Рішення № 26890368, 03.07.2012, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-99/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Волощука В.В.

при секретарі Федорчук О.В.

з участю:

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В :

24 лютого 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19.03.1998 року.

Від спільного проживання у шлюбі у них народилася дитина: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після закінчення школи, дочка позивачки ОСОБА_1, - ОСОБА_3, вступила до Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму (І-ІІ рівня акредитації). Форма навчання денна. Період навчання з 01.09.2009 року по 01.07.2013 року. На даний час дочка навчається на третьому курсі денного відділення, у звязку з чим позивачка потребує матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_4 до досягнення нею 23 років, або до закінчення навчання, оскільки самостійно забезпечити дочку не може. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини, на час навчання не надає.

Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала із підстав, які зазначені у її позовній заяві та просить суд задовольнити заявлений позов до відповідача повністю, при цьому надала пояснення про те, що відповідач як батько зобовязаний надавати допомогу дитині до закінчення нею навчання, оскільки дочка отримує стипендію не регулярно так як в неї є труднощі у освоєнні навчального матеріалу. До відповідача вона з питання надання допомоги дитині на період навчання не зверталася, вважала, що відповідач як батько самостійно повинен та буде надавати допомогу, однак останній ухиляється від свого обовязку як батька утримувати дитину до закінчення навчання і у звязку з чим вона звернулася до суду щодо примусового стягнення аліментів на повнолітню дитину, так як вона не може в повній мірі утримувати і надавати допомогу дитині до закінчення нею навчання.

Відповідач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивачки не визнав та надав пояснення суду про те, що позивачка до нього не зверталася з проханням щодо надання допомоги дочці ОСОБА_4. Він сам знаходиться у скрутному матеріальному положенні, з 11.05.2012 року не працює, має на утриманні дитину співмешканки, з якою на даний час проживає. У звязку з чим вважає заявлені позовні вимоги позивачки до нього є безпідставними, оскільки позивачка працює і має заробітну плату, а він не працює, заробітку не має, а тому позивачка повинна утримувати дочку до закінчення навчання сама.

Як встановлено в судовому засіданні сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19.03.1998 року.(а.с.5). Від спільного проживання у шлюбі 12.10.1993 року у них народилася дитина дочка ОСОБА_3 (а.с.4).

Дочці сторін, ОСОБА_3, 19.03.2011 року виповнилося 18 років, що стверджено копією свідоцтва про народження дитини.

З 01 вересня 2009 року, дочка відповідача, ОСОБА_3 вступила до Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму (І-ІІ рівня акредитації). Форма навчання денна. Період навчання з 01.09.2009 року по 01.07.2013 року. На даний час дочка навчається на третьому курсі денного відділення. Навчання у вказаному учбовому закладі здійснюється на бюджетній основі і відповідно до наданих довідок зазначеного навчального закладу від 07.11.2011 року за № 169, від 26.04.2012 року за № 418, від 26.04.2012 року за № 417, та від 26.04.2012 року за № 416, ОСОБА_3, отримує щомісячну стипендію у розміри 400.00 грн., без врахування індексації, однак отримує стипендію не регулярно внаслідок низького балу успішності і за період січня місяця по квітень 2012 року взагалі не отримувала стипендії (а.с.7, 24-26).

В звязку навчанням дочки відповідача, ОСОБА_3 остання не може в повній мірі самостійно себе забезпечити на період навчання, її мати ОСОБА_1, також не може в повній мірі, самостійно надати відповідну допомогу, так як у дочки стипендія досить низька по відношенню до прожиткового мінімуму на одну особу, установленого ст.12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», який в розрахунку на місяць з 01.07.2012 року складає 1044.00 грн., що не дозволяє повнолітній дитині забезпечити себе належним чином, сплатити кошти за проживання у гуртожитку, які позивачка сплачує в розміри 1100 грн., за рік, що підтверджується довідкою навчального закладу № 419 від 27.04.2012 року.(а.с.27). Крім того дитина несе витрати на проїзд з місця проживання до місця навчання (у вихідні дні), розмір яких складає 30.94 грн., в одну сторону. (а.с.28).

Відповідач матеріально дочці не допомагає, що також ствердив ОСОБА_2, у судовому засіданні, хоча на думку суду має таку можливість, оскільки має відповідний вік, може працевлаштуватися та надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки до закінчення нею навчання, але навпаки звільнився із роботи 11.05.2012 року за власним бажанням після відкриття провадження у даній справі, що свідчить про небажання відповідача надавати будь-яку допомогу до закінчення навчання дитини при можливості надання такої.

Дані правовідносини врегульовані ст.199 СК України, з якої слідує, що батьки зобовязані утримувати своїх повнолітніх дітей до досягнення ними 23 років, які продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги. При ухиленні батьків від цього обовязку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

В даному випадку суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, дійсно потребує матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 у звязку з навчанням останньої до його закінчення, а відповідач відмовляє в наданні такої допомоги, хоча має таку можливість та будучи батьком дитини він не може бути звільнений від обовязку утримувати повнолітню дочку яка продовжує навчання до закінчення навчання.

Враховуючи вищенаведене а також те, що відповідач має можливість утримувати свою дочку ОСОБА_4 до закінчення її навчання та утримувати свою нову сімю, мати дитини також надає допомогу повнолітній дочці, сама ОСОБА_3, знаходиться на державному забезпеченні, частково отримує стипендію у навчальному закладі, однак несе витрати на придбання підручників, проїзд із місця проживання до місця навчання, несе додаткові витрати на продукти харчування та оплату за проживання в гуртожитку, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки до закінчення нею навчання, оскільки відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дочці, однак ухиляється від обовязку, як батько допомогти повнолітній дитині, яка потребує допомоги закінчити навчальний заклад і здобути професію, а тому кошти на утримання дочки ОСОБА_4 до закінчення її навчання у навчальному закладі слід стягнути в примусовому порядку та у розміри передбаченому ст.182 СК України, щомісячно, але без урахування часу на канікули.

Твердження відповідача щодо того, що позивачка не зверталася до нього з приводу надання допомоги дитині до закінчення її навчання, суд не бере до уваги, оскільки Законом покладено обовязок на батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і відповідач, як батько повинен виконати його так як того вимагають норми чинного законодавства. Посилання відповідача на те, що він сам знаходиться у скрутному матеріальному становищі, з 11.05.2012 року не працює, має на утриманні дитину співмешканки, з якою на даний час проживає не підтверджено у судовому засіданні належними доказами, а пояснення та надані докази позивачкою ОСОБА_1, відповідачем у судовому засіданні не спростовано.

Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись: ст.ст.3,10,11,15,57,60,88,209,212-215,217,294 ЦПК України, ст.ст.180-183, 198,199 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН № НОМЕР_1, не працюючого на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання повнолітньої дочки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розміри 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, без врахування часу на зимові та літні канікули, починаючи з 24.02.2012 року та на період навчання і до закінчення навчання ОСОБА_3, тобто до 01.07.2013 року.

Стягнення аліментів проводити з 24.02.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 214.60 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37937308, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_5