Постанова № 26930634, 01.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2012 р.

справа № 2а-10289/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участі секретаря: Пасічника Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокологорненське»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 27.01.2011р. у справі № 2а-10289/10/0870

за позовом

Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокологорненське»

стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокологорненське»(далі по тексту - відповідач ) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 4 172,91 грн. (а.с.3)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10289/10/0870 (а.с. 2).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що відповідно до звіту TOB «Сокологорненське»про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ, за 2009 рік, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача за звітній період склала 9 осіб, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до встановленого нормативу повинна складати 1 особу. Згідно відомостей, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування відповідач повинен сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 3 894 грн. 45 коп. Оскільки в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції відповідачем не були сплачені, Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало пеню у розмірі 278 грн. 46 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. у справі № 2а-10289/10/0870 адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокологорненське»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 4172 грн. 91 коп. –задоволено в повному обсязі. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокологорненське»суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 4172 грн. 91 коп. (суддя Артоуз О.О.) (а.с. 51-52).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ за 2009 рік, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42 наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали на підприємстві у 2009 році склала 9 осіб. Середньооблікова кількість інвалідів, що працювали у відповідача у 2009 році склала 0 осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що керівництвом ТОВ «Сокологорненське»не проводилась робота, щодо створення робочих місць та пошуку інвалідів, до органів працевлаштування звіти форми № 3ПН не направлялись. Відповідно до матеріалів справи за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 3894 грн. 45 коп. та оскільки в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції відповідачем не було сплачено, Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувала пеню у розмір 278 грн. 46 коп. Згідно ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк. Доказів створення умов та виконання зобов'язань відповідачем не надано.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокологорненське», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу (а.с. 58-60), в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та неправильно застосовано норми матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання - ч. 1 ст. 218 Господарського Кодексу України - учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач вказує, що невірна та нічим не обґрунтована позиція суду першої інстанції, стосовного того, що сплата адміністративно-господарських санкцій відповідачем в даному випадку виступає як альтернатива непрацевлаштування інвалідів, адже Закон не містить такої альтернативи. Відповідач вважає, що при розгляді даного спору, судом взагалі не прийнятий до уваги факт відсутності в діях відповідача складу правопорушення. При винесенні постанови, суд керувався лише Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не встановивши спочатку наявність в діях відповідача наявності правопорушення.

19 січня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх. № 13436/12 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу відповідача. Позивач зазначає, що посилання апелянта на відсутність в його діях вини не відповідає дійсності, оскільки відповідач не довів у судовому засіданні здійснення ним всіх можливих дій, щодо виконання положень ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», наявність негативних наслідків та причинний зв'язок між неналежним виконанням обов’язків та невиконанням нормативу також встановлено, а тому судом першої інстанції законно та обґрунтовано ухвалено постанову щодо стягнення з відповідача суми адміністративно-господарських санкцій. На підставі викладеного, позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Сокологорненське», постанову Запорізького окружного адміністративного суду у справі від 27.01.2011 року по справі № 2а-10289/10/0870 залишити без змін.

Крім того, відповідач, в своїх запереченнях, заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Позивач та відповідач по справі, які були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи у судове засідання не з’явилися, про причини неявки своїх представників суд не сповістили, з заявою про розгляд справи з обов’язковою участю свого представника, позивач не звертався.

За таких обставин колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на такі підстави.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Сокологорненське»відноситься до підприємств, яким відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сокологорненське» подало Запорізькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт за 2009 рік форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», яка затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42.(а.с.7).

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за невиконання нормативу за працевлаштування інвалідів за 2009 рік сума заборгованості ТОВ «Сокологорненське»складає 4172,91 грн., з них: сума адміністративно господарських санкцій складає 3894,45 грн., сума пені за період з 16.04.2010 р. –09.12.2010 р. складає 278,46 грн. (а.с.5)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по даній адміністративній справі у добровільному порядку суму адміністративно-господарських санкцій та пені у встановлені законом строки не сплачено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі, врегульовано Господарським Кодексом України, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р.

Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, як використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів , звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача в 2009 році становила 9 осіб, що підтверджується даними звіту за формою №10-ПІ за 2009 рік (а.с.7).

Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 9 осіб, зобов'язаний забезпечити встановлення нормативу 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів.

Проте, відповідачем не було працевлаштовано жодного інваліда, що підтверджується даними звіту підприємства за формою № 10-ПІ за 2009 рік. (а.с.7)

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів виходила з того, що чинним у 2009 році законодавством не покладено на підприємства обов'язок по виявленню працездатних інвалідів, що бажають працювати. Крім того, обов'язок самостійно здійснити працевлаштування інвалідів не є тотожним з обов'язком щодо здійснення пошуку бажаючих працювати інвалідів, і може бути виконаний лише у випадку звернення інвалідів (чи то їх направлення центром зайнятості) до підприємства з вимогою надати роботу (відповідно до рекомендації МСЕК, кваліфікації та побажань інваліда). При цьому підприємства повинні дотримуватись встановленого законодавством порядку вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, зокрема, направлення звітів центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»пошук роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сокологорненське» звіти за формою №3-ПН, що затверджено наказом Мінпраці України від 19.12.2005 року № 420, до Якимівського районного центру зайнятості щомісячно в період з грудня 2008 року по грудень 2009 року - не подавало, що підтверджується копією листа Якимівського районного центру зайнятості від 13.01.2010 р. (а.с.46)

Таким чином, відповідач не виконав норматив для працевлаштування одного інваліда.

Відповідно до абз.З пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-ХІІ від 01.03.1991 р., підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання.

Отже, вказана вище інформація щомісяця подається до відповідного центру зайнятості за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем звітність за формою № 3-ПН до центру зайнятості щомісячно протягом 2009 року не подавалася. Таким чином, вимоги ст.ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем не виконані.

Відповідно до Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві відповідача в 2009 році складала 7788,89 грн. (а.с.7)

Таким чином, відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі –3894,45 грн. до 15.04.2010 року включно.

Матеріали справи свідчать, що названі санкції та пеня підприємством не сплачено. Таким чином, позивачем обґрунтовано та у належному розмірі пред’явлено вимоги про стягнення з відповідача вищезазначених адміністративно-господарських санкцій.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача по справі на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі –278,46 грн., колегія суддів вважає за необхідне в цій частині позову відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в тому числі –за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимоги щодо стягнення суми –278,46 грн. є такою, що не відповідає нормам ч.4 ст.20 Закону №875-ХII, у зв’язку з чим не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для прийняття висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, тому апеляційна скарга, підлягає частковому задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи неповно та одностороннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 27 січня 2011р. необхідно скасувати, а позовні вимоги –задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,195,196,198,200,205,206 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокологорненське» - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-10289/10/0870 –скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокологорненське»на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 3894 (три тисячі вісімсот дев’яносто чотири) гривні 45 копійок адміністративно –господарських санкцій.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу –з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено –23 травня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна