19.06.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/567/2012

Головуючий по 1-й інстанції САВЧЕНКО

Суддя-доповідач: Харлан Н. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року м.Полтава

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Октябрського району на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2011 року ,-

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, урдженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, вдівець, раніше судимий:

- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2005 року за ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України на 1 рік 8 місяців 8 днів позбавлення волі, звільнений в цей же день по відбуттю покарання;

- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 13 червня 2008 року за ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ст. 70 КК України на 1 рік 8 днів 8 місяців позбавлення волі;

- вироком Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2008 року за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільненний від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2010 року за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільненний від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання призначено за сукупністю вироків у виді двох років трьох місяців позбавлення волі, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2010 року.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 206,40 грн., перерахувавши їх одержувачу НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, Банк одержувача: ГУДК України в Плтавській області МФО: 831019.

Вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що 20 січня 2011 року, близько о 10 год. 15 хв., був затриманий працівниками міліції по вулиці Конституції у м. Полтаві поруч з Краєзнавчим музеєм та у нього було виявлено і вилучено скляний флакончик з-під «перекису водню», який був заповнений рідиною коричневого кольору об'ємом 40,468 г, яка згідно висновку експерта № 217 від 9 лютого 2011 року у своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 4,02 г, який він повторно за невстановлених органами досудового слідства обставин повторно незаконно придбав та без мети збуту перевозив і зберігав при собі для власного вживання.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, та постановлення нового вироку. При цьому прокурор зазначає, що судом безпідставно перекваліфіковані дії засудженого з тяжкого злочину на злочин середньої тяжкості в той час, як в ході досудового та судового слідства було здобуто достатньо доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Ситника Р.Г., який не підтримав апеляцію помічника прокурора Октябрського району, засудженого ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 КПК України суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії, твердження апелянта про невірну оцінку доказів судом першої інстанції, а саме: показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є надуманими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи.

Так, в ході допиту під час судового слідства свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були присутні в якості понятих під час проведення оперативної закупки закупними ОСОБА_7, та ОСОБА_8, дійсно підтвердили факт помітки грошових купюр та вручення їх закупним. Також закупним вручалися медичні шприци. Після цього закупні кожного разу йшли та поверталися до автомобіля через 20-30 хвилин та віддавали працівникам міліції медичний шприц з наркотичною речовиною.

Проте дані покази не підтверджені іншими об'єктивними даними. Допитані в судовому засіданні закупні, які згідно матеріалів справи мали легендовані прізвища ОСОБА_7 та ОСОБА_8, назвали себе одним прізвищем «ОСОБА_8». Крім того, один із них повідомив інші дати проведення оперативної закупки у ОСОБА_2, ніж ті, що вказані в обвинувальному висновку. Також згідно із показань «ОСОБА_8» наркотичний засіб він придбавав через вікно квартири засудженого на першому поверсі, проте, у справі зазначено, що кожна оперативна закупка відбувалася у під'їзді будинку, де проживає ОСОБА_2 Слушним є посилання суду на те, що упаковані медичні шприци, які вручалися закупним, не були марковані будь-яким способом, що виключає їхню ідентифікацію. Також жодна із помічених грошових купюр, які були використані для придбання наркотичного засобу у ОСОБА_2 не вилучалися. Із показань закупних слідує, що сама оперативна закупка проходила близько 15 хвилин, а це також не співпадає з показами понятих.

Колегія вважає, що апелянт у своїй апеляції вибірково цитує покази свідка ОСОБА_5 у вигідному для нього світлі та навмисно не зазначає повідомлених свідком фактів. Свідок ОСОБА_5, що був присутнім в якості понятого під час затримання ОСОБА_2,повідомив: «…Ми підійшли до музею і під'їхало таксі червоного кольору. Працівники міліції підійшли до автомобіля та запитали у ОСОБА_2 чи немає у нього при собі незаконних речей. ОСОБА_2 відповів, що в нього є незаконні речі … автомобіль-таксі ніхто не зупиняв, автомобіль сам зупинився біля нас, в мене склалося таке враження, наче вони знали куди і для чого їдуть».

/а.с.211 т.2/

Таким чином, покази вказаного свідка повністю співпадають з показами іншого свідка - пасажира автомобіля-таксі ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_2 про обставини затримання останнього по вул. Пролетарській, а не по вул. Конституції в м. Полтаві.

Враховуючи викладене, суд цілком обґрунтовано не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_6, який стверджував, що засуджений сам просив його їхати до Краєзнавчого музею та зупинитися біля нього.

Судом першої інстанції в повній мірі досліджені всі матеріали кримінальної справи в їх сукупності, враховані обставини справи, проведено повний та всебічний аналіз зібраних по справі доказів на предмет їх достатності та достовірності.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до правильного висновку про недоведеність вини засудженого ОСОБА_2 у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненими повторно, оскільки докази в цій частині були здобуті з порушенням норм КПК України.

Судом правильно кваліфіковано дії ОСОБА_2 за ч.2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечного наркотичного засобів - опію ацетильованого, вчинене повторно.

Покарання засудженому призначено в межах санкції статті Особливої частини.

Як видно із мотивувальної частини вироку, обираючи вид та міру покарання ОСОБА_2, районний суд, дотримуючись основних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, врахував характер і тяжкість вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який будучи раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку.

Призначене засудженому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляцію помічника прокурора Октябрського району на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст. 309 КК України залишити без задоволення, а вказаний вирок - без зміни.

Головуючий: Н. М. Харлан

Судді: