Ухвала суду № 2691643, 09.09.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, Україна, місто Харків, вул. Володарського, 46

  Справа № 22-а-2061 / 2008 р.                                                  Головуючий 1 інстанції       -                           

  Категорія:   41                                                                                                     Бунякіна Г.І. 

                                                                                                         Доповідач – Сіренко О.І.     

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

   09 вересня 2008 року Колегія суддівХарківського апеляційного адміністративного суду в складі :

             Головуючого судді                   Сіренко О.І.

             Суддів                                        Мельникової Л.В.

                                                                 Григорова А.М.       

            За участю секретаря                  Касян В.Ю.

 Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу  Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову господарського суду Полтавської області від 20 листопада 2007 року по справі за позовом приватного підприємства «Імідж» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

                                                     В С Т А Н О В И Л А :  

25 червня 2007 року приватне підприємство «Імідж» звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

          Постановою  господарського суду Полтавської області від 20 листопада 2007 року задоволено позов приватного підприємства «Імідж» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

          Визнано недійсним та скасовано з моменту винесення рішення Кременчуцької ОДПІ від 29.05.2007р. № 0000742305/0/122, винесене у формі податкового повідомлення-рішення, за яким приватному підприємству „Імідж" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року в сумі 41 764,00 грн. та за червень 2006 року в сумі 34 903,00 грн.

          На зазначену постанову суду Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій інспекція просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 20 листопада 2007 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити приватному підприємству «Імідж» в задоволенні позовних вимог. 

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача,  вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом першої інстанції встановлено, що за висновками невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності

нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: квітень, червень 2006 року, що набрали форму акту № 727/23-312/13957685 від 22.12.07 р., податкова-відповідач констатувала неправомірне включення останнім до складу податкового кредиту березня 2006 року 41 763,60 грн. податку на додану вартість за податковими накладними № 3 від 24.03.2006 р., № 4 від 31.03.2006 р., № 5 від 31.03.2006 р. та травня 2006 року 34 903,07 грн. за податковими накладними № 6 від 24.03.2006 р. та № 6а від 31.05.2006 р., виданими приватним підприємцем Івановою М.Г., м. Кременчук. З огляду на це контролюючий орган не підтвердив задекларовану позивачем суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2006 року в сумі 41 764,00 грн. та за червень 2006 року в сумі 34 903,00 грн.

Результатом даних висновків стало визначення відповідачем позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням до зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року в сумі 41 764,00 грн. та за червень 2006 року в сумі 34 903,00 грн.

Судом також встановлено, що позивач та приватний підприємець Іванова М.Г. 04.01.06 р. уклали договір купівлі-продажу № 24/01-06, предметом якого є продаж останнім позивачу 200 000,00 грн. цукру-піску загальною вартістю 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ, та 1 000,00 кг. дизельного пального загальною вартістю 310 000,00 грн., в тому числі ПДВ. При цьому строк оплати визначений сторонами у п. 4.3 договору як передоплата : 80% загальної вартості договору до 01.10.2006 р. та решта – до 01.01.2009 р., строк поставки відповідно до п. 4.4 договору – до 01.01.2009 р. після проведення повного розрахунку згідно п. 4.3 договору.

Позивач на виконання умов даного договору перерахував своєму контрагенту за нафтопродукти : 80 000,00 грн. платіжним дорученням № 70 від 24.03.2006 р., 100 000,00 грн. платіжним дорученням № 71 від 31.03.2006 р., 100 000,00 грн. платіжним дорученням № 72 від 31.03.2006 р. та 180 000,00 грн. платіжним дорученням № 106 від 31.05.2006 р.

Задовольняючи позов приватного підприємства «Імідж», суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на порушення позивачем п.п. 7.4.3 п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не доведене відповідачем, оскільки в обгрунтування такого твердження суб'єкт владних повноважень в порушення вимог п. 2 ст. 71 КАС України не надав жодного доказу щодо здійснення позивачем операцій, які звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Отже, позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, тому законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій чинне законодавство не передбачає.

          Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів (пп.. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп.. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7); датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7)

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору купівлі - пролажу від 04.01.2006 року № 24/01-06, укладеного між позивачем, ПП «Імідж» та Приватним підприємцем Івановою М.Г. позивач перерахував передоплату за дизельне пальне, отримавши податкову накладну та включивши зазначену в ній суму ПДВ до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду - серпня 2006 року, за правилом першої події : списання коштів в оплату майбутньої поставки товарів, яка за умовами договору повинна відбутися до 01.01.2009 року.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону «Про податок на додану вартість», протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у -ому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла при форму панні податкового кредиту, в період, що охоплювався перевіркою).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,   послуг),   дата   виписки   відповідного   рахунку   (товарного   чека)   -   в   разі   розрахунків   з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податі накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки не виявлено порушень порядку формування позивачем розміру податкового кредиту за період, що охоплювався перевіркою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки у контрагента позивача по першій події, передбаченої п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме зарахування коштів від покупця на банківський рахунок, виникло податкове зобов'язання, а у позивача в свою чергу на підставі п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного закону по першій події, а саме списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів, виникло право на податковий кредит.

На виконання вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" контрагент позивача після виникнення у нього податкового зобов'язання склав податкову накладну, яку згідно вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону - видав позивачу.

Отже, виходячи із наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем обгрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в ціні товару за договором купівлі-продажу №24\01 -06 від 04.01.2006 року з ІШ Іванова М.Г., в якості передоплати.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки відповідачем в обгрунтування порушення позивачем п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", не надано жодного доказу щодо здійснення позивачем операцій, які звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

      Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198,  ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного  судочинства України,  колегія суддів, -

                                                У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області -  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 20 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили  з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку  безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст  ухвали  виготовлений та підписаний   15 вересня 2008 року.

        Головуючий   –                      підпис                                    Сіренко О.І.

                   Судді –                         підпис                                    Мельнікова Л.В.

                                                         підпис                                   Григоров А.М.

                                                                 З оригіналом згідно:

Суддя Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                           Сіренко О.І.