Ухвала суду № 2691755, 08.09.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2008 року м. Львів

Обрізко І.М.,

Онишкевича Т.В.,

Улицького В.З.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого

суддів:

за участю секретаря Гідея К.М.

представника позивача Мудрака Р.Б.

представників відповідача Мельничука В.А., Гейшева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченкіському районі міста Львована постанову господарського суду Львівської області від 27 вересня 2007 року по адміністративній справі №5/978-12/123А (№5/1636-19/232) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Державної податкової інспекції у Шевченкіському районі міста Львова, відділення державного казначейства у Шевченківському районі міста Львова, треті особи ПП «Оператор 2003», ТзОВ «Мавдо», ПП «Центр Торгівлі» про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість,-

в с т а н о в и л а :

ТзОВ «ХоСаРо» звернулося 22.06.2004 року в місцевий судз позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про стягнення з державного бюджету в якості бюджетного відшкодування податок на додану вартість в сумі 407402,00 грн.

Головуючий 1-ї інст. Черняк Л.О. Рядок статзвіту № 36

Господарський суд Львівської обл Справа №22-а-2238/08

Доповідач : Обрізко І.М. (22-а-5544/07)

Вимоги мотивовані тим, що відповідачу були подані розрахунки експортного відшкодування та декларації з податку на додану вартість, суми яких були підтверджені банківськими виписками, митними деклараціями, податковими накладними за період липень 2003 по травень 2004 року. Проте, останнім безпідставно стверджується, що ТзОВ «ХоСаРо» необґрунтовано віднесено до податкового кредиту ПДВ за січень 2004 року в сумі 182063 грн., чим нібито порушенопп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, надалі Закон №168/97-ВР. Однак, вказаний висновок суперечить наявним матеріалам в справі, позаяк підприємства контрагенти позивача на час існування спірних взаємовідносин були зареєстрованими в податковому органі як платники податку на додану вартість та своєчасно подавали звітність.

Постановою господарського суду Львівської області від 27 вересня 2007 року позов задоволено частково, а саме визнано частково нечинним податкове повідомлення рішення за №0003962320/0/19372 від 02.08.2004 року в сумі 185909,00 грн.. Закрито провадження в частині участі в справі ПП «Центр Торгівлі» та в частині відшкодування ПДВ в розмірі 221493,00 грн. та відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з державного бюджету на користь позивача суму бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 185909,00 грн. Суд виходив з того, що в частині задоволеного позову, сума ПДВ включена позивачем до податкового кредиту у спірному періоді належно підтверджена первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податковими накладними за період липень 2003 по травень 2004 року, його контрагенти ПП «Центр торгівлі», ТзОВ «Мавдо» та ПП «Оператор 2003», на час видачі таких податкових накладних були зареєстрованими органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платники ПДВ, а вартість придбаного товару, у складі ціни якого позивачем сплачено ПДВ, правомірно віднесена до складу валових витрат.

В решті було взято до уваги, що позивачем при збільшенні позову було заявлено повторно вимогу про відшкодування ПДВ за січень 2004 року на суму 151128,00 грн., а також вимога експортного відшкодування за березень 2004 року в розмірі 70365,00 грн. була вже предметом судового розгляду. Поряд з цим, в стягненні суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 185909,00 грн. відмовлено з тих підстав, що вказана сума платнику відшкодована.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позову в цілому.

В обґрунтування скарги покликається на те, щоне є правомірним брати за основу для відшкодування ПДВ лише податкові декларації без будь-яких застережень щодо правомірності їх змісту, а для цього слід провести перевірку. Крім того, всупереч висновків суду касаційної інстанції наведених в ухвалі від 15.03.2007 року, місцевим судом не досліджено факту включення до складу податкових зобовязань з ПДВ третіми особами суму податку, які відображені в деклараціях позивача за спірні періоди до відшкодування з бюджету. Причому, однією з обовязкових підстав отримання бюджетного відшкодування з ПДВ є сплата (надходження) цих сум до Державного бюджету України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами діяльності ТзОВ «ХоСаРо» було поданодо ДПІ у Шевченківському районі м. Львова розрахунки експортного відшкодування та декларації з податку на додану вартість:

уточнена за липень 2003 року №1607119 від 02.09.2003 на суму 167012 грн., що відшкодуванню підлягає до 20.11.2003 року в розмірі 29 грн.;

уточнена за серпень 2003 року №1632109 від 25.12.2003 року, що відшкодуванню підлягає до 25.03.2004 року 59 грн.;

уточнена за жовтень 2003 року №1673217 від 06.02.2004 року на суму 86486,0 грн., що відшкодуванню підлягає до 25.03.2004 року 52201 грн.;

за січень 2004 року №1809654 від 20.02.2004 року на суму 182063 грн., що відшкодуванню підлягає до 20.06.2004 року 151128 грн.;

за лютий 2004 року №1831122 від 22.03.2004 року на суму 70281,0 грн., що відшкодуванню підлягає до 22.06.2004 року 50819,0 грн.;

за березень 2004 року №1873272 від 20.04.2004 року на суму 107983 грн., що відшкодуванню підлягає до 20.05.2004 року 70365,0 грн.;

за квітень 2004 року №1909143 від 20.05.2004 року на суму 99309 грн., що відшкодуванню підлягає до 20.06.2004 року 65501,0 грн.;

за травень 2004 року №1925333 від 21.06.2004 року на суму 161762 грн., що відшкодуванню підлягає до 21.07.2004 року 82801,0 грн..

Перевіркою податкового органу, результати якої зазначено в акті від 02.08.2004 року №686/23-4/20794249 встановлено, що ТзОВ «ХоСаРо» неправомірно віднесло до податкового кредиту ПДВ за січень 2004 року в сумі 182062, 00 грн., чим порушенопп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР. За результатами означеної перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2004 року за №0003962320/0/19372, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2004 року в сумі 182063,00 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як вбачається з матеріалів справи місцевим судом встановлено наявність податкових накладних виписаних ПП «Оператор 2003», ТзОВ «Мавдо», ПП «Центр Торгівлі» на користь ТзОВ «ХоСаРо», що відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР та наказу ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» від 30.05.1997 року за № 165, вказане й не заперечувалось стороною відповідача в акті перевірки.

Доводи ДПІ у Шевченківському районі м. Львова щодо недослідження місцевим судом факту надходження сум ПДВ до бюджету є безпідставні, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону №168/97-ВР, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також з матеріалів справи вбачається, що ПП «Оператор 2003», ТзОВ «Мавдо», ПП «Центр Торгівлі», контрагенти позивача на час існування спірних взаємовідносин, були зареєстрованими як платники ПДВ та своєчасно подавали звітність.

Не підтверджено в ході розгляду місцевим судом покликань відповідача на те, що операції купівлі-продажу по яких виписані підтверджуючі документи та які стали підставою для відшкодування ПДВ, є безтоварними, позаяк спростовуються наявними документами по передачі закуплених товарів на склад і картками складського обліку, документами про оренду складу та про транспортні перевезення.

З огляду на наведене, місцевим судом обрано вірну позицію, що сума ПДВ включена позивачем до податкового кредиту у спірному періоді належно підтверджена первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податковими накладними за період липень 2003 - травень 2004 року, контрагенти позивача в особах ПП «Центр Торгівлі», ТзОВ «Мавдо» та ПП «Оператор 2003», на час видачі таких податкових накладних були зареєстрованими органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платники ПДВ, а вартість придбаного товару, у складі ціни якого позивачем сплачено ПДВ, правомірно віднесена до складу валових витрат.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, у період який охоплює досліджувані правовідносини, встановлювалось, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з пп. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Не заслуговує на увагу твердження відповідача, що є обов'язковим проведення зустрічних перевірок платників податків, з якими вступав у взаємовідносини позивач, як обов'язкова умова для надання висновку органу державного казначейства для проведення відшкодування, позаяк чинне законодавство такого не передбачає, а відповідно до ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Судова колегія вважає, що місцевий суд повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченкіському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 27 вересня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Обрізко І.М.

Онишкевич Т.В.

Улицький В.З.

Головуючий суддя:

судді колегії:

Повний текст ухвали виготовлений

та підписаний 12.09.2008 року.