Постанова № 2691594, 17.09.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-2310/08

«17» вересня 2008 року

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Спірідонова М.О.

за участю секретаря - Свіргун 0.0.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   у   приміщенні   Харківського   окружного адміністративного  суду  адміністративний позов  Товариства з обмеженою  відповідальністю «Ізюмський   агрошляхбуд»   до   Ізюмської   об'єднаної   державної   податкової   інспекції   про скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд» звернувся до адміністративного суду з позовом до Ізюмської ОДПІ у Харківській області у якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування до ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" штрафу № 0000571520/0 від 01.08.2007 р. на суму 6218,00 грн., № 0000571520/1 від 28.08.2007 р. на суму 6218,00 грн., № 0000571520/2 від 15.11.2007 р. на суму 6218,00 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив також скасувати податкове повідомлення рішення Ізюмської ОДПІ  № 0000571520/3 від 15.01.2008 року.

   В обґрунтування позову позивач вказав, що 19 липня 2007 року  Ізюмською ОДПІ проведена перевірка дотримання ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" вимог податкового законодавства з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 30.05.06 по 26.06.07. За результатами перевірки складено акт від 19.07.07 №1835/152/03581925.

Як зазначив представник позивача на підставі акту перевірки та підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 керівником Ізюмської ОДПІ 01.08.2007 р. винесено та направлено на адресу підприємства податкові повідомлення - рішення про зобов'язання сплатити штраф № 0000571520/0 на суму 6218,00 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник позивача вказав, що на їх думку дії Ізюмської ОДПІ по винесенню та направленню вищенаведених податкових повідомлень-рішень є неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству, виходячи із наступного.

Акт перевірки від 19.07.2007 p. № 1835/152/03581925 не містить належним чином викладених фактів порушення ТОВ"Ізюмський  агрошляхбуд" податкового законодавства. Тому не може бути підставою для застосування до підприємства штрафних  санкцій,  так як штраф - це плата,  яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування (п. 1.5 ст. 1Закону №2181). Так, згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, акт невиїзної документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 1.5, 1.6 та 1.7 Порядку).

Як зазначив представник позивача акт перевірки від 19.07.2007 р. № 1835/152/03581925, складений Ізюмською ОДПІ, не відповідає обов'язковим вимогам, встановленим Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, не відображає дійсних фактів порушення податкового законодавства з боку ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд", а тільки є супровідним листом до розрахунку штрафних санкцій. При цьому слід зазначити, що згідно пп. 2.4.3 п. 2.4 вищенаведеного Порядку, в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.

Таким чином, вважаємо неправомірним накладення Ізюмською ОДПІ на ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" штрафних санкцій без належних підстав - порушень правил оподаткування встановлених в акті перевірки у порядку, визначеному чинним законодавством.

Рім цього представник позивача вказав, що дії Ізюмської ОДПІ по винесенню та направленню вищенаведених податкових повідомлень-рішень   вважаємо   такими,   що   суперечать   чинному   законодавству, виходячи із наступного.

Згідно п. 1.9 ст. 1 Закону № 2181, податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Пункт 6.1 ст. 6 Закону № 2181 визначає, що: "У разі коли сума податкового зобов'язання  розраховується  контролюючим  органом  відповідно до  статті 4цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються ...".

Наведені норми відсилають до ст. 4 Закону № 2181, що встановлює порядок визначення сум податкових зобов'язань, а саме до пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4, де встановлено вичерпний перелік випадків визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, жоден з яких не може бути застосовано до випадку ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд", зокрема:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання;

г) згідно з законам з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Отже, як вказав представник позивача  керуючись правовими вимогами Закону № 2181 - спеціальним законом з питань оподаткування, що для винесення та направлення податковим органом податкового повідомлення є дві обов'язкові умови:

-     сума   податкового   зобов'язання   повинна   бути   визначена  контролюючим органом; -           сума податкового зобов'язання розраховується відповідно до ст. 4 Закону.

Крім того, представник позивача звертав увагу суду на те, що згідно п.1.5 ст. 1 Закону № 2181, штрафні санкції не є податковим зобов'язанням і тому на них не можуть розповсюджуватися правила щодо порядку направлення податкових повідомлень у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Таким чином, законодавство не передбачає складання та направлення податкових повідомлень виключно на суми штрафів, які накладаються контролюючими органами відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181.

Крім цього після закінчення процедури адміністративного оскарження Ізюмською ОДПІ до позивача направлені податкові повідомлення-рішення № 0000571520/0 від 01.08.2007 р. на суму штрафних санкцій 6218,00 грн.; № 0000571520/1 від 28.08.2007 р. на суму штрафних санкцій 6218,00 грн.; № 0000571520/2 від 15.11.2007 р. знову на суму штрафних санкцій 6218,00 грн. Всі податкові повідомлення прийняті за результатами розгляду акту від 19.07.2006 р. № 1835/152/03581925.

Згідно пп. 6.4.3 п.6.4 ст. 6 Закону № 2181, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання. В процесі адміністративного оскарження ні Ізюмською ОДПІ, ні Державною податковою адміністрацією у Харківській області, ні Державною податковою адміністрацією України не змінювалось первинне рішення, на підставі якого до позивача направлені податкові повідомлення - рішення з дріб’ю 0 від 01.08.2007 р. Тому немає правових підстав стверджувати про відкликання будь-якого податкового повідомлення в порядку п. 6.4. ст. 6 Закону №2181.

Таким чином, на теперішній час до ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" з боку Ізюмської ОДПІ застосовані фінансові санкцій в багатократному розмірі згідно чинних податкових повідомлень - рішень з дріб’ю 0, 1 та 2 - кожні на загальну суму штрафних санкцій 6218,00 грн.

Виходячи з вище викладеного представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі, вказавши що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що 19 липня 2007 року  працівниками Ізюмської ОДПІ була проведена перевірка дотримання ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" вимог податкового законодавства з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 30.05.06 по 26.06.07.

За результатами перевірки складено акт від 19.07.07 №1835/152/03581925.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд» п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасне перерахування узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 12436,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту керівником Ізюмської ОДПІ 01.08.2007 р. було винесено та направлено на адресу підприємства податкові повідомлення - рішення про зобов'язання сплатити штраф № 0000571520/0 на суму 6218,00 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" не погодившись з такими діями Ізюмської ОДПІ, керуючись пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, почало процес адміністративного оскарження отриманих податкових повідомлень - рішень. За результатами розгляду первинної скарги підприємства Ізюмська ОДПІ залишає без змін своє рішення, направляючи при цьому нове від 28.08.2007 р. № 0000571520/1 на суму 6218,00 грн. Податковими органами вищого рівня також залишені без задоволення повторні скарги позивача (рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 29.10.2007 р. та Державної податкової адміністрації України від 26.12.2007 p.). Ізюмська ОДПІ направляє ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" податкове повідомлення - рішення від 15.11.2007 р. № 0000571520/2 на суму 6218,00 грн.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтєю 19 Конституції України визначено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, акт невиїзної документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 1.5, 1.6 та 1.7 Порядку).

Аналізуючи вище зазначені положення нормативно правових актів суд зазначає, що акт перевірки від 19.07.2007 р. № 1835/152/03581925, складений Ізюмською ОДПІ, не відповідає обов'язковим вимогам, встановленим Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, так як в ньому не відображає дійсних фактів порушення податкового законодавства з боку ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд".

Крім цього суд зазначає, що акт перевірки від 19.07.2007 р. № 1835/152/03581925 перевірки містить порушення пп. 2.4.3 п. 2.4 вищенаведеного Порядку, а саме в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.

Крім цього суд звертає увагу, що у відповідності до пп..16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції) то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи з аналізу зазначеної вище статті Закону України № 2181, суд приходить до висновку, що вказана норма містить обов’язок контролюючого органу в разі здійснення  розподілу сплачених сум в рахунок податкового боргу на сплату нарахованої пені надіслати платнику податків повідомлення.

Податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках передбачених цим законом (п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). З аналізу наведених норм випливає, що у випадках самостійного здійснення розподілу суми на погашення податкового боргу, сума боргу разом з частиною несплаченої пені прирівнюється до окремого податкового зобов'язання визначеного контролюючим органом.

Як вбачається з картки особового рахунку позивача, у періоді в якому виявлено несвоєчасну сплату самостійно узгоджених сум зобов'язань з податку на додану вартість при здійсненні самостійного розподілу коштів, що надходили від платника податків в рахунок поточних зобов'язань, відповідач зараховував вказані суми на погашення податкового боргу.

Судом було встановлено та не заперечувалось відповідачем, що повідомлення про розподіл коштів позивачеві не надсилалось, вказане положення є також підставою для задоволення позову.

 Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000571520/0 від 01.08.2007 року, № 0000571520/1 від 28.08.2007 року, №0000571520/2 від 15.11.2007 року та № 0000571520/3 від 15.01.2008 року винесені Ізюмською ОДПІ у Харківській області з порушенням норм діючого законодавства України.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд» до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0000571520/0 від 01.08.2007 року, № 0000571520/1 від 28.08.2007 року, №0000571520/2 від 15.11.2007 року та № 0000571520/3 від 15.01.2008 року

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 22.09.2008 року.

Суддя

МО. Спірідонов